О.Оглоблин про схему історії України ХІХ – початку ХХ ст. (до 50-річчя творчого заповіту історика)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.01.107Ключові слова:
неоромантична історіографічна течія, модерна українська нація, національно-територіальний комплекс, Оглоблин, схема історичного процесуАнотація
Мета дослідження – проаналізувати обставини формування і розкрити зміст наукової схеми історії Україні, яка охоплює період з кінця XVIII по початок ХХ ст. (до 1917 р.), розробленої в еміграції видатним українським істориком О.Оглоблиним.
Методологія дослідження ґрунтується на комбінації загальнонаукових, історичних та міждисциплінарних прийомів наукового пізнання.
Наукова новизна. Вперше показано, як протягом півстолітньої науково-дослідницької діяльності О.Оглоблин оновив погляд на історичний процес, який втілився у його проекті схеми історії України з кінця XVIII по початок ХХ ст.
Висновки. Необхідність створення нової аналітичної схеми була викликана об’єктивними умовами, які склалися в історичній науці після Української революції 1917–1921 рр. Попередня аналітична схема історії М.Грушевського, розроблена в 1904 р., мала узагальнюючий характер і не могла достатньо повно враховувати важливі історичні процеси, які відбувалися в Україні в ХІХ – на початку ХХ ст. Відчувалася потреба у її актуалізації у відповідності до нових історичних умов. Спробу зробити це здійснив видатний український історик О.Оглоблин. Успішній роботі над схемою сприяв досвід дослідницької роботи в Україні, яку він проводив разом з іншими молодими дослідниками української неоромантичної історіографічної течії в 1920-х рр. Концепція О.Оглоблина не заперечує схему М.Грушевського, а є її продовженням і конкретизацією для умов «довгого ХІХ ст.». Історик виділив сім основних взаємозалежних процесів, комплексна розробка яких необхідна для формування наукового бачення історичного процесу в Україні в ХІХ–ХХ ст. Ідеться про територіальний, економічний і політичний процеси, а також процеси формування української провідної верстви, соціальної структури, української культури і модерної української нації. У результаті консолідації на основі цих процесів населення Лівобережної, Правобережної і Південної України відбувалося формування єдиного національно-територіального комплексу Великої України і формування модерної української нації, як необхідної умови досягнення державної незалежності. У завершеному вигляді зміст цієї аналітичної схеми О.Оглоблин оголосив у США у грудні 1970 р. Практичне значення дослідження полягає у тому, що його матеріали і висновки відкривають можливості для істотного поглиблення і оновлення сучасних уявлень про історичне минуле України.
Посилання
Boiko, Yu. (1975). Prof. d.-r. O.P. Ohloblyn yak istoryk dukhovno-politychnoho rozvytku kozatskoi Ukrainy. Ukrainskyi istoryk. 1–2. 5–21. [in Ukrainian].
Hrushevskyi, M. (2014). Zvychaina skhema “russkoi” istorii y sprava ratsionalnoho ukladu istorii skhidnoho slovianstva. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 5, 203–208. [in Ukrainian].
Polianska-Vasylenko, N. (1962). Istorychna nauka v Ukrainy za sovietskoi doby i dolia istorykiv. Zbirnyk na poshanu ukrainskykh uchenykh znyshchenykh bilshovytskoiu Moskvoiu. Zapysky NTSh im. Shevchenka. Paryzh-Chikaho, T. 173. 7–110. [in Ukrainian].
Polonska-Vasylenko, N. (1970). Oleksander Petrovych Ohloblyn v ochakh suchasnytsi. Ukrainskyi istoryk, 1–3, 33–37. [in Ukrainian].
Pritsak, O. (1995). Ivan Lysiak-Rudnytskyi. Ya. Hrytsak (upor.), Lysiak- Rudnytskyi I. Istorychni ese. V 2 t. (T.1., ss. XIII–XX ). K.: Osnovy. [in Ukrainian].
Pritsak, O. (2015). Shcho take istoriia Ukrainy. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 1. ss. 177–210. [in Ukrainian].
Shporliuk, R. (1991). Ukrainske natsionalno-derzhavne vidrodzhennia v konteksti Yevropeiskoi istorii kintsia XVIII – pochatku XIX stolit. Ukraina. Nauka i kultura, 25, 159–167. Kyiv: AN URSR, Tovarystvo «Znannia» URSR. [in Ukrainian].
Subtelnyi, O. (1979). Oleksandr Ohloblyn. Suchasnist. 4 . ss. 24–42. [in Ukrainian].
Subtelnyi, O. (1991). Ukraina. Istoriia. (510 s.). Kyiv: Lybid. [in Ukrainian].
Tarnavskyi, O. (1989). Ivan Lysiak-Rudnytskyi – kulturnyi diiach, liudyna dystsypliny dumky (osobysti sposterezhennia). Ukrainskyi istoryk. 3–4. s.66. [in Ukrainian].
Turchenko, F. Povernennia (2020). Krupnytskyi. B. Osnovni problemy istorii Ukrainy (zbirnyk prats). (ss. 6–18): Vud 2. Kyiv: VD ADEF-Ukraina. [in Ukrainian].
Verba, I. (1999). Oleksandr Ohloblyn. Zhyttia i pratsia v Ukraini. (380 s.) Kyiv: NAN Ukrainy, Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M.S. Hrushevskoho. [in Ukrainian].
Verba, I. (2000). «Dyskusiia» nad kontseptsiieiu istorii Ukrainy prof. O.P. Ohloblyna v 1931 rotsi. Ukrainskyi istoryk, 1–3. 201– 210. Niu-York; Kyiv; Lviv; Toronto; Paryzh: Ukrainske Istorychne Tovarystvo. [in Ukrainian].
Vynar, L. (1995). Naukova tvorchist prof. d-ra Oleksandra Ohloblyna. L. Vynar (red.), Ohloblyn O. Studii z istorii Ukrainy. Statti i dzherelni materialy (ss. XIX–XLVII). Niu-York;Toronto: [b. v]. [in Ukrainian].
Vynar, L. (1995). Oleksandr Petrovych Ohloblyn (1899–1992). Korotkyi biohrafichnyi narys. L. Vynar (red.), Ohloblyn O. Studii z istorii Ukrainy. Statti i dzherelni materialy (ss. 325–379). Niu-York; Toronto: [b. v]. [in Ukrainian].
Yas, O. (2009). Dva obrazy Staroi Ukrainy: vizii O. Lazarevskoho y O. Ohloblyna. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 3, 67–92. [in Ukrainian].
Yas, O. (2008). Istorychni pohliady Oleksandra Ohloblyna: radianska doba (1919–1941). Istoriohrafichni doslidzhennia v Ukraini: zbirnyk naukovykh prats, 18, 214–252. Kyiv: Natsionalna akademiia nauk Ukrainy, Instytut istorii Ukrainy. [in Ukrainian].
Yas O. (2010) Orhanitsyzm Entsyklopediia istorii Ukrainy. T.7. Ml–O / NAN Ukrainy. K. S.621. [in Ukrainian].
