Єврейський рух опору в Україні: від контексту до концепту
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2020.03.066Ключові слова:
Голокост, Шоа, геноцид, окупаційний режим, ґетто, єврейський рух опору, підпілля, партизани, історіографіяАнотація
Мета дослідження – комплексний аналіз публікацій з історії єврейського руху опору в Україні та його теоретичне осмислення.
Методологія. Використано проблемно-хронологічний, історико-порівняльний, історико-системний методи, а також термінологізації, періодизації, актуалізації, класифікації, історіографічного аналізу й синтезу.
Наукова новизна полягає у виокремленні єврейського руху опору в Україні у самостійний об’єкт дослідження. На основі широкого кола джерел проаналізовано стан і перспективи студіювання теми, запропоновано періодизацію вивчення проблеми й уточнення термінології. Викладено концептуальний погляд на місце єврейського опору в історії антинацистської та антифашистської боротьби. Наголошено на важливості синхронізації категоріально-понятійного апарату при вивченні єврейського руху опору в Україні – з одного боку, та руху опору в Україні загалом – з іншого. Проаналізовано основні історіографічні етапи, визначено головні наукові центри студіювання проблеми, досягнуті результати.
Висновки. Наголошено на необхідності відрізняти опір євреїв від єврейського опору. Історіографію єврейського руху опору в Україні можна розподілити на два етапи: 1945–1991 рр. і з 1992 р. Після закінчення Другої світової війни радянська влада не дозволяла історикам займатися вивченням боротьби євреїв проти нацистського геноциду поза контекстом радянського підпільно-партизанського руху, тому вивчення теми відбувалося за межами СРСР. На другому історіографічному етапі центр досліджень перемістився в Україну. Констатовано необхідність продовження процесу контекстуалізації й концептуалізації єврейського руху опору в рамках загальноукраїнської історії. Наголошено на визначальній ролі держави в освітній політиці та формуванні колективної пам’яті про події Другої світової війни. Окреслено подальші напрями досліджень.
Посилання
Altman, I.A. (2002). Zhertvy nenavisti: Kholokost v SSSR, 1941–1945. Moskva. [in Russian].
Elisavetskij, S. (1998). Polveka zabveniya: Evrei v dvizhenii Soprotivleniya i partizanskaya borba v Ukraine (1941–1944). Kyiv. [in Russian].
Hohun, O., Kovba, Zh. (2010). Zbroinyi vystup yevreiv u Yanivskomu tabori v informatsiinykh zvitakh ukrainskykh i polskykh natsionalistiv. Holokost i suchasnist – Holocaust and Modernity, 1, 143–153. [in Ukrainian].
Hrytsak, Ya. (2008). Zhyttia, smert ta inshi nepryiemnosti. Kyiv. [in Ukrainian].
Khonigsman, Ya. (1998). Katastrofa evrejstva Zapadnoj Ukrainy. Lvov. [in Russian].
Kruglov, A., Umanskij, A., Shchupak, I. (2016). Kholokost v Ukraine: Rejkhskomissariat «Ukraina», gubernatorstvo «Transnistriya». Dnipro. [in Russian].
Kruglov, A., Umanskij, A., Shchupak, I. (2017). Kholokost v Ukraine: nemetskaya voennaya zona, rumynskaya voennaya zona, distrikt “Galichina”, Zakarpatye. Dnipro. [in Russian].
Medvedovska, A.F. (2016). Holokost v Ukraini v suspilnii dumtsi kintsia XX – pochatku XXI st.: Dys. ... kand. ist. nauk. Dnipro. [in Ukrainian].
Michman, D. (2005). Holocaust historiography: A Jewish Perspective: Conceptualizations, Terminology, Approaches and Fundamental Issues. Dnipropetrovsk.
Podolskyi, A. (2007). Uroky mynuloho: Istoriia Holokostu v Ukraini. Kyiv. [in Ukrainian].
"Podolskyi, A. Pamiat, yaka vona? (Rozdumy pro kulturu pamiati v Ukraini na prykladi stavlennia do istorii Holokostu). [in Ukrainian].
Shchupak, I. (2009). Evrei v Ukraine: Voprosy istorii i religii s drevnejshikh vremen do Holokosta. Dnepropetrovsk. [in Russian].
Shchupak, I. (2016). Uroky Holokostu v ukrainskii istorychnii nautsi ta osviti: vid naratyvu do osmyslennia i postanovky suspilnoho pytannia pro pokaiannia. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal – Ukrainian Historical Journal, 4, 152–172. [in Ukrainian].
Shchupak, I.Ya. (2009). Holokost v Ukraini: Poshuky vidpovidei na pytannia istorii. Dnipropetrovsk. [in Ukrainian].
Shchupak, I.Ya. (2015). Istoriia Holokostu: Prohrama fakultatyvnoho kursu / elektyvnoho kursu / kursu za vyborom dlia 10–11 klasiv zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. Dnipropetrovsk. [in Ukrainian].
Slobodianiuk, M.A. (2017). Antyfashystskyi rukh Oporu v Ukraini (1939–1944 rr.): istoriohrafiia problemy. Dnipro. [in Ukrainian].
Spektor, Sh. (2009). Uchastie evreev v soprotivlenii i v partizanskom dvizhenii na territorii Sovetskoj Ukrainy. Yad Vashem: Issledovaniya, 1, 155–170. Ierusalim. [in Russian].
Strilchuk, M. (2019). Yevreiskyi opir pid chas Holokostu v Ukraini: istoriohrafichnyi aspekt. Grani, 22, 23–29. [in Ukrainian].
Surovtsev, O.A. (2006). Holokost u Pivnichnii Bukovyni ta Khotynshchyni v roky Druhoi svitovoi viiny: Avtoref. dys. ... kand. ist. nauk. Chernivtsi. [in Ukrainian].
Tyaglyj, M.I. (2005). Protivostoyanie evreev Kryma natsistskomu genotsidu (1941–1944). Kultura narodov Prichernomorya, 66, 64–74. [in Russian].
Vinokurova, F. (2008). Soprotivlenie evreev politike genotsida: Naum Monastyrskij – uznik zhmerinskogo getto i uchastnik podpolnoj gruppy. Holokost i suchasnist – Holocaust and Modernity, 2, 81–105. [in Russian].
Yelysavetskyi, S.Ya. (1995). Yevrei v antyfashystskomu Opori i radianskomu pidpilno-partyzanskomu rusi v Ukraini. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal – Ukrainian Historical Journal, 3, 59–72. [in Ukrainian].
