Велика зміна: Історія перед викликами... Послання XX Загального з’їзду польських істориків до істориків Центрально-Східної Європи
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2020.01.019Ключові слова:
XX Загальний з’їзд польських істориків, транснаціональна історія у Центрально-Східній Європі, травматична історія Європи ХХ ст., соціальна відповідальність істориків, XXIII Міжнародний конґрес історичних наукАнотація
Мета дослідження – розкрити значення ХХ Загального з’їзду польських істориків у контексті дискусій про статус історії, які тривають у Центрально-Східній Європі у зв’язку з XXIII Міжнародним конґресом історичних наук, що відбудеться 23–29 серпня 2020 р. в Познані.
Методологія дослідження. Застосовано історіографічний і наукознавчий аналізи для визначення стану й соціального статусу сучасних історичних досліджень у Польщі та країнах Центрально-Східної Європи в умовах ґлобальних і реґіональних викликів.
Наукова новизна. Узагальнено досвід сучасної польської історіографії, яка пропонує нові організаційні й методологічні підходи до розвитку історичних досліджень і функціонування історичного знання у цифровізованому суспільстві.
Висновки. Показано, що наприкінці ХХ ст. університетські історики втратили свою монополію – перестали бути єдиними охоронцями колективної пам’яті, котрі вирішують, що з минулого буде врятоване від небуття. Змінився спосіб оповідання про минуле, розповідь про нього демократизується і приватизується, вона можлива різними способами та з різних перспектив. Академічна історіографія повинна відповісти на цей виклик, звернувши увагу на роль «великих змін» в історії, які вимагають від істориків більшої сміливості в рамках транснаціональних підходів, подолання конфліктів пам’яті. Необхідні спільні зусилля істориків, зокрема з країн Центрально-Східної Європи, із метою відповіді на питання, яка історія нам потрібна сьогодні та якою повинна бути їхня відповідальність за створювані історії. Висловлені пропозиції стануть предметом обговорення на ХХІІІ Міжнародному конґресі історичних наук у Познані.
Посилання
Dzieje kobiet w Polsce. Dyskusje wokół przyszłej syntezy. (2014). Ed. K.A.Makowski. Warszawa: Nauka i Innowacje. [in Polish].
Guldi, J., Armitage, D. (2014). The History Manifesto. Cambridge University Press. doi: https://doi.org/10.1017/9781139923880
Handelsman, M. (1981). Absolutyzm oświecony. Zeszyty Historyczne, 57, 3–72. [in Polish].
Jan Paweł II. (2005). Pamięć i tożsamość. Kraków: Znak. [in Polish].
Pomorski, J. (2017). Polityzacja / mitologozacja historii, czyli w czym neuronauka (i metodologia) może pomóc badaczowi historii najnowczej? Historia@Teoria, 4, 15–42. [in Polish].
Pomorski, J. (2018). Timothy Snyder’s lessons on history and from History: A Metahistorical Approach. Lessons on History and from History: In Honour to prof. Timothy Snyder – honoris causa doctor of Maria Curie-Skłodowska University. Lublin: UMCS Press, 9–93.
Pomorski, J. (2019). About the Need for Community Self-Reflection: The New Formula and the Program of the XX General Assembly of Polish Historians. Res Historica: Czasopismo Instytutu Historii UMCS, 47, 11–28. doi: https://doi.org/10.17951/rh.2019.47.11-28
Ricoeur, P. (2002). Większość była gapiami: Rozmowa Jacka Żakowskiego z Paulem Ricoeurem. Rewanż pamięci. Warszawa: SIC!. [in Polish].
Serczyk, W.A. (2005). Historia z drugiej strony lustra. Historyk i Historia: Studia dedykowane pamięci Prof. Mirosława Francicia. Ed. A.Walaszek, K.Zamorski. Kraków: Historia Jagiellonica, 21–35. [in Polish].
Snyder, T. (2003). The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus 1569–1999. New Haven; London: Yale University Press.
Snyder, T. (2012). Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin. New York: Basic Books.
Snyder, T. (2017). On Tyranny: Twenty Lessons from the Twentieth Century. New York: Tim Duggan Books.
Snyder, T. (2018). The Road to Unfreedom: Russia, Europe, America. London: The Bodley Head.
White, H. (1966). The Burden of History. History and Theory, Vol.5, N2, 111–134. doi: https://doi.org/10.2307/2504510
