Руська Успенська лавра на Афоні та Антоній Печерський
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2018.05.004Ключові слова:
Афон, Ксилургу, Антоній Печерський, Русь, Київ, чернецтво, монастир.Анотація
Зародження чернецтва в Русі відбувалося за безпосереднього впливу афонських монастирів. Невдовзі після хрещення на Святій Горі з’явилася руська обитель на честь Успіння Богородиці, також відома як Ксилургу. Виявлений в архіві Великої лаври акт за 1016 р. засвідчує, що тоді на Афоні вже існував руський монастир, настоятелем якого був ігумен Герасим. Про нього згадано в документах від 1030, 1048 і 1070-х рр., що збереглися в архіві афонського Пантелеймонівського монастиря. Досі немає достеменних відомостей, де саме на Святій Горі прийняв чернечий постриг засновник Києво-Печерської лаври Антоній Печерський. Вивчення історії Ксилургу дає підстави вважати, що «батько» руського чернецтва перебував саме тут. Як і Київська лавра, цей монастир було присвячено Успінню Богородиці, що також вказує на певний зв’язок між ними. Традиція присвячувати центральні храми саме Успінню Богородиці поступово поширилася по всій Русі. В акті від 1048 р. візантійський імператор Константин IX Мономах назвав Ксилургу «царською лаврою», закріпивши за обителлю відповідні привілеї. Документи ХІІ ст. однозначно свідчать, що у цьому монастирі жили вихідці з Русі. Так, в описі майна від 1142 р. згадано 49 «руських книг», натомість про грецькі взагалі не йдеться. Це вказує не лише на національність насельників обителі, але й на одне з можливих їх занять – книгопереписування.
Посилання
Artamonov, Y. (2001). K istorii Zhitiya Antoniya Pecherskogo. Srednevekovaya Rus’, (3). Moskva. [in Russian].
Bibikov, M. (2017). Russkiye monastyri na Afone i v Svyatoy zemle v svete novykh i maloizvestnykh istochnikov. Rus’ – Svyataya Gora Afon: tysyacha let dukhovnogo i kul’turnogo yedinstva. Mezhdunarodnaya nauchnaya konferentsiya v ramkakh yubileynykh torzhestv, priurochennykh k prazdnovaniyu 1000-letiya prisutstviya russkikh monakhov na Svyatoy Gore Afon. Moskva. [in Russian].
Kuzenkov, P. (2017). Svyataya Gora Afon v russko-vizantiyskikh otnosheniyakh IX–XV vv. Rus’ – Svyataya Gora Afon: tysyacha let dukhovnogo i kul’turnogo yedinstva. Mezhdunarodnaya nauchnaya konferentsiya v ramkakh yubileynykh torzhestv, priurochennykh k prazdnovaniyu 1000-letiya prisutstviya russkikh monakhov na Svyatoy Gore Afon. Moskva. [in Russian].
Lemerle, P., Guillou, A., Svoronos, N., and Papachryssanthou, D. (1970). Actes de Lavra. Archives de l’Athos. (5). Paris. [in France].
Makariy Makiyenko, iyerom. (2015). Russkiy monastyr’ na Afone kak faktor dukhovno-misticheskogo vliyaniya na Rus’. Afonskoye naslediye: nauchnyy al’manakh, 1–2. Kiev; Chernigov. [in Russian].
Moshin, V. (2002). Russkiye na Afone i russko-vizantiyskiye otnosheniya v XI–XII vv. Iz istorii russkoy kul’tury. II. 1. Moskva. [in Russian].
Parfeniy, Ageyev (2008). Skazaniye o stranstvii i puteshestvii po Rossii, Moldavii, Turtsii i Svyatoy zemle. 1. Moskva. [in Russian].
Rychka, V. (2005). Kyiv – druhyi Yerusalym (z istorii politychnoi dumky ta ideologii seredn’ovichnoi Rusi). Kyiv. [in Ukrainian].
Rozov, N. (1963). Sinodal’nyy spisok sochineniy Ilariona – russkogo pisatelya XI v. Slavia, časopis proslovanskou filologii. (XXXII). Praha. [in Russian].
Shumylo, S. (2017). Pershyi davn’orus’kyi monastyr na Afoni ta yoho zviazky z Kyivs’koiu Russiu: 1000 rokiv. The Athonite Heritage: the scientific anthology, (5-6). Kyiv; Chernihiv. [in Ukrainian].
Shumylo, S. (2013). Uiavlennia pro Kyiv yak “druhyi Yerusalym” v tserkovno-suspil’nii dumtsi Rusi-Ukrainy. Iz Kyieva po vsii Rusi. Zbirnyk materialiv III vseukrains’koi naukovoi konferentsii, prysviachenoi 1025-littiu Khreshchennia Kyivs’koi Rusi, 25 lystopada 2013. 2. Kyiv. [in Ukrainian].
Takhiaos, A. (2016). Nachalo dukhovnykh svyazey Rusi s Afonom: tysyacha let. The Athonite Heritage: the scientific anthology, (3-4). Kyiv; Chernihiv. [in Russian].
Tolochko, A. (2009). Klim Smolyatich posle nizverzheniya iz mitoropolii. Khoroshiye dni. Pamyati Aleksandra Stepanovicha Khorosheva. Novgorod; St.-Peterburg; Moskva. [in Russian].
Thomson, F. (1995). Saint Anthony of Kiev – the Facts and the Fiction. Byzantinoslavica. 56. [in English].
Zhylenko, I. (comps.). (2015). Antonii Pechers’kyi: Dzherela i materialy. Kyiv. [in Ukrainian].
