Союз Пілсудського – Петлюри в історії боротьби за українську державність
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2020.02.004Ключові слова:
Варшавський договір, Пілсудський, Петлюра, дипломатична місія УНР, II Річпосполита, Паризька мирна конференціяАнотація
Аналізується перебіг українсько-польських відносин часів Української революції 1917–1921 рр., перехід від фази збройного протистояння до налагодження союзницької взаємодії, спрямованої на відсіч спільному ворогові – російському більшовизму.
Методика дослідження спирається на загальні наукові методи аналізу, історизму, порівняння, деталізації та узагальнення. Також застосовано компаративний і структурний методи. Події 1919–1920 рр. розглядаються у широкому міжнародному контексті становлення Версальської політичної системи, геополітичного переформатування Центрально-Східної Європи.
Наукова новизна. На основі української та польської історіографії, через уведення до наукового обігу низки нових архівних матеріалів фокусується увага на процесі становлення українсько-польських дипломатичних відносин, дипломатичній місії на чолі з А.Лівицьким, її прибутті до Варшави у жовтні 1919 р., дискусіях із польськими політиками з приводу визначення майбутнього міждержавного кордону. Чинниками, що справляли вагомий вплив на переговорний процес, стали поразки військ УНР, перехід Української галицької армії на бік ґенерала А.Денікіна, жорсткі вимоги Варшави щодо включення до складу II Речіпосполитої Східної Галичини й Західної Волині, вимушене визнання українською стороною територіальних втрат, їх фіксація в декларації від 2 грудня 1919 р., реакція вітчизняних політиків на поступки уряду УНР, роль Ю.Пілсудського й С.Петлюри в підготовці договору, завершення переговорного процесу, підписання політичної та військової конвенцій і похід об’єднаних сил на Київ. Детально розкривається непростий, сповнений компромісів процес пошуку шляхів до порозуміння, що зрештою призвело до єдності у протистоянні спільному ворогові.
У висновках констатується, що Варшавський договір залишається дискусійною подією. Оцінки його позбавлені однозначності та спрощеного неґативізму. Наголошується, що хоч тодішній союз і був нерівнозначним, проте дозволив продовжити боротьбу за українську незалежність до кінця 1921 р., а сьогодні є історичним плацдармом для формування позитивної візії українсько-польських стосунків.
Посилання
Badziak, K. (2004). W oczekiwaniu na przełom: Na drodze od odrodzenia do załamania państwa polskiego: listopad 1918 – czerwiec 1920. Łódź. [in Polish]
Bruski, J.J. (2000). Petlurowcy: Centrum Państwowe Ukraińskiej Republiki Ludowej na wychodźstwie (1919–1924). Kraków. [in Polish].
Bruskyi, Ya.Ya. (2019). Porozuminnia ta soiuz z Polshcheiu v otsinkakh ukrainskykh politychnykh elit (1918–1920 rr.). Pratsi Ukrainsko-polskoi komisii doslidzhennia vzaiemyn 1917–1921 rr., 1, 23–48. [in Ukrainian].
Chykalenko, Ye. (2005). Shchodennyk, 1919–1920. Kyiv; Niu-York. [in Ukrainian].
Datskiv, I.B. (2009). Dyplomatiia ukrainskykh derzhavnykh utvoren u zakhysti natsionalnykh interesiv, 1917–1923 rr. Ternopil. [in Ukrainian].
Deivis, N. (2006). Yevropa. Istoriia. Kyiv. [in Ukrainian].
Garlicki, A. (1978). Polityka wschodnia obozu belwederskiego. Przegląd Historyczny, 3, 460–462. [in Polish].
Hentosh, L. (1996). Lysty Symona Petliury do hrafa Mykhaila Tyshkevycha. Ukraina moderna, 1, 167–169. [in Ukrainian].
Hetmanchuk, M.P. (1998). Ukrainske pytannia v radiansko-polskykh vidnosynakh 1920–1939 rr. Lviv. [in Ukrainian].
Hud, B., Holubko, V. (1997). Nelehka doroha do porozuminnia: Do pytannia henezy ukrainsko-polskoho viiskovo-politychnoho spivrobitnytstva 1917–1921 rr. Lviv. [in Ukrainian].
Hunczak, T. (Ed.). (1983). Poland and Ukraine in Documents 1918–1922. New York.
Kamenetskyi, I. (1993). UNR i ukrainska zahranychna polityka mizh dvoma svitovymy viinamy. Ukrainskyi istoryk, 30, 79–82. [in Ukrainian].
Karpus, Z., Rezmer, W., Wiszka, E. (1997). Polska i Ukraina: Sojusz 1920 roku i jego następstwa. Torun. [in Polish].
Kavunnyk, V. (2016). Arkhiv Ukrainskoi Narodnoi Respubliky: Ministerstvo zakordonnykh sprav: Dyplomatychni dokumenty vid Versalskoho do Ryzkoho myrnykh dohovoriv (1919–1921). Kyiv. [in Ukrainian].
Kornat, M. Sim rokiv: Heopolitychna revoliutsiia v Tsentralno-Skhidnii Yevropi (1914–1921 rr.). Revoliutsiia, derzhavnist, natsiia: Ukraina na shliakhu samostverdzhennia (1917–1921 rr.): Materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (Kyiv, 1–2 chervnia 2017 r.), 70–82. Kyiv; Chernihiv. [in Ukrainian].
Korolov, H. (2019). Federatyvni proekty v Tsentralno-Skhidnii Yevropi: vid ideolohichnykh utopii do realnoi polityky (1815– 1921 rr.). Kyiv. [in Ukrainian].
Krasivskyi, O. (1998). Skhidna Halychyna i Polshcha v 1918–1923 rr.: problemy vzaiemovidnosyn. Kyiv. [in Ukrainian].
Kshonstek, T. (Ed.) (2010). Polshcha ta Ukraina v borotbi za nezalezhnist 1918–1920. [in Ukrainian].
Lisevych, I. (2002). U vidblysku polskykh bahnetiv: Zhyttia Kyieva pid chas perebuvannia v nomu polskykh viisk (traven – cherven 1920 r.). Kyiv. [in Ukrainian].
Lytvyn, M. (1998). Ukrainsko-polska viina 1918–1919 rr. Lviv. [in Ukrainian].
Lytvyn, S. (2004). Sud istorii: Symon Petliura i petliuriana. Kyiv. [in Ukrainian].
Matviienko, V.M. (2002). Ukrainska dyplomatiia 1917–1921 rokiv: na terenakh postimperskoi Rosii. Kyiv. [in Ukrainian].
Mazepa, I. (2003). Ukraina v ohni i buri revoliutsii 1917–1921. Kyiv. [in Ukrainian].
Mykhailova, O. Lysty Andriia Livytskoho pro polsko-ukrainski perehovory u Varshavi, kinets 1919 r. – kviten 1920 r. Studii z istorii ukrainskoi revoliutsii 1917–1921: na poshanu R.Ya.Pyroha, 251–252. Kyiv. [in Ukrainian].
Nowak, A. (2001). Polska i trzy Rosje: Studium polityki wschodniej Józefa Piłsudskiego (do kwietnia 1920 roku). Warszawa. [in Polish].
Pisuliński, J. (2004). Nie tylko Petlura: Kwestia ukraińska w polskiej polityce zagranicznej w latach 1918–1923. Wrocław. [in Polish].
Prushynskyi, M. (1997). Drama Pilsudskoho: Viina 1920. Kyiv. [in Ukrainian].
Serhiichuk, V. (2004). Symon Petliura. Kyiv. [in Ukrainian].
Soldatenko, V. (2007). Vynnychenko i Petliura: politychni portrety revoliutsiinoi doby. Kyiv. [in Ukrainian].
Suleja, W. (1995). Józef Piłsudski. Wrocław; Warszawa; Kraków. [in Polish].
Verstiuk, V. (ker. avt. kol.) (2012). Narysy istorii Ukrainskoi revoliutsii 1917–1921 rr., 2. Kyiv. [in Ukrainian].
Verstiuk, V. (Ed.). Dyrektoriia, Rada Narodnykh Ministriv Ukrainskoi Narodoi Respubliky: Lystopad 1918 – lystopad 1920 rr.: Dokumenty i materialy, 1. Kyiv. [in Ukrainian].
Vidnianskyi, S. (2017). Varshavskyi dohovir 1920 roku v otsintsi suchasnoi ukrainskoi istoriohrafii. Ukraina dyplomatychna: Naukovyi shchorichnyk, 18, 91–100. Kyiv. [in Ukrainian].
Wandycz, P. (1962). France and Her Eastern Allies, 1919–1925. French-Czechoslovak-Polish Relations from the Paris Peace Conference to Locarno. Minneapolis.
Waszkiewicz, Z. (1997). Anglia – Francja – Stolica Apostolska wobec wojny polsko-sowieckiej 1920 roku. Włocławek. [in Polish].
Wyszczelski, L. (1999). Kijów 1920. Warszawa. [in Polish].
Wyszczelski, L. (2011). Wojna o kresy wschodnie, 1918–1921. Warszawa. [in Polish].
Yurchenko, O. (1971). Ukrainsko-rosiiski stosunky pislia 1917 roku v pravovomu aspekti. Miunkhen. [in Ukrainian].
Zaretska, T. (2007). Yuzef Pilsudskyi i Ukraina. Kyiv. [in Ukrainian].
Zashkilniak, L., Krykun, M. (2002). Istoriia Polshchi: Vid naidavnishykh chasiv do nashykh dniv. Lviv. [in Ukrainian].
