Від "Великой Октябрьской социалистической революции и гражданской войны на Украине (1917–1920)" до "Нарисів історії Української революції" й далі: трансформації дослідницької парадигми
Ключові слова:
Українська революція, Центральна Рада, російсько-українські війни, історіографія, «перебудова», незалежність.Анотація
Розглядається процес змін дослідницької парадигми історії революції. Показано, як під впливом зрушень («перебудова» у СРСР, його розпад, проголошення незалежності України) трансформувалася картина минулого. Заідеологізована радянською наукою історія революції втрачала свій сакральний зміст початку «нового соціально-економічного ладу», натомість з’явилася розповідь про українську революцію, яка докорінно відрізнялася від російської. Адже завданням Української революції 1917–1921 рр. було не знищення всього, що набуло людство за тисячі років, а побудова на фундаменті старої культури нової демократичної держави. Перехід до нового бачення минулого був тривалим, вимагав не лише відповідних методологій, але й свідомісних суспільних зрушень, зміни покоління істориків.
