Передвісники операції "Захід": депортації 1944–1946 рр.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2020.03.040Ключові слова:
депортації, Західна Україна, антиповстанська боротьба, ОУН, УПА, органи державної безпеки, операція «Захід»Анотація
Наприкінці березня 1944 р. у західних областях УРСР, практично відразу після того, як територіями, де діяла УПА, а ОУН мала розгалужену мережу осередків, пройшла лінія фронту, радянські органи держбезпеки відновили проведення депортацій. Упродовж кількох років звідси було примусово виселено 14 729 сімей (36 609 осіб), члени яких перебували в підпіллі, відзначалися антирадянськими настроями або ж уже були заарештовані.
Метою статті став аналіз особливостей, динаміки та головних цілей депортаційних заходів органів держбезпеки в 1944–1946 рр. Дослідницькі завдання фокусуються на розгляді нововиявлених документів НКВС, НКДБ, МВС, МДБ, які реґламентували проведення виселення, а також зіставлення їх зі статистичними показниками результатів «чекістсько-військових» заходів.
Методологія дослідження ґрунтується на загальноісторичному компаративному підході із залученням елементів історико-правового аналізу.
Наукова новизна полягає в уведенні до наукового обігу виявлених актів репресивних органів як союзного, так і республіканського рівнів, а також у детальному аналізі особливостей застосування репресій проти місцевого населення шляхом депортування родичів учасників антирадянського руху. Порівняльний аналіз 29 наказів, директив, указівок «чекістського» керівництва з наслідками їх реалізації засвідчує важливість застосування методу примусового виселення в антиповстанській боротьбі.
Висновки. Кампанія примусового виселення 1944–1946 рр. стала одним з елементів боротьби проти українського визвольного руху. Попри низку вад та прорахунків, керівництво партії й органів держбезпеки визнавали ефективність і результативність таких заходів у справі деморалізації націоналістичного підпілля. Примусове виселення передувало проведеній у жовтні 1947 р. масовій депортаційній операції «Захід».
Посилання
Bazhan, O. (2012). Operatsiia «Zapad»: iz istorii deportatsii naseleniia Zapadnoy Ukrainy v Kazakhtan. 65 let s nachala deportatsii zhiteley Ukrainy v Kazakhstan: Sbornik materialov zasedaniia kruglogo stola (20 noyabria 2012 g.), 19–26. Karaganda. [in Russian].
Bazhan, O. (2013). Operatsiia «Zakhid»: do 75-richchia deportatsii naselennia Zakhidnoi Ukrainy u viddaleni raiony SRSR. Ukraina XX stolittia: kultura, ideolohiia, polityka, 18, 338–349. [in Ukrainian].
Bilas, I. (1994). Represyvno-karalna systema v Ukraini: 1917–1953: Suspilno-politychnyi ta istoryko-pravovyi analiz, 2. Kyiv. [in Ukrainian].
Kohut, A. (2020). Operatsiia «Zakhid» u konteksti radianskykh deportatsii iz Zakhidnoi Ukrainy 1940–1950-ti rr. Vyrvane korinnia: doslidzhennia, dokumenty, svidchennia, 51–68. Kyiv. [in Ukrainian].
Musiienko, I. (2010). Deportatsii naselennia z terytorii Pivnichnoi Bukovyny ta Khotynshchyny v 1941–1951 rr. Ukrainskyi almanakh, 187–201. [in Ukrainian].
Nadolskyi, Yo. (2008). Deportatsiina polityka stalinskoho totalitarnoho rezhymu v zakhidnykh oblastiakh Ukrainy (1939–1953 rr.). Lutsk. [in Ukrainian].
Patryliak, I. (2012). “Vstan i borys! Slukhai i vir…”: ukrainske natsionalistychne pidpillia ta povstanskyi rukh (1939–1960 rr.). Lviv: Chasopys. [in Ukrainian].
Slyvka, Yu. (Ed.). (1998). Deportatsii: Zakhidni zemli Ukrainy kintsia 1930-kh – pochatku 50-kh rr.: Dokumenty. Materialy. Spohady, 2. Lviv: Misioner. [in Ukrainian].
Soroka, Yu. (2007). Nasylnytske vyselennia naselennia zakhidnoukrainskykh zemel u 1940–1950-kh rokakh. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu im. Tarasa Shevchenka: Istoriia, 91-93, 122–126. [in Ukrainian].
Vronska, T. (2013). Upokorennia strakhom: simeine zaruchnytstvo u karalnii praktytsi radianskoi vlady (1917–1953 rr.). Kyiv: Tempora. [in Ukrainian].
Yakovlev, A. (Ed.). (2005). Stalinskie deportatsii: 1928–1953. Moskva. [in Russian].
Yampolskij, V. (Ed.). (1995). Organy gosudarstvennoj bezopasnosti SSSR v Velikoj Otechestvennoj vojne: sbornik dokumentov, 1. Moskva. [in Russian].
