Як російські історики відшукали "добру імперію": ліквідація Гетьманщини у світлі "нової" імперської історіографії (2014—2022 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2024.01.130Ключові слова:
Українська ранньомодерна держава, Гетьманщина, історія українсько-російських відносин, російська україністика, нова історія імперії., Українська ранньомодерна держава, Гетьманщина, історія українсько-російських відносин, російська україністика, нова історія імперіїАнотація
Мета — проаналізувати представлення у сучасній російській історіографії історію взаємин Російської імперії з ранньомодерною Українською державою — Гетьманщиною, зокрема в тому її сегменті, що позиціонує себе адептом напряму нової історії імперії.
Методологія базована на методах історіографічного аналізу й синтезу.
Наукова новизна. Вперше системно висвітлено проблему застосування у сучасній російській історіографії запозиченого від західної історичної науки концепту «нової історії імперії» як способу історіографічного переформатування образу Російської імперії, зокрема в контексті розробки проблеми її взаємин з Українською ранньомодерною державою. Розглянуто питання реакції академічної спільноти РФ на поворот в історичній політиці 2014 р. Реконструйовано пріоритетні проблемні поля сучасного історіографічного представлення російсько-українських взаємин раннього нового часу.
Встановлено, що найбільшу увагу російських істориків-новістів привертає проблематика обмеження й ліквідації автономії Гетьманщини. Процес поглинання імперією української ранньомодерної державності розглядається в контексті парадигм «закономірностей інтеграції Малоросії» та запозиченого в американській історіографії концепту «стратегій інтеграції». Повністю ігнорується насильниць кий характер інкорпораційних процесів. Прояви спротиву української еліти трактуються лише як певні особистісні фобії чи переслідування приватних корисливих інтересів. При цьому творці нової версії імперської історіографії активно критикують представників «нових історіографій» за телеологізм й «ідеологічні упередження», декларують наміри «деконструювати старі заідеологізовані міфи». Але в кінцевому результаті активно розбудовують новий імперський міф, в якому зусилля Російської імперії щодо поглинання та асиміляції інкорпорованих нею державних утворень представлено винятково в контексті позитивних змін: «ліквідація безладу», «поліпшення ефективності управління», «соціальний захист непривілейованих верств місцевого населення» тощо.
Посилання
Said, E. (2007). Kultura i imperiializm. Kyiv. [in Ukrainian].
Vermenych, Ya., Yas, O. (2022). Ukrainskyi proiekt na perekhresti kultur ta identychnostei: ukrainsko-rosiiske pohranychchia yak prostir “zitknennia tsyvilizatsii”. Kyiv. [in Ukrainian].
Bolshakova, O. V. (2013). Poverkh barierov: Amerikanskaya rusistika posle kholodnoy voyny. Moscow. [in Russian].
"Reformy v Rossii s tochki zreniya istorika: Lektsiya A. Kamenskogo v ramkakh proekta “Publichnyie lektsii “Polit.ru””. [in Russian].
Miller, A. I., Dolbilov, M. D. (Eds.). (2006). Zapadnyie okrainy Rossiyskoy imperii. Moscow. [in Russian].
(2007). Chto takoe “novaya imperskaya istoriya”, otkuda ona vzyalas i k chemu ona idet? Beseda s redaktorami zhurnala Ab Imperio Iley Gerasimovym i Marinoy Mogilner. Logos. 1 (58): 225-226. [in Russian].
Gerasimov, I., Glebov, S., Kusber, Ya., Mogilner, M., Semenov, A. (2010). Novaya imperskaya istoriya i vyzovy imperii. Ab Imperio. 1: 19-52. [in Russian]. doi: https://doi.org/10.1353/imp.2010.0073
Gerasimov, I., Glebov, S., Kusber, Ya., Mogilner, M., Semenov, A. (2010). Novaya imperskaya istoriya i vyizovyi imperii. Mify i zabluzhdeniya v izuchenii imperii i natsionalizma. Moscow. 396-412. [in Russian].
Domanska, E. (2012). Istoriia ta suchasna humanitarystyka: doslidzhennia z teorii znannia pro mynule. Perekl. V. Sklokin. Kyiv. [in Ukrainian].
Miller, A. I. (2006). Imperiya Romanovykh i natsionalizm: esse po metodologii istoricheskogo issledovaniya. Moscow. [in Russian].
Lazarev, Ya. A. (2017). Gotova li ukrainskaya istoricheskaya nauka k dialogu? Razmyshlenie o roli natsionalnoy pamyati v istoricheskom soobshchestve. Istoricheskaya rusistika v XXI v. Budapest. 31-35. [in Russian].
Kochegarov, K. A. (2014). Krym v istorii Rossii: Metodicheskoe posobie dlya uchiteley obshcheobrazovatelnykh organizatsiy. Moscow. [in Russian].
"Kasianov, H. (2017. 03 kvitnia). Pro stereotypy. “Zakhidna Yevropa”. “khidna Yevropa”. Postradianskyi prostir. Ch. 3. Postradianskyi prostir. Historians. [in Ukrainian].
(2018). Malorossy vs ukraintsy: Ukrainskiy vopros v natsionalnoy i kulturnoy politike Rossiyskoy imperii i Sovetskogo Soyuza. Moscow. [in Russian].
Kollmann, N. Sh. (2001). Soedinennye chestyu: Gosudarstvo i obshchestvo v Rossii rannego Novogo vremeni. Per. s angl. A.B. Kamenskogo. Moscow. [in Russian].
Wyczański, A. (1991). Polska — Rzeczą Pospolitą Szlachecką. Wyd. 2, popr. Warszawa. [in Polish].
Lazarev, Ya. A. (2021). “Uchineno budet po ego imperatorskogo velichestva ukazu”: Otvety Malorossiyskoy kollegii A.D. Menshikovu. Noyabr — dekabr 1722 g. Vestnik arkhivista. 3: 852-865. [in Russian]. doi: https://doi.org/10.28995/2073-0101-2021-3-852-865
(1830). Polnoe sobranie zakonov Rossiyskoy imperii. Saint Petersburg. T. 6. N 3988. [in Russian].
Horobets, V. (1998). Prysmerk Hetmanshchyny: Ukraina v roky reform Petra I. Kyiv. [in Ukrainian].
(1858). Diariush ili zhurnal, to est povsednevnaya zapiska... Chteniya v Obshchestve istorii i drevnostey rossiyskikh. Moscow. Kn. 1. Otd. V. [in Russian].
Yakovliv, A. (1934). Ukrainsko-moskovski dohovory v XVII-XVIII vikakh. Warszawa. [in Ukrainian].
Lazarev, Ya. A. (2016). Rossiyskoe pravitelstvo i ukrainskaya kazatskaya elita: osobennosti vzaimootnosheniy v period funktsionirovaniya Malorossiyskoy kollegii (1722-1727). Slavyanovedenie. 4: 41-51. [in Russian].
(1830). Polnoe sobranie zakonov Rossiyskoy imperii. Saint Petersburg. T. 7. N 4196. [in Russian].
Kiselev, M. A., Kochegarov, K. A., Lazarev, A. Ya. (2022). Patrony, slugi i druzya: Russko-ukrainskie neformalnyie svyazi i upravlenie Getmanshchinoy v 1700-1760-kh gg.: Issledovaniei istochniki. Ekaterinburg. [in Russian].
Lazarevskiy, A. (1896). Istoricheskie ocherki poltavskoy Lubenshchiny XVII-XVIII st. Chteniya v Istoricheskom obshchestve Letopistsa-Nestora. Kiev. Vyp. XI: 34-203. [in Russian].
Solovev, S. M. (1979). Istoriya Rossii s drevneyshikh vremyon. Kn. 6. T. 18. Saint Petersburg. [in Russian].
Okynshevych, L. Zvidomlennia pro komandyruvannia do Moskvy (traven — cherven 1928 r.) ta do Kharkova (veresen 1928 r.). Pratsi Komisii dlia vyuchuvannia istorii zakhidno-ruskoho i ukrainskoho prava. 6: 458-468. [in Ukrainian].
(1888). Sbornik Imperatorskogo russkogo istoricheskogo obshchestva. Saint Petersburg. T. 63. [in Russian].
Lazarev, Ya. A., Ivshin, V. S. (2021). Integratsiya Maloy Rossii i ee status v trudakh G. F. Karpova (1839-1890). Slavyanovedenie. 2: 115-130. [in Russian]. doi: https://doi.org/10.31857/S0869544X0014066-5
Lukashova, S. S. (2008). Kanalnyie raboty Petra I v zerkale rossiysko-ukrainskikh otnosheniy nachala XVIII v. Ukraina i ukraintsy: obrazy, predstavleniya, stereotipy. Russkie i ukraintsy vo vzaimnom obshchenii i vospriyatii. Moscow. 37-52. [in Russian].
Lazarev, Ya. A. (2020). “S velikoyu polzoyu velikorossiyskoyu”: proekt pervogo ukrainskogo universiteta v kontekste integratsii ukrainskoy kazatskoy elityi. Dialog so vremenem. 73: 127-139. [in Russian].
Doroshenko, D. I. (1992). Narys istorii Ukrainy v 2-kh tomakh. T. II: Vid polovyny XVII st. Kyiv. [in Ukrainian].
Lazarev, Ya. A. (2012). “Velikorossiyskaya” administratsiya na getmanskoy Ukraine v 1700-1727 gg.: evolyutsiya institutov i ikh statusa (Extended abstract of Candidate’s thesis). Ekaterinburg. [in Russian].
Pisarkova, L. F. (2014). Fenomen rossiyskikh reform. Rossiyskaya istoriya. 4: 12-30. [in Russian].
Serov, D. O. (2013). “Byt po maniru shvedskomu...”: stsenarii zaimstvovaniya inostrannykh pravovykh institutov v khode provedeniya administrativnoy i sudebnoy reform Petra I. Fenomen reform na zapade i vostoke Evropy v nachale Novogo vremeni (XVI-XVIII vv.). Saint Petersburg. 250-269. [in Russian].
Shattenberg, S. (2005). Kultura korruptsii, ili K istorii rossiyskikh chinovnikov. Neprikosnovennyi zapas: debaty o politike i kulture. 4 (42): 24-35. [in Russian].
Korchmina, E. S. (2015). “V chest vzyatok ne davat”: “pochest” i “vzyatka” v poslepetrovskoy Rossii. Rossiyskaya istoriya. 2: 3-13. [in Russian].
Muravlev, P. S. (2022). Fenomen korruptsii v zakonodatelstve i vospriyatii rossiyskogo dvoryanstva vtoroy poloviny XVIII — pervoy chetverti XIX v. Vestnik RUDN. Seriya: Istoriya Rossii. 21, 2: 275-287. [in Russian].
Maslak, V. I. (2015). Rannomoderna ukrainska derzhavnist v suchasnykh polskii ta rosiiskii istoriohrafiiakh (Extended abstract of Candidate’s thesis). Kyiv. [in Ukrainian].
(1886). Sbornik Imperatorskogo russkogo istoricheskogo obshchestva. Saint Petersburg. T. 55. [in Russian].
