Теоретико-методологічні детермінанти дослідження кордонів та пограничного простору
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2020.05.130Ключові слова:
теоретична лімологія, кордони, пограниччя, глобалізація, територія, простірАнотація
Мета статті – осмислення проблеми дослідження кордонів і порубіжних територій у просторово-політичному, національно-регіональному, семантичному, екзистенційному й термінологічному вимірах.
Наукові підходи. Традиційні підходи до вивчення кордонів базуються на постулатах геополітики. Сучасна геополітика надає великого значення формуванню історикогеографічних образів погранич на основі злиття часових та просторових параметрів і їх відображення у відповідних знаках, символах. Концепт «хронотопу прикордоння» – часово-просторового континууму з пріоритетом часу – дає змогу простежити складну еволюцію розвитку пограниччя з урахуванням геополітичних впливів та напрямів міграційних процесів.
Наукова новизна. Сучасні геополітичні реалії диктують необхідність пошуку нових пояснювальних моделей і, відповідно, – нової наукової мови. Традиційні підходи, базовані на ідеях центральності й нормативності західної інтелектуальної традиції, сьогодні вже «не спрацьовують». Центри та периферії у сучасному світі стрімко міняються місцями, інтеграційні процеси супроводяться не менш помітними відцентровими. Порівняння, зв’язки, взаємообміни, перехресні впливи постають у вигляді фундаментальних опор для пошуку нових пояснювальних парадигм.
Основний висновок. Не випадково у світі спостерігається підвищений інтерес до концептуалізації теоретичної лімології – науки про кордони. Упродовж другої половини ХХ й початку ХХІ ст. пройдено величезну відстань від класичних геополітичних підходів до некласичних антропологічних і новітніх – постнекласичних. Теоретична лімологія дедалі впевненіше прокладає собі шлях у систему освіти. Що ж до України, то в нас кордонознавство існує у кращому випадку у прикладному вимірі, а термін «лімологія» поволі приживається лише у предметному полі історичної та політичної регіоналістики. Саме тому концептуалізація нового наукового напряму має стати своєрідним викликом для історичної науки. Адже саме їй під силу створити таку модель ставлення до інакшості, яка утримуватиме соціум від нових розмежувань по лінії «наші – не наші». А також простежити на основі аналізу багатьох історичних колізій вплив «ефекту колії», залежності від пройденого шляху траєкторій майбутнього розвитку.
Посилання
Armstrong, J. (1982). Nations before Nationalism. Chapel Hill.
Barth, F. (1969). Ethnic Groups and Boundaries: The Social Organization of Culture Difference. London.
Bauman, Z. (1998). Globalization. The Human Consequences. New York.
Bek, U. (2012). Zhivya v mirovom obshchestve riska i schitayas s nim. Kosmopoliticheskij povorot. Polis, 5, 44–58. Moskva. [in Russian].
Brodel, F. (1998). Materialna tsyvilizatsiia, ekonomika i kapitalizm, XV–XVIII st., Vol.3. Kyiv. [in Ukrainian].
Brubejker, R. (2010). Natsionalnye menshinstva, natsionalizirujushchie gosudarstva i vneshnie rodstvennye gosudarst¬va v novoj Evrope. Natsionalism v pozdne- i postkommunisticheskoj Evrope, Vol.1, 149–173. Moskva. [in Russian].
Dergachov, V. (2003). Tsivilizatsionnaya geopolitika (Bolshie mnogomernye prostranstva). Odessa. [in Russian].
Dmitrieva, S.I. (2008). Limologiya. Voronezh. [in Russian].
Dovgopolova, O. (2009). Natsionalnaya identichnost v gendernoj perspective. Perekrestki, 1/2, 265–277. Minsk. [in Russian].
Emelin, V.A., Thostov, A.Sh. (2014). Transformatsiya naturalnoj geografii: tehnologicheskie i kognitivnye karty. Voprosy filosofii, 2, 42–52. Moskva. [in Russian].
Foucher, M. (1991). Fronts et frontiers: un tour du monde géopolitique. Paris.
Gidens, E. (1999). Sotsiolohiia. Kyiv. [in Ukrainian].
Kiselev, K.S. (2014). Istoriya kak bytie. Voprosy filosofii, 4, 8–12. Moskva. [in Russian].
Korzov, G. (2010). Teritorialni identichnosti: kontseptualni interpretatsii v suchasnii zarubiznii sotsiolohichnii dumtsi. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketing, 1, 108–114. Kyiv. [in Ukrainian].
Kravchenko, V. (2010). Kharkov/Kharkiv: stolitsa pogranichya. Vilnius. [in Russian].
Megill, A. (2010). Granitsy i natsionalnoe gosudarstvo: Predvaritelnye zametki. Dialog so vremenem, 30, 43–49. Moskva. [in Russian].
Minolo, V. (2004). Oksidentalism, kolonialnost i podchinennaya ratsionalnost s prefiksom ‘post’. Perekrestki, 1/2, 157– 197. Minsk. [in Russian].
Oreshina M.A. (2003). Region kak obekt sotsialno-gumanitarnykh issledovanij. Politicheskaya nauka, 3, 142–154. Moskva. [in Russian].
Ratti, R., Reichman, S. (1993). Theory and Practice of Transborder Cooperation. Basel.
Riuzen, J. (2010). Novi shlyakhy istorychnoho myslennia. Lviv. [in Ukrainian].
Smorgunov, L.V. (2012). Politicheskoe „mezdu“: fenomen liminalnosti v sovremennoj politike. Polis, 5, 159–169. Moskva. [in Russian].
Tkachenko, V. (2020). Tsyvilizatsiina identychnist Ukrainy: vyklyk chasu. Academia: Terra Historiae: Studii na poshanu Valeriia Smoliia, Vol.1. Kyiv. [in Ukrainian].
Uajt, R. (2010). Seredinnost. Ab Imperio, 3, 27–77. Kazan. [in Russian]. doi: https://doi.org/10.1353/imp.2010.0092
Vermenych, Ya. (2013). Istoricheskaya limologiya: problemy kontseptualizatsii. Saarbrucken. [in Russian].
Vzhosek, V. (2012). Istoriya – Kultura – Metafora: Postannia neklasychnoi istoriohrafii. Pro istorychne myslennia. Kyiv. [in Ukrainian].
White, R. (1991). The Middle Ground: Indians, Empires, and Republics in the Great Lakes Region, 1650–1815. Cambridge. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511584671
Zamjatin, D.N. (2001). Geopolitika: osnovnye problemy i itogi razvitiya v XX v. Polis, 6, 97–115. Moskva. [in Russian].
Zhurzhenko, T. (2010). Borderlands into Bordered Lands: Geopolitics of Identity in Post-Soviet Ukraine. Stuttgart.
