Римо-католики в УРСР: особливості й тенденції змін у релігійності (друга половина 1940 – перша половина 1980-х рр.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.01.057Ключові слова:
римо-католицька церква, римо-католики, віруючі, радянська влада, релігійна політика, релігійна поведінка, обрядова активністьАнотація
Мета дослідження – проаналізувати релігійне життя римо-католиків УРСР упродовж періоду від середини 1940-х до середини 1980-х рр. Основним об’єктом дослідження виступають пересічні віруючі, прояви їхньої релігійності.
Методологія. Із-поміж методологічних підходів (як напрямів дослідження) використано конкретно-історичний та культурно-антропологічний. Для реалізації наукових завдань застосовувалися такі методи: аналізу та синтезу, історико-генетичний, історико-проблемний, історико-порівняльний, історико-типологічний.
Наукова новизна. Висвітлюються маловідомі аспекти з історії релігійного життя римо-католиків у радянській Україні, зміни в мережі їхніх громад і кількісному складі вірян та кліру, що були спричинені переважно радянською антирелігійною політикою. Простежено прояви релігійності римо-католиків, їх обрядової активності, зокрема відвідування віруючими богослужінь, виконання ними обрядів життєвого циклу.
Висновки. Релігійна політика радянської влади щодо римо-католиків у повоєнний період була неоднозначною. Хоча римо-католицькій церкві було дозволено легально існувати, проте вона сприймалася як така, що керувалася центром, ворожим СРСР. Тому робилися значні зусилля, щоб ослабити її структури. В останній третині 1950-х рр. розпочався активний наступ на різні деномінації з боку держави. Об’єктом тиску стали й римо-католики. У середині 1960-х рр. влада відмовилася від прямих порушень конституційних норм у релігійній сфері. Боротьба з релігією набувала прихованого характеру. Акцент робився на антирелігійній пропаганді та поширенні атеїстичного світогляду. Упродовж усього досліджуваного періоду римо-католики демонстрували відносно високі показники релігійності, релігійної свідомості та поведінки. У них була вища частка учасників богослужінь, ніж у православних. Деякі громади, навіть після зняття з реєстрації, продовжували свою діяльність нелегально. Однак загальна кількість римо-католиків, особливо глибоковіруючих, постійно зменшувалася. Суттєво знизилася кількість осіб, що регулярно відвідували храми, брали участь у богослужіннях, сповідалися, причащалися, виконували обряди життєвого циклу тощо. Загалом можна констатувати, що релігійна поведінка римо-католиків зазнала вагомого впливу з боку секуляризаційних процесів.
Посилання
Andrianov N.P., Lopatkin R.A., Pavliuk, V.V. (1966). Osobennosti sovremennogo religioznogo soznaniya. Moskva: Mysl, 1966. [in Russian].
Bazhan, O., Danyliuk, Yu. (2000). Vyprobuvannia viroiu: Borotba za realizatsiiu prav i svobod viruiuchykh v Ukraini v druhii polovyni 1950-kh – 1980-ti rr. Kyiv: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
Baidych, V. (2014). V borotbi za viru: Rymo-katolytska tserkva v Ukraini (seredyna 1940-kh – persha polovyna 1960-kh rr.). Khmelnytskyi. [in Ukrainian].
Bondarenko, V.D., Kosyanchuk, A.S., Fomichenko, V.V. (1988). Religioznaya obshchina v sovremennom obshchestve. Kiev: Politizdat Ukrainy. [in Russian].
Bondarchuk, P.M. (2009). Relihiinist naselennia Ukrainy u 40–80-kh rokakh XX st.: Sotsiokulturni vplyvy, osoblyvosti, tendentsii zmin. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
Bondarchuk, P.M. (2019). Relihiini techii v radianskii Ukraini (seredyna 1940-kh – seredyna 1980-kh rokiv): istoriko-relihieznavche doslidzhenia. Kyiv: Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
Horbach, S.I. (1998). Deiaki aspekty vidnosyn mizh Vatykanom ta SRSR pislia Druhoi svitovoi viiny (1945–1953 rr.). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 6, 68–76. [in Ukrainian].
Kolodnyi, A.M., Yarotskyi, P.L., Lobovyk, B.O. et al. (1999). Istoriia relihii v Ukraini. Kyiv: Znannia. [in Ukrainian].
Mazalova, V.P. (1989). Katolitsizm – chetvert veka spustya posle II Vatikanskogo sobora. Moskva: Znanie. [in Russian].
Mchedlov, M.P. (1967). Evolyutsiya sovremennogo katolicizma. Moskva: Mysl. [in Russian].
Mchedlov, M.P. (1974). Katolitsizm. (2 ed). Moskva: Politizdat. [in Russian].
Nadtoka, H.M. (2003). Osnovni etapy ta tendentsii rozvytku rymo-katolytsyzmu v Ukraini. Visnyk Kyivskoho slavistychnoho universytetu, 15, 95–112. [in Ukrainian].
Pashchenko, V.A. (2001). Pravoslavia v novitnii istorii Ukrainy. Poltava. [in Ukrainian].
Prokoshyna, E.S., Koita, K.K., Korotkaia, T.P. et al (1987). Katolitsizm v Belorussii. Minsk: Nauka i tekhnika. [in Russian].
Serhiichuk, V. (compil. and notes). (2001). U borotbi za ridnu viru rymo-katolyky Ukrainy zavzhdy buly neskhytni. Kyiv: Dnipro. [in Ukrainian].
Shkarovskij, M.V. (2005). Russkaya pravoslavnaja tserkov pri Staline i Khrushcheve (Gosudarstvenno-tserkovnye otnoshenia v SSSR v 1939–1963 gg.). 3rd ed. Moskva. [in Russian].
Storchovyi, V.M., Nesterenko, V.A. (2001). Rymsko-katolytska tserkva na Podilli u 20-ti – 90-ti rr. XX st.: istoryko-relihiieznavche doslidzhennia. Kolomyia. [in Ukrainian].
Stotskyi, V.M. (2008). Derzhava i relihii v zakhidnykh oblastiakh Ukrainy: konfesiini transformatsii v konteksti derzhavnoi polityky v 1944–1964 rr. Kyiv. [in Ukrainian].
Szymański, J. (2003). Kościół catolicki na Podolu: Obwód winnicki, 1941–1964. Lublin: Norbertinum. [in Polish].
Toffler, E. (2004). Tretya volna. Moskva: AST. [in Russian].
Voinalovych, V.A. (2003). Dolia rymo-katolytskoho kultu v Ukraini v umovakh polityky derzhavnoho ateizmu (kinets 50-kh – persha polovyna 60-kh rokiv). Istoria Ukrainy: Malovidomi imena, podii, fakty, 20-21, 405–425. [in Ukrainian].
Voinalovych, V.A. (2005). Partiino-derzhavna polityka shchodo relihii ta relihiinykh instytutsii v Ukraini 1940–1960-kh rr.: politolohichnyi dyskurs. Kyiv: Svitohliad. [in Ukrainian].
Voinalovych, V.A. (1999). Rymo-katolytski hromady Ukrainy u vymirakh derzhavnoi relihiinoi polityky (II pol. 40-kh – 50-ti rr. XX st). Istoria Ukrainy: Malovidomi imena, podii, facty, 7, 151–158. [in Ukrainian].
Voinalovych, V.A. (2004). Rymo-katolytski hromady Ukrainy v kontekstakh vzaiemyn SRSR i Vatykanu pershykh povoiennykh rokiv (1944–1946 rr.). Storinky voiennoi istorii Ukrainy, 8, 2, 171–183. [in Ukrainian].
