Судове вреґулювання поземельних відносин у Правобережній Україні (1797–1840 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2020.04.029Ключові слова:
Правобережна Україна, річпосполитська судова традиція, розмежування, підкоморський суд, межове судочинство, лояльність елітАнотація
Мета статті полягає у з’ясуванні механізмів судового вреґулювання поземельних відносин у Правобережній Україні в 1797–1840 рр. Верховна влада, заради здобуття лояльності місцевої знаті й утвердження в реґіоні, проводила гнучку політику, одним з елементів якої стало відновлення річпосполитської системи земельної власності. Досліджується організація діяльності підкоморських і межових судів, аналізується їх кадровий склад та юридичні практики.
Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-системного, історико-типологічного, просопографічного) методів із принципами історизму, системності, науковості, що дозволило зосередитися на механізмах судового вреґулювання поземельних відносин в умовах пошуку компромісу верховної влади з місцевими елітами. Просопографічний метод використано для аналізу суддівського корпусу.
Наукова новизна полягає в дослідженні імперської практики пошуку згоди з польською шляхтою через збереження річпосполитської судової традиції вреґулювання поземельних відносин та дозволу місцевій еліті самостійно вирішувати свої партикулярні поземельні справи.
Висновки. Павло І для збереження стабільності в реґіоні пішов на співробітництво з місцевими елітами, головним елементом чого стало повернення у землекористування практик польського правосуддя через відновлення мережі повітових підкоморських судів, які займалися розмежуванням. Перевантаження справами і брак кадрів обернулися незначною ефективністю підкоморського суду. У 1814 р. Олександр І на прохання еліти запровадив у Подільській ґубернії значно більш дієвішу межову систему. Для пришвидшення вирішення земельних суперечок спершу було створено незалежні повітові межові установи, а 1818 р. – ґубернську апеляційну. Держава не втручалася у приватне розмежування, але контролювала земельні межі своєї власності. Підкоморська й межова судові мережі примирили місцеву еліту з російською владою.
Посилання
Bardakh, Yu., Lesnodorskij, B., Pietrchak, M. (1980). Istorija gosudarstva i prava Polshi. Moskva. [in Russian].
Barmak, M. (2016). Transformatsii v systemi sudoustroiu na Pravoberezhnii Ukraini naprykintsi XVIII st. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. Volodymyra Hnatiuka: Seriia «Istoriia», 2, 4–8. Ternopil. [in Ukrainian].
Barmak, M. (2010). Rosiiski sudovi ustanovy v systemi upravlinnia ukrainskykh zemel Pravoberezhnoi Ukrainy naprykintsi XVIII – v pershii polovyni XIX st. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. Volodymyra Hnatiuka: Seriia «Istoriia», 2, 19–25. Ternopil. [in Ukrainian].
Borysevych, S. (2007). Zakonodavche rehuliuvannia pozemelnykh vidnosyn u Pravoberezhnii Ukraini (1793–1886 rr.). Kyiv. [in Ukrainian].
Ilin, O. (2016). Zminy v sudoustroi na ukrainskykh zemliakh u skladi Rosiiskoi imperii u 1796–1801 rr. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 2, 23–28. Kharkiv. [in Ukrainian].
Nimchuk, V., Yakovenko, N. (1991). Peredmova. Knyha Kyivskoho pidkomorskoho sudu (1584–1644), 5–56. Kyiv. [in Ukrainian].
Padokh, Ya. (1994). Gruntove sudochynstvo na Livoberezhnii Ukraini u druhii polovyni XVII–XVIII st. Lviv. [in Ukrainian].
Pisarkova, L. (2007). Gosudarstvennoe upravlenie Rossii s kontsa XVII do kontsa XVIII v.: Evolutsija burokraticheskoj sistemy. Moskva. [in Russian].
Reznik, O. (2009). Sklad ta kompetentsiia pidkomorskykh sudiv za Statutom Velykoho kniazivstva Lytovskoho 1566 r. Aktualni problemy derzhavy i prava, 49, 127–132. Odesa. [in Ukrainian].
Voronchuk, I. (2003). Voznyi. Entsyklopediia istorii Ukrainy, 1: A–V, 601–602. Kyiv. [in Ukrainian].
Voronchuk, I. (2011). Pidkomorskyi sud. Entsyklopediia istorii Ukrainy, 8: Pa–Pryk, 236–237. Kyiv. [in Ukrainian].
Voronina, V. (2008). Zakonodavchi initsiatyvy Pavla I u sferi sudochynstva. Ukrainskyi istorychnyi zbirnyk, 11, 80–91. Kyiv. [in Ukrainian].
