Володіння "трьох татарських царів" та уявлення про "потрійне Поділля" в битві під Ґрюнвальдом
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2018.01.004Ключові слова:
Поділля, татари, Велике князівство Литовське, ҐрюнвальдАнотація
У статті здійснено аналіз поділу історичного реґіону Поділля, що з’явився у середині XIV ст. внаслідок поразки татарських володарів цієї території в битві на Синіх Водах 1362 р. та розширення впливу Великого князівства Литовського в південно-східному напрямку. Попередня історична традиція, відображена в літописній «Повісті про Поділля», зазначає поділ території в межиріччі Дніпра та Дністра між трьома татарськими правителями Поділля – Кутлубугом, Хаджибеєм і Дмитром. Локалізація цих володінь украй ускладнена з огляду на надто малу кількість джерел із XIV ст. На основі топонімів, котрі походять із документів князів Коріатовичів, зроблено уточнення щодо володіння Дмитра. На підставі аналізу гідронімів висунуто гіпотезу про можливе володіння Кутлубуга. Уявлення про поділ Поділля на три частини збереглося й на початку XV ст. У цей час Поділля було поділене на дві частини: західна перебувала під владою короля Владислава II Яґайла, а східна – під зверхністю великого князя литовського Вітовта. В опису королівського війська в битві під Ґрюнвальдом 1410 р. зазначено протри подільських хоругви. Поділля стало єдиною територією, від якої було виставлено таку кількість військових формувань. Автор цього опису Ян Длуґош причиною вбачав значну чисельність населення. Натомість наявні в нашому розпорядженні писемні джерела другої половини XIV – початку XV ст. не дозволяють підтвердити цю версію. Видається, що ще на початку XV ст. три подільських хоругви під Ґрюнвальдом свідчили про старе уявлення щодо відповідного поділу краю.
Посилання
Dashkevych Ya. (2006) Stepovi derzhavy na Podilli ta v Zakhidnomu Prychornomor’i iak problema istorii Ukrainy 13 st. In Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni – Materials and Studies on Archaeology of Sub-Carpathian and Volhynian area 10, 112–121. [In Ukrainian].
Krykun M., Piddubniak O. (Comps.) (2008). Dokumenty Bratslavs’koho voievodstva 1566–1606 rokiv. L’viv: Naukove Tovarystvo imeni Shevchenka. [In Ukrainian].
Franko Z. (1979). Hramatychna budova ukrains’kykh hidronimiv. 1979: Naukova dumka. [In Ukrainian].
Gąsiorowski A. (2015). Itinerarium króla Władysława Jagiełły 1386–1434. wyd. 2. Warszawa: Instytut Historii PAN. [In Polish].
Halecki O. (1917) Z Jana Zamoyskiego inwentarza Archiwum Koronnego. Materiały do dziejów Rusi i Litwy z XV wieku. Kraków: Akademia Umiejętności. [In Polish, Latin].
Halenko O. (2005). Zolota Orda u bytvi na Synikh Vodakh u 1362 r. In Syn’ovods’ka problema u novitnikh doslidzhenniakh, 129–159. Kyiv: Instytut Istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [In Ukrainian].
Hrusha A. (2008). Neviadoma hramata Fiodara Karyiatavicha za 1391 h. In Belaruski histarychny ahliad – Belarusian Historical Review t. 8. ssh. 1–2, 123–135. [In Belarusian].
Ioannis Dlugosii. Annales seu Cronicae Incliti Regni Polonie. Libri 9 (1300–1379) (1978). ed. S. Budkowa etc. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. [In Latin]
Ioannis Dlugossii. Annales seu Cronicae Incliti Regni Polonie. Libri 10–11 (1404– 1412) (1997). ed. K. Baczkowski etc. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. [In Latin].
Ioannis Dlugosii. Annales seu Cronicae Incliti Regni Polonie. Libri 11 (1413–1430) (2000). Ed. K. Baczkowski etc. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. [In Latin].
Krykun M. (2008). Kil’kist’ i struktura poselen’ Bratslavs’koho voievodstva v pershii polovyni XVII stolittia. In M. Krykun. Bratslavs’ke voievodstvo u XVI–XVIII stolittiakh. Statti i materialy (187–301). L’viv: Ukrains’kyi Katolyts’kyi Universytet. [In Ukrainian].
Krykun M. (2011). Kil’kist’ i struktura poselen’ Podil’s’koho voievodstva v 1 pol. XVII st. In M. Krukun. Podil’s’ke voievodstvo u XV–XVIII st. Statti i materialy (155–330). L’viv: Naukove Tovarystvo imeni Shevchenka. [In Ukrainian].
Kwiatkowski K. (2010) Wyprawa letnia 1410 roku. In S. Jóźwiak, K. Kwiatkowski, A. Szweda, S. Szybkowski. Wojna Polski i Litwy z zakonem krzyżackim w latach 1409–1411. Malbork: Muzeum Zamkowe w Malborku. [In Polish].
Masan O. (2004). 1410 rik: vidlunnia Hriunval’da u seredn’ovichnii Terebovli ta ii okolytsiakh (do pytannia pro uchast’ rytsariv z Halychyny u velykii viini 1409–1411 rr.) In Naukovi zapysky Ternopil’s’koho natsional’noho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Istoriia – Scientific notes of Volodymyr Hnatyk Ternopil National Pedagogical University. Series: History 2, 4–9. [In Ukrainian].
Mikul’ski Yu (2014). Novaia hramata kniazia Fiodora Karyatovycha 1392 h. In Belaruskaia davnyna – Belarusian ancient vyp. 1, 147–150. [In Belorussian].
Mykhaylovskiy V. (2012). Elastychna spil’nota. Podil’s’ka shliakhta u druhii polovyni 14 – 70-kh rokakh 16 st. Kyiv: Tempora. [In Ukrainian].
Mykhaylovskiy V. (2017). Formuvannia terytorii istorychnoho Podillia u druhii polovyni 14 st. In Ukrains’kyi istorychnyi zhurnal – Ukrainian Historical Journal 3, 67– 82. [In Ukrainian].
Mykhaylovskiy V. (2016). Na marhinesi dokumenta podil’s’koho kniazia Fedora Koriatovycha vid 1392 r. In Ruthenica XIII, 188–197. [In Ukrainian].
Mykhaylovskiy V. (2003). Rozdacha zemel’noi vlasnosti na Zakhidnomu Podilli za Vladyslava II Yagaila (1402–1413, 1431–1434). In Visnyk L’vivs’koho universytetu. Seriia istorychna – Visnyk of the Lviv University. Historical Series 38, 596–630. L’viv, 2003. [In Ukrainian].
Nadolski A. (1996). Grunwald 1410. Warszawa: Bellona. [In Polish].
Nükhet V. (2014). New science and old sources: why the Ottoman experience of plague matters. In The Medieval Globe. vol. 1: Pandemic disease in the Medieval World. Rethinking the black death, 193–227. doi: https://doi.org/10.2307/j.ctvmd83jc.12
Nükhet V. (2015). Plague and Empire in the Early Modern Mediterranean World. The Ottoman Expirence, 1347–1600. Cambridge University Press.
Ruseev N. (1999). Moldavia v “temnye veka”. In Stratum plus 5, 379–407. [In Russian].
Szczur S. (2009). W sprawie sukcesji andegaweńskiej w Polsce. In Roczniki Historyczne – Historical Annals LXXV, 61–104. [In Polish].
Uruszczak W. (2016) Historia państwa i prawa polskiego. t. I (966–1795). Warszawa: Wolters Kluwer. [In Polish].
Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (Comps.) (1998). Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieku. Spisy. Kórnik: Biblioteka Kórnicka. [In Polish].
Sułkowska-Kuraś I., Kuraś S. (Comps.) (1974). Zbiór dokumentów Małopolskich. cz. VI. Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk: Zakład Narodowe imienia Ossolińskich. [In Polish, Latin].
