Культурна комунікація України з Болгарією у світлі публічної дипломатії 1990-х рр.

Анотація

Мета дослідження полягає у з’ясуванні сутності процесу становлення та інструментарію публічної дипломатії у відносинах України з Болгарією в 1990-х рр.

Методологія базується на принципах історизму, науковості та об’єктивності з використанням загально- і спеціальнонаукових методів.

Наукова новизна статті полягає в дослідженні процесу культурної комунікації та формування інструментів публічної й культурної дипломатії України з метою впровадження позитивного іміджу нашої держави в Болгарії, а також реакції болгарського суспільства на заходи у сфері культурної дипломатії.

Висновки. Посольство України розпочинало свою роботу в позитивній атмосфері доброзичливого ставлення до молодої держави в болгарських політичних і громадських колах. Українські дипломати після відновлення дипломатичних відносин успішно використали потенціал наявної в радянський період секторальної й міжінституційної співпраці та продовжили її розвиток на якісно новому рівні. Чітке визначення кола запитів болгарського суспільства на український культурний продукт, а також орієнтування на місцеві культурні практики, особливості сприйняття інформації про Україну дозволило вітчизняному дипломатичному представництву закласти міцні підвалини українсько-болгарського культурно-гуманітарного співробітництва. В умовах складних трансформаційних процесів, які відбувалися в Україні й Болгарії впродовж 1990-х рр., українському диппредставництву у цілому вдалося забезпечити становлення міжкультурного обміну, ознайомлення з національною культурою, історією, літературою та мистецтвом. Дослідження становлення публічної й культурної дипломатії України у відносинах із Болгарією вказує на запізнілий системний підхід до формування державної політики культурного обміну, а також певне зволікання з відкриттям Українського культурно-інформаційного центру в Болгарії у відповідності до міжнародних практик.