Основні наукові підходи до вивчення просторово-галузевого розвитку господарської діяльності
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2018.02.110Ключові слова:
наукова школа, господарська діяльність, Україна.Анотація
Виділяються основні наукові підходи до вивчення просторово-галузевого розвитку господарської діяльності та розкриваються особливості вивчення господарської діяльності на території сучасної України з позицій відповідних
наукових шкіл. Показано послідовність виникнення різних наукових підходів та їх гносеологічну відмінність. При цьому було застосовано низхідний напрям представлення відповідних шкіл із метою розуміння тісних зв’язків між ними. Теоретико-методологічні підходи наукових шкіл ґлобальної історії; геоісторичної, світ-системної, постколоніальної, позитивістської традиціоналістичної, описової є доволі відмінними, що зумовлено різними головними засадами у вивченні господарської діяльності. При цьому у сучасній історичній науці України дослідження з питань економічної історії поодинокі. Переважно вони написані з традиційних позицій. При цьому має місце різна методологія вивчення господарського розвитку в минулому з огляду на належність відповідного вченого до певної наукової школи. Специфікою наявних в української історіографії наукових шкіл щодо вивчення господарської діяльності на території сучасної України є їх умовний поділ на дві головні групи – радянськогомарксизму й української політичної еміґрації. Кожна з них має власні виразно відмінні теоретико-методологічні установки та напрями дослідження. При цьому обидві ці наукових групи продовжують свої дослідження в рамкахтрадиційного позитивістського підходу. Таким чином виникає потреба у залученні сучасних іноземних наукових підходів до розуміння господарських процесів та явищ у минулому на території сучасної України. Це дозволить розробити нову історичну часову періодизацію для потреб вітчизняної економічної історії.
Посилання
"Amin, S. (2007). Virus liberalizma: permanentnaya voyna i amerikanizatsiya mira. Moskva [in Russian].
Anuchin, V.A. (1982). Geograficheskiy faktor v razvitii obshchestva. Moskva [in Russian].
Arrighi, G. (2006). Dolgiy dvadtsatyy vek: Den’gi, vlast’ i istoki nashego vremeni. Moskva [in Russian].
Bairoch, P. (1997). Victoires et déboires : histoire économique et sociale du monde du XVIe siècle a nos jours : en 3 vol. Paris [in French].
Baranskiy, N.N. (1980). Izbrannyye trudy. Nauchnyye printsipy geografii. Moskva [in Russian].
Bobrovnikov, A.V. (2004). Makrotsikly v ekonomike stran Latinskoy Ameriki. Moskva [in Russian].
Braun, E. (2007). Shkola Annalov – «Novaya istoricheskaya nauka». Annaly ekonomicheskoy i sotsial’noy istorii. (pp.18–19). Moskva [in Russian].
Brunet, R. (ed.). Géographie universelle (1991) (en 10 vol., 12 livres). (vol.1, livre 2. Mondes nouveaux. Le système Monde). Paris [in French].
Chaunu, P. (2008). Tsivilizatsiya Prosveshcheniya. Yekaterinburg; Moskva [in Russian].
Dan A.X. and Moen J.M. (2003). Istoriya chelovechestva (8 vol.). Vol.2. III tysyacheletiye do n.e. – VII vek do n.e. Moskva [in Russian].
Dollfus, O. (1995). Sistema Mir. Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnyye otnosheniya, 6, 77–86 [in Russian].
Dollfus, O. (2007). La mondialisation. Paris [in French].
"Dos Santus, T. (2008). Struktura zavisimosti. Skepsis, 5.
Économie-monde (2003) in Dictonnaire de la géographie et de l’espace des sociétés (pp.292–293). Ed. by J.Lévy, M.Lussault. Paris: Belin [in French].
Gurevich, A.Ya. (1993). Istoricheskiy sintez i Shkola „Annalov”. Moskva [in Russian].
Hantigton, S. (2003). Stolknoveniye tsivilizatsiy. Moskva [in Russian].
Inozemtsev, V.L. (1999). Raskolotaya tsivilizatsiya: Nalichestvuyushchiye predposylki i vozmozhnyye posledstviya postekonomicheskoy revolyutsii. Moskva [in Russian].
King, Ch. (2011). Istoriya Chornoho morya. Kyiv [in Ukrainian].
Kulchytskyi, S. (2013). Chervonyi vyklyk. Istoriia komunizmu v Ukraini vid yoho narodzhennia do zahybeli. Kyiv [in Ukrainian].
Le Goff, J. (1992). Tsivilizatsiya srednevekovogo Zapada. Moskva [in Russian].
Le Roy Ladurie, E. (1993). Zastyvshaya istoriya. Thesis, 2, 153–173 [in Russian].
Lévy, J., Lussault, M. (Ed.). Braudel, Fernand (1902–1985) (2003) in Dictonnaire de la géographie et de l’espace des sociétés (pp.118–119). Paris [in French].
Mak-Nill, U. (2008). V pogone za moshch’yu. Tekhnologiya, vooruzhennaya sila i obshchestvo v 11–20 vekakh. Moskva [in Russian].
Maksakovskiy, V.P. (1997). Istoricheskaya geografiya mira. Moskva [in Russian].
Malkov, S.Yu., Grinin, L.Ye., Korotayev, A.V. (Eds.). (2007). Istoriya i matematika. Makroistoricheskaya dinamika obshchestva i gosudarstva. Moskva [in Russian].
Mironov, B.N. (2012). Sotsial’naya istoriya Rossii perioda imperii (18 – nachalo 20 v.). Genezis lichnosti, demokraticheskoy sem’i, grazhdanskogo obshchestva i pravovogo gosudarstva (2 vol.). Sankt-Peterburg [in Russian].
Prebish, R. (1992). Periferiynyy kapitalizm: yest’ li yemu al’ternativa? Moskva [in Russian].
Pulyarkin, V.A. (2005). Lokal’nyye tsivilizatsii vo vremeni i prostranstve ( vzglyad geografa). Moskva [in Russian].
Radimen, W. (2013). Pluh, mor i nafta: Yak liudstvo zdobulo kontrol’ nad klimatom. Kyiv [in Ukrainian].
Sintserov, L.M. (2010). Revolyutsiya na transporte, v sredstvakh svyazi i obrazovaniye mirovogo khozyaystva na rubezhe 19 i 20 vekov. Geografiya mirovogo razvitiya, 2. Moskva, 126–142 [in Russian].
Smolii, V.A. (Ed.). (2003–2013). Entsyklopediia istorii Ukrainy (10 vol.). Kyiv [in Ukrainian].
Smolii, V.A. (Ed.). (2011). Ekonomichna istoriia Ukrainy: Istoryko-ekonomichne doslidzhennia (2 vols.). Kyiv [in Ukrainian].
Treivish, A.I. (2009). Gorod, rayon, strana i mir. Razvitiye Rossii glazami stranoveda. Moskva [in Russian].
Ulin, B. (2004). Mezhregional’naya i mezhdunarodnaya torgovlya. Moskva [in Russian].
Vitver, I.A. (1963). Istoriko-geograficheskoye vvedeniye v ekonomicheskuyu geografiyu zarubezhnogo mira. Moskva [in Russian].
Wallerstein, I. (2001). Analiz mirovykh sistem i situatsiya v sovremennom mire. Sankt- Peterburg [in Russian].
