Уживання назви "Україна" в міжнародних угодах Війська Запорозького зі Швецією, Туреччиною та Кримом (1710-1712 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2024.01.057Ключові слова:
Україна, поняття, Османська імперія, Річ Посполита, Кримське ханство, Військо Запорозьке, Пилип Орлик, лінгвістична конструкція, міжнародні договориАнотація
Мета полягає в дослідженні трансформації політико-правого статусу Війська Запорозького в міжнародних відносинах початку XVIII ст., які були спричинені воєнним і дипломатичним протистоянням союзницької коаліції козацької України, Шведського королівства, Османської імперії та Кримського ханства проти Московського царства. Особлива увага звертається на висвітлення вживання назви «Україна» канцелярією гетьманського уряду П. Орлика у площині укладання мирних угод зі Стокгольмом, Стамбулом і Бахчисараєм.
Методологічні підходи полягають у висвітленні даних історичних проблем крізь призму понятійної історії та розкриваються автором за допомогою діахронно-семантичного методу в напрямі історико-лінгвістичного аналізу лексем зі словами «Україна» та «український», що були вживані в міжнародних договорах 1710—1712 рр.
Наукова новизна. Доведено, що, зважаючи на війну між Військом Запорозьким, Шведським королівством, Османською імперією, Кримським ханством — з одного боку та Московською державою й Річчю Посполитою (короля Авґуста ІІ) гетьман П. Орлик визнавав одночасну протекцію шведського короля й турецького султана. Доповнено висновки істориків щодо вивчення текстів міжнародних договорів та дипломатичних актів України зі Швецією, Туреччиною, Кримом.
Висновки. Визначено, що в текстах договорів і дипломатарію гетьманського уряду зі своїми союзниками впродовж досліджуваного історичного періоду неодноразово як синонімічна понятійна назва держави Військо Запорозьке вживався політонім Україна. Він використовувався гетьманським урядом П. Орлика в укладених Військом Запорозьким міжнародних угодах та актах зі Шведським королівством, Османською імперією, Кримським ханством у 1710—1712 рр. для маркування території, що перед тим, упродовж другої половини XVII — початку XVIII ст., перебувала під владою гетьмана І. Мазепи та його попередників. При цьому в монарших канцеляріях Стокгольма, Стамбула, Бахчисарая в дипломатичних актах уживалися такі узгоджені з гетьманським урядом Війська Запорозького офіційні понятійні словосполучення зі словами «Україна» та «український», як «Україна та Військо Запорозьке», «український народ», «гетьман українських та запорозьких козаків», «Україна обох сторін Дніпра», «Дніпровська Україна», «тогобічна Україна», «українські та запорозькі козаки», «українські купці» тощо. Досліджено інші смислові конструкції, що з’являлися за допомогою слів «Україна» та «український» у 1710—1712 рр. в офіційному дискурсі Війська Запорозького, Османської імперії, Кримського ханства, Московського царства, Корони Польської, Шведського королівства.
Посилання
(1847). Perepiska i drugie bumagi shvedskogo korolia Karla XII, polskogo Stanislava Leshchinskogo, tatarskogo khana, turetskogo sultana, generalnogo pisaria F. Orlika i kievskogo voe vody Iosifa Pototskogo, na latinskom i polskom yazykakh. Chteniia v Obshchestve istorii i drevnostei rossiiskikh. Moscow. I (3): 1-68. [in Russian].
Kolessa, F. (1910). Materialy do istorii kozachchyny u 1709-1721 rr., zibrani v Shvedskim derzhavnim arkhivi v Stokholmi. Dilo. Lviv. 33-40. [in Ukrainian].
(1916). Dokumenty o Andree Voinarovskom i Filippe Orlike, izvlechennye iz inostrannykh arkhivov prof. V. Aleksandrenkom. In: Sbornik statei i materialov po istorii Yugo-Zapadnoi Rossii. Kiev. (2): 1-118. [in Russian].
Kordt, V. (1930). Materialy iz Stokholmskoho derzhavnoho arkhivu do istorii Ukrainy druhoi polovyny XVII — pochatku XVIII st. Ukrainskyi arkheohrafichnyi zbirnyk. Kyiv. (3): 17-55. [in Ukrainian].
Pritsak, O. (1992). Odyn chy dva dohovory P. Orlyka z Turechchynoiu? Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk. Kyiv. 1: 307-320. [in Ukrainian].
Haggman, B. (1997). Den svenske befriaren av Ukraina — Ivan Mazepa, Filip Orliks och Kosta Hordijenkos hopp och forvantningar 1708-1718. Karolinska forbundets arsbok. Stockholm. (9): 24. [in Swedish].
Hallendorff, C. (1915). Karl XII i Ukraina. En karolius berattelse. Stockholm. [in Swedish].
Subtelny, O. (1981). The Mazepists: Ukrainian Separatism in the Early Eighteenth Century. New York.
Diarii hetmana Pylypa Orlyka. Peredm. Ya. Tokazhevskoho-Karashevycha. Pratsi Ukrainskoho naukovoho instytutu u Varshavi. Varshava, 1936. T. XVII: Istoriia. (3). [in Ukrainian].
Bovua, D. (2004). “Shchodennyk” P. Orlyka: vid mirazhu vyhnantsia do ukrainskoho mifu. Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk. Kyiv. 8/9: 322-345. [in Ukrainian].
Orlyk, P. (2006). Konstytutsiia, manifesty ta literaturna spadshchyna: Vybr. tvory. Upor. i prym. M. Trofymuka ta V. Shevchuka. Kyiv. [in Ukrainian].
(2008). Ukraina — Shvetsiia: na perekhrestiakh istorii (XVII-XVIII st.). Ukl. Yu. Savchuk. Kyiv. [in Ukrainian].
Pylyp Orlyk. (2013). Diariush podorozhnii, yakyi v imia Troitsi naisviatishoi, rozpochatyi v roku 1720 misiatsia zhovtnia dnia 10-ho. Upor. O. Kovalevska. Kyiv. T. 1-5. [in Ukrainian].
(1988-1990). The Diariusz podrozne of Pylyp Orlyk. Harvard Library of Early Ukrainian Literature, texts vol. V, VI, VII. Ed. with an introd. by Omelyan Pritsak, Orest Subtelny. Harvard U. P.
(2011). “Pakty i Konstytutsii” Ukrainskoi kozatskoi derzhavy (do 300-richchia ukladennia). Vidp. red. V. Smolii. Lviv. [in Ukrainian].
Sobol, V. (2008). Doba I. Mazepy v diariushi Pylypa Orlyka. Ivan Mazepa ta yoho doba: istoriia, kultura, natsionalna pamiat: Mat. mizhn. nauk. konf. Kyiv. 196-212. [in Ukrainian].
Kresin, O. (2022). Novi arkhivni znakhidky. Skarby shvedskykh arkhiviv: Dokumenty z istorii Ukrainy. Kyiv. [in Ukrainian].
Chukhlib, T. (2012). “Opikun dlia usiiei Ukrainy…”: nazva “Ukraina” v ofitsiinomu dyskursi krain Skhidnoi Yevropy ta Maloi Azii. Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho Natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Istorychni nauky. Kamianets-Podilskyi. (28): 144-161. [in Ukrainian].
Chukhlib, T. (2015). Poniattia “Ukraina” ta “Ukrainnyi” v ofitsiinomu dyskursi Viiska Zaporozkoho (1649-1659 rr.). Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NANU. (15): 13-41. [in Ukrainian].
Chukhlib, T. (2016). Poniattia “Ukraina”, “Ukrainnyi” ta “Ukrainska derzhava” v ofitsiinomu dyskursi Viiska Zaporozkoho (1659-1665 rr.). Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NANU. (16): 13-46. [in Ukrainian].
Chukhlib, T. (2017). Poniattia “Ukraina”, “Ukrainskyi”, “otchyzna”, “narod” v ofitsiinomu dyskursi Viiska Zaporozkoho (1666-1672 rr.). Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NANU. (17): 41-79. [in Ukrainian].
Chukhlib T. (2008). Ukrainskyi hetmanat u Velykii Pivnichnii viini 1700-1721 rr.: problemy mizhnarodnoho ta voienno-politychnoho stanovyshcha. Hetman Ivan Mazepa: postat, otochennia, epokha. Vidp. red. V. Smolii, vidp. sekr. O. Kovalevska. Kyiv, 2008: 7-42. [in Ukrainian].
Koselleck, R. (2000). Vergangene Zukunft. Zur Semantik geschichtlicher Zeiten. Frankfurt am Main. [in German].
Kozellek, R. (2005). Mynule maibutnie: Pro semantyku istorychnoho chasu. Kyiv. [in Ukrainian].
Konopczyński, W. (1936). Polska a Turcja: 1683-1792. Warszawa. [in Polish].
Artamonov V. (1990). Rossiia i Rech Pospolitaia posle Poltavskoi pobedy (1709-1714). Moscow. [in Russian].
Krupnytskyi, B. (2011). Shvedsko-ukrainski dohovory 1708-1709 rr. Kovalevska O. Zbirnyk “Mazepa”: rekonstruktsiia vydavnychoho proektu 1939-1949 rokiv. Kyiv. 29-38. [in Ukrainian].
Subtelnyi, O. (1994). Mazepyntsi: Ukrainskyi separatyzm na pochatku XVIII st. Kyiv. [in Ukrainian].
Feldman, J. (1920). Polska a sprawa wschodnia 1709-1714. Krakow. [in Polish].
Vozniak, M. (1938). Benderska komisiia po smerti Mazepy. Mazepa. Warszawa. (1): 111-116. [in Ukrainian].
Kresin, O. (2001). Polityko-pravova spadshchyna ukrainskoi politychnoi emihratsii pershoi polovyny XVIII st. Kyiv. [in Ukrainian].
Smolii, V. (2011). Vstupne slovo. “Pakty i Konstytutsii” Ukrainskoi kozatskoi derzhavy (do 300-richchia ukladennia). Upor.: M. Trofymuk, T. Chukhlib. Lviv. 7-15. [in Ukrainian].
Trofymuk, O. (2007). Etnonimichna terminolohiia u Konstytutsii 1710 r. Antyproloh: Zb. nauk. prats, prysviachenykh 60-richchiu chlena-korespondenta NAN Ukrainy Mykoly Sulymy. Kyiv. [in Ukrainian].
Kresin, O. (2008). Polityko-pravovi aspekty vidnosyn uriadiv Ivana Mazepy ta Pylypa Orlyka z Krymskym khanstvom. Hetman Ivan Mazepa: postat, otochennia, epokha. Kyiv. 48-70. [in Ukrainian].
Krupnytskyi, B. (1938). Hetman Pylyp Orlyk (1672-1742): Ohliad yoho politychnoi diialnosti. Warszawa. [in Ukrainian].
(1964). Pisma i bumagi Petra Velikogo. Moscow. XI (2). [in Russian].
Krykun, M. (1996). Zghin naselennia z Pravoberezhnoi Ukrainy v Livoberezhnu 1711-1712 rokiv. Ukraina moderna. (1): 46-49. [in Ukrainian].
(1964). Pisma i bumagi Petra Velikogo. Moskva. XI (1). [in Russian].
Mispelaere, Ya. (2022). Z viiskovoi kantseliarii u Benderakh do Derzhavnoho arkhivu u Stokholmi: 300-richna podorozh u chasi i prostori. Skarby shvedskykh arkhiviv: Dokumenty z istorii Ukrainy. Kyiv. 162-179. [in Ukrainian].
Sereda, O. (2018). Osmansko-ukrainska dyplomatiia v dokumentakh XVII-XVIII st. Kyiv; Istanbul. [in Ukrainian].
Bachynska, O., Sereda, O. (2021). “Potkaly / butkaly” — “potkali / butkali kazaklari”: zmist ta transformatsiia termina (XVII-XIX st.). Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi. Kyiv. (19/20): 222-242. [in Ukrainian].
Zastyrets, I. (1914). Mazepyntsi v Turechchyni. Ukraina. Kyiv. (2): 67-72. [in Ukrainian].
Mytsyk, Yu. (2010). Dokument z arkhivu M. Chaikovskoho. Siverianskyi litopys. (1): 125-126. [in Ukrainian].
Hryhorieva, T. (2003). Osoblyvosti dyplomatychnoho rytualu velykykh posolstv z Rechi Pospolytoi do Osmanskoi imperii u XVII st. Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi. (3). [in Ukrainian].
Oreshkova, S. (1971). Russko-turetskie otnosheniia v nachale XVIII v. Moscow. [in Russian].
Smolii, V., Horobets, V., Stepankov, V., Chukhlib, T. (2022). Dyplomatychnyi front protystoiannia imperskomu nastupu na Ukrainu: praktyky XVIII st. Ukraina v mizhtsyvilizatsiinykh dyskursakh. Kyiv. [in Ukrainian].
Ulianovskyi, V. (1994). Pylyp Orlyk. Volodari hetmanskoi bulavy: istorychni portrety. Kyiv. [in Ukrainian].
