Нереалізовані можливості: спроби українсько-польського порозуміння (осінь 1939 – перша половина 1941 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2020.01.063Ключові слова:
українське питання, українсько-польські відносини, польський еміґраційний уряд, уряд Української Народної Республіки в екзилі, Друга світова війнаАнотація
Мета дослідження – простежити пошук шляхів українсько-польського діалогу на початковому етапі Другої світової війни. Висвітлено основні дискусії в українському питанні під час формування політичного курсу польського уряду в екзилі та його структурних підрозділів від початку війни й до середини 1941 р. Виокремлено головних «гравців» цих політичних процесів та їхні дії. Проаналізовано обставини, хід, наслідки і причини неуспіху. Основну увагу зосереджено також на ініціативах уряду Української Народної Республіки в екзилі щодо досягнення співпраці з еміґраційним польським урядом та його західними союзниками.
Методологія ґрунтується на принципах критичного аналізу архівних джерел, методах порівняльного аналізу джерел та історіографії. Наукова новизна. На підставі мало- або й невідомих документів із польських, британських, американських та канадських архівів висвітлюється мотивація українських і польських політиків у пошуках компромісів задля співпраці в боротьбі проти СРСР та нацистської Німеччини. Особливу увагу приділено з’ясуванню проблем, що супроводжували політичний процес досягнення консенсусу між українцями й поляками.
Висновки. Із боку українського та польського еміґраційних урядів було докладено багато зусиль для досягнення порозуміння зі спірних питань. Незважаючи на це сторони не змогли дійти згоди через різні погляди на територіальні й інші політичні питання. Суттєва увага до налагодження діалогу у планах польського й українського екзильних урядів може бути розцінена як добрий доказ пошуку ними співпраці на початковому етапі Другої світової війни.
