Українсько-швейцарські відносини в 1918–1926 рр.: особливості дипломатичної присутності
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2020.02.094Ключові слова:
надзвичайна дипломатична місія УНР у Швейцарії, ґенеральне консульство Української Держави у Цюріху, консульство Української Держави у Женеві, Лукасевич, ВасилькоАнотація
Мета дослідження полягає у з’ясуванні процесу інституційного становлення українсько-швейцарських відносин у 1918–1921 рр. та особливостей дипломатичної присутності УНР у Швейцарії в 1918–1926 рр.
Методологія спирається на принципи науковості, історизму, системності. У межах міждисциплінарного підходу використано загальнонаукові та спеціальнонаукові методи, зокрема архівної евристики, історіографічного аналізу, зовнішньої і внутрішньої критики джерела.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в реконструкції на підставі архівної інформації, опублікованих і неопублікованих джерел діяльності українських дипломатичних та консульських представництв у Берні, Цюріху, Женеві та з’ясуванні персоналій учасників процесу становлення українсько-швейцарських відносин у 1918–1926 рр., функцій і завдань дипломатичних, консульських представництв.
Висновки. Розвиток українсько-швейцарських відносин у 1918–1921 рр. зумовлений геополітичною та економічною ситуацією в Європі під час та після завершення Першої світової війни. Економічна криза, що істотно вплинула на соціально-економічне становище Швейцарії, викликала інтерес швейцарської сторони до встановлення торгівельних відносин з Україною. Натомість для України налагодження дипломатичних відносин зі Швейцарією мало велике значення не лише у плані двосторонніх контактів, а і як можливість опосередкованої взаємодії з державами Антанти та участі в роботі міжнародних організацій. Українська дипломатична присутність у Швейцарії тривала до 1926 р. Її ключова особливість, попри «офіціозний» статус, полягала у відкритості влади до потреб українського представництва.
Посилання
Dobrzhanskyi, O.V. (2008). Mykola Vasylko – vydatnyi ukrainskyi dyplomat pochatku XX st. Naukovyi visnyk Dyplomatychnoi akademii Ukrainy, 14, 222–228. [in Ukrainian].
Dornik, V. (Comp). (2015). Ukraina mizh samovyznachenniam ta okupatsiieiu: 1917–1922 roky. Kyiv. [in Ukrainian].
Doroshenko, D. (2007). Moi spomyny pro nedavnie mynule (1914–1920 rr.). Kyiv. [in Ukrainian].
Zhuk, Yu. (1994). Spohady pro batka. Polityka i chas, 4, 60–63. [in Ukrainian].
Levytskyi, D. (2000). Dyplomatychni manevry na danskomu tereni. Ukraina dyplomatychna, 1, 320–325. [in Ukrainian].
Lozytskyi, V.S. (2000). Arkhiv Nadzvychainoi dyplomatychnoi misii UNR u Berni za 1918–1926 rr. peredano v Ukrainu. Arkhivy Ukrainy, 1/3, 74–80. [in Ukrainian].
Matiash, I.B. (Ed.). (2010). Istoriia ukrainskoi dyplomatii: pershi kroky na mizhnarodnii areni (1917–1924 rr.): dokumenty i materialy. Kyiv. [in Ukrainian].
O’Konnor-Vilinska, V. (2005). Na emihratsii: roman. Lviv. [in Ukrainian].
Prosalova, V.A. (Comp). (2012). Ukrainska diaspora: literaturni postati, tvory, biobibliohrafichni vidomosti. Donetsk. [in Ukrainian].
Soloviova, V.V. (1999). Dyplomatychni predstavnytstva Ukrainskoi Narodnoi Respubliky v krainakh Tsentralnoi Yevropy za doby Dyrektorii (1918–1920 rr.) (Extended abstract of Candidates thesis). Zaporizhzhia. [in Ukrainian].
Viedienieiev, D. (1994). Stanovlennia zovnishnopolitychnoi sluzhby Ukrainy, 1917–1920 (Candidates thesis). Kyiv. [in Ukrainian].
Zaruda, T.V. (1995). Zovnishnopolitychna diialnist uriadu Ukrainskoi Derzhavy, 1918 r. (Candidates thesis). Kyiv. [in Ukrainian].
