Укладання тестаментів у містах Волинського воєводства XVII ст.: правові засади й повсякденні практики
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.01.027Ключові слова:
тестаменти, спадщина, маґдебурзьке право, спадкове право, II Литовський статут, міська канцелярія, міський соціум, Волинське воєводствоАнотація
Мета дослідження: проаналізувати правові засади та практики тестаментування в міському соціумі Волинського воєводства ХVІІ ст.
Методологія полягає у застосування методів порівняльно-історичного та системного аналізу, соціальної антропології при вивченні законодавства (зокрема спадкового права), повсякденних практик укладання тестаментів у містах Волині ХVІІ ст.
Наукова новизна. Окреслено правові засади укладання тестаментів і спадкування за нормами II Литовського статуту та збірників міського права Б.Ґроїцького, які широко застосовувались у судовій практиці українських міст ранньомодерної доби; висвітлено процес і порядок оформлення тестаментів у повсякденних практиках у містах Волині зазначеного періоду; доведено, що нормою було укладання тестаменту в будинку помираючої особи (за присутності міських урядників і свідків), або в ратуші перед міським судом.
Висновки. У містах, що користувалися маґдебурзьким правом, порядок спадкування, оформлення опіки, тестаментування було визначено у правничих збірках, що мали законодавчий характер, авторства Бартоломея Ґроїцького. Норми II Литовського статуту поширювалися на жителів неупривілейованих міст і представників різних станів, які мешкали поза міською юрисдикцією. Міська канцелярія відігравала головну роль у становленні тестаменту як важливого приватноправового акта, обов’язкового до виконання після смерті заповідача. Невдоволені останнім волевиявленням тестатора могли оскаржити його розпорядження у суді, але на практиці цим користувалася незначна частина мешканців міст. Аналіз правових джерел і порівняння їх із практикою укладання тестаментів дає підстави стверджувати, що містяни в більшості випадків шанували право й дотримувалися засад тестаментування. Рідкісними були випадки укладання цих актів власноруч. Більшість тестаторів були неписьменними і для оформлення самого акта потребували фахової допомоги працівників міської канцелярії. Після їх смерті ці документи мали вписуватися до урядових міських книг, але, як доводить аналіз актової документації, це відбувалося спорадично. Причинами могли бути небажання спадкоємців оплачувати пов’язані з цим канцелярські видатки або відсутність потреби у цьому. Загалом, незважаючи на поширену практику укладання тестаментів у містах Речі Посполитої, ці документи не стали масовою актовою продукцією у волинських містах, більшість розпоряджень останньої волі укладалися усно без подальшої письмової фіксації.
Посилання
Bartoszewicz, A. (2012). Piśmienność mieszczańska w późnośredniowiecznej Polsce. Warszawa. [in Polish]. doi: https://doi.org/10.31338/uw.9788323530527
Bilous, N. (2019). Funeralna kultura rannomodernoho ukrainskoho sotsiumu: istoriohrafiia problemy. Istoriohrafichni doslidzhennia v Ukraini, 30, 213–243. [in Ukrainian].
Bilous, N. (2020). Konflikty ta yikh polahodzhennia v rodynakh mishchan Volyni u svitli testamentiv XVII st. Sotsium: Almanakh sotsialnoi istorii, 15-16, 128–142. [in Ukrainian].
Bilous, N. (2011). Testamenty kyian seredyny XVI – pershoi polovyny XVII st. Kyiv. [in Ukrainian].
Biłous, N. (2017). Testamenty mieszkańców miast Wołynia od końca XVI – do początku XVIII w.: Katalog. Warszawa. [in Polish].
Biłous, N. (2011). Testamenty mieszkańców miasta Ołyki z lat 1660–1670. Kwartalnik Historii Kultury Materialnej, 3-4, 347–362. [in Polish].
Biłous, N. (2016). Testamenty wojskowych poległych i zmarłych na Wołyniu w XVII w. Kwartalnik Historii Kultury Materialnej, 64(2), 211–224. [in Polish].
Delimata, M. (2011). Prawo rodzinne w pracach Bartłomieja Groickiego. Społeczeństwo staropolskie, III, 21–37. [in Polish].
Hoshko, T. (2018). Uiavlennia pro dytynstvo v kodeksakh miskoho prava v Rechi Pospolytii XVI – pochatku XVII st. Misto: istoriia, kultura, suspilstvo, 4, 37–56. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.15407/mics2019.04.037
Hruba, M. (2002). «Nedávej statku žádnému, dokud duše v tĕle»: Pozůstalostni praxe a agenda královských mĕst severozápadnich Čech v předbĕlohorské dobĕ. Ústí nad Labem. [in Czech].
Jišová, K. (2013). Późnośredniowieczne testamenty z ziem czeskich: Możliwości i ograniczenia badań. Kwartalnik Historii Kultury Materialnej, 61(2), 213–221. [in Polish].
Lück, H. (2005). Über den Sachsenspiegel. Entstehung, Inhalt und Wirkung des Rechtsbuches. Dössel (Saalkreis). [in Germany].
Lück, H. (2017). Der Sachsenspiegel: Das berühmteste deutsche Rechtsbuch des Mittelalters. Darmstadt. [in Germany].
Mikula, M. (2020). Tradycje prawne w regulacjach testamentowych w miastach Królestwa Polskiego XIV–XVI w.: prawo sasko-magdeburskie, prawo kanoniczne i rzymskie oraz prawodawstwo lokalne. Kwartalnik Historii Kultury Materialnej, 68(2), 131–157. [in Polish]. doi: https://doi.org/10.23858/KHKM68.2020.2.001
Pisanko-Borowik, A. (2005). Testamenty mieszczan grodzieńskich w XVII–XVIII w. Studia Podlaskie, XV, 125–185. [in Polish]. doi: https://doi.org/10.15290/sp.2005.15.05
Sowina, U. (2002). Wdowy i sieroty w świetle prawa w miastach Korony w późnym średniowieczu i wczesnej nowożytności. Od narodzin do wieku dojrzałego: Dzieci i młodzież w Polsce, 1: Od średniowiecza do wieku XVIII, 15–28. [in Polish].
Vinnychenko, O. (2010). Spadkuvannia za zapovitom v ukrainskykh zemliakh: geneza i pravova rehlamentatsiia u shliakhetskomu seredovyshchi Rechi Pospolytoi. Zapysky NTSh, CCLX, 1, 74–84. [in Ukrainian].
Voronchuk, I. (2014). Instytut opiky: pravovi normy ta povsiakdenni praktyky na Volyni rannomodernoi doby. Ukraina u svitovii istorii, 3(52), 134–150. [in Ukrainian].
Wysmułek, J. (2012). Testamenty mieszczan krakowskich (XIV–XV w.). Warszawa. [in Polish].
Zielecka-Mikołajczyk, W. (2012). Prawosławni i unici w Rzeczypospolitej XVI–XVIII w. wobec życia i śmierci w świetle swoich testamentów. Warszawa. [in Polish].
