Український осередок на Афоні: скит Чорний Вир та його зв’язки з козацтвом
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2020.03.119Ключові слова:
Чорний Вир, Афон, Греція, Україна, козацтво, Січ, скит, чернецтво, Григорій ГолубАнотація
Мета дослідження. На основі аналізу широкого кола архівних джерел та опублікованих матеріалів простежити заснування, розвиток і занепад у XVIII – першій половині ХІХ ст. скиту Чорний Вир на Афоні, розкрити його значення у житті українського чернецтва Святої Гори, зв’язки з козацтвом, виявити роль старшини у ктиторській підтримці обителі та святогірських ченців-співвітчизників.
Методологічні засади дослідження ґрунтуються на принципах історизму, наукової об’єктивності, системності, діалектичному підході до історичних явищ. Відповідно до поставленої мети й завдань було використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних, спеціальних методів дослідження.
Наукова новизна. Використано маловідомі архівні джерела, на основі яких комплексно досліджено процес заснування й діяльності українського скиту на Афоні у XVIII – першій половині ХІХ ст. Шляхом аналізу архівних та опублікованих матеріалів виявлено малознані аспекти розвитку й діяльності цього українського осередку, його зв’язки з чернецтвом і козацтвом в Україні.
Наголошено, що святогірський «козацький» скит є важливим елементом спадщини українського чернецтва на Афоні, прямим свідченням тісних духовно-культурних зв’язків Січі з центром православного чернецтва й ісихазму. Зазначено, що ця пам’ятка присутності запорожців на Святій Горі має духовно-культурну та науково-історичну цінність, потребує подальших досліджень і відновлення.
Посилання
Alforov, O.A. (2012). Rol kozatsko-starshynskoho rodu Holubiv v istorii Ukrainy druhoi polovyny XVI – kin. XVIII st.: Dys. … kand. ist. nauk. [in Ukrainian].
Bachynska, O., Sereda, O. (2012). Osmansko-turetski dokumenty pro zadunaiske kozatstvo naperedodni ta pid chas rosiisko-turetskoi viiny 1828–1829 rr. Chornomorska mynuvshyna, 7. Odesa. [in Ukrainian].
Bozhkov, A., Vasiliev, A. (1981). Khudozhestvenoto nasledstvo na manastira Zograf. Sofiya. [in Bolgarian].
Boyadzhieva, E. (2002). Bansko i Aton: Misiyata na khadzhi Vulcho, brata na Paisii Khilendarski, na praga na Bulgarskoto vuzrazhdane. Sofiya. [in Bolgarian].
Kryvosheia, V.V. (2010). Kozatska starshyna Hetmanshchyny. Kyiv. [in Ukrainian].
Pavlikyanov, K. (2005). Istoriya na bulgarskiya svetogorski manastir Zograf ot 980 do 1804 g.: Svidetelstvata na 27 neizvestni dok-ta. Sofiya. [in Bolgarian].
Pavlikyanov, K. (2018). Afonskiy Zografskiy Skit „Chernyy Vyr” i yego kazatskoye bratstvo – teksty arkhivnykh svidetelstv (1747–1908 g.). Doklad na mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii „Kiyevo-Pecherskaya Lavra – Afon – Iyerusalim: yedinstvo skvoz veka”. Kiev, 20–21 iyulya 2018 g. [in Russian].
Shumylo, S.V. (2014). Vliyaniye Svyatoy Gory Afon na dukhovnuyu, kulturnuyu i politicheskuyu zhizn Ukrainy XVIII v. Afon i slavyanskiy mir, 1. Belgrad. [in Russian].
Shumylo, S.V. (2015). “Dukhovnoye Zaporozhye” na Afone: Maloizvestnyy kazachiy skit “Chernyy Vyr” na Svyatoy Gore. Kiev. [in Russian].
Shumylo, S.V. (2016). Afonskiy skit “Chernyy Vyr” i popytki vossozdaniya novogo Rusika v XVIII v. na Svyatoy Gore. Afon I slavyanskiy mir, 3. Kiev. [in Russian].
Shumylo, S.V. (2017). Kozatskyy skyt “Chornyy Vyr” na Afoni u XVIII st. za malovidomymy arkhivnymy dzherelamy. Tserkva – Nauka – Suspilstvo: pytannia vzaiemodii. Kyiv. [in Ukrainian].
