Л.Жебуньов: від російського народництва до свідомого політичного українства (до 170-річчя від дня народження)

Анотація

Мета статті полягає у висвітленні трансформацій світогляду й діяльності Л.Жебуньова – одного з найактивніших діячів українського національного руху двох перших десятиліть ХХ ст.

Методологія дослідження ґрунтується на персоналістичному та системному підходах, принципах науковості, історизму, на використанні історико-генетичного, історико-типологічного, історико-системного методів.

Наукова новизна. На основі архівних та опублікованих джерел і літератури досліджено особливості формування особистості Л.Жебуньова, його еволюцію від ідеології та соціальної практики російського соціально-революційного народництва до участі в українському національному русі. Визначено місце й роль діяча в ряді українських громадських організацій, партій, осередків, органів преси, його вплив на процес утвердження української національної свідомості у суспільстві. Створено цілісний образ Л.Жебуньова як послідовного борця за українську національну справу.

Висновки. Л.Жебуньов пройшов складний шлях формування та еволюції світогляду, сутність якого вбачається в переході від російського народництва 70-х рр. ХІХ ст. до свідомого українства на початку ХХ ст. У 1904–1917 рр. він належав до найактивніших учасників українського національного руху, зокрема відігравав помітну роль у діяльності Полтавської громади українських демократів, Загальної безпартійної організації, Української демократичної та Української демократично-радикальної партій, київської «Просвіти», Товариства українських поступовців, в органах української преси, особливо газеті «Рада», в Українському клубі тощо. Організаційна, публіцистична, видавнича, агітаційно-пропагандистська діяльність Л.Жебуньова сприяла поширенню української національної свідомості в перші десятиліття ХХ ст.