Науково-освітня інтелігенція в умовах ідеологічних трансформацій періоду "перебудови"
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.02.129Ключові слова:
“перебудова”, “гласність”, демократизація, науково-освітня інтелігенція, ідеологіяАнотація
Мета дослідження – ураховуючи актуальність та недостатнє вивчення даної тематики, поставлено за мету на основі архівних джерел і тогочасної преси з’ясувати становище науково-освітньої інтелігенції в період «перебудови», розкрити її роль та місце у процесах ідеологічних, світоглядних трансформацій у державі.
Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковості, усебічності, системності, об’єктивності. Для висвітлення проблеми застосовано методи історико-ситуаційний та логічно-аналітичний. Таким чином, в основі дослідження лежать методи, котрі дозволяють уникнути упередженості й однобічності.
Наукова новизна. На основі неопублікованих архівних документів, журнальної періодики проаналізовано неоднозначне становище науково-освітньої інтелігенції у час суспільно-політичних перетворень. Наукова новизна визначається тим, що це одна з перших спроб комплексного аналізу науково-освітніх представників як ідеологів та кристалізаторів суспільної свідомості і світогляду громадян указаного періоду. Акцентовано увагу на висвітленні цілого ряду проблем в освіті, пов’язаних із «перебудовою» та «гласністю».
Висновки. Радянська система розглядала й використовувала науково-освітню інтелігенцію як модераторів суспільної думки, беззаперечних авторитетів. Про це, зокрема, свідчить освітня інституція Товариство «Знання», яке займалося поширенням політичних і наукових знань у республіці, було засобом коментування та пропаганди, насадження комуністичної ідеології. До товариства входили найкращі представники науково-освітнього середовища. Курс на «перебудову», «гласність», демократизацію сприяли висвітленню ряду проблем як у суспільно-політичному, соціально-економічному, так і в історико-культурному житті. А науково-освітня інтелігенція як найпрогресивніший прошарок суспільства опинилася в епіцентрі подій і, з одного боку, мала нести прогрес, нове світобачення, а з іншого, – не відходити від комуністичних догм та ідеологем.
Посилання
Bilous, N.M., Bilous, P.V. (1990). Metodytsi vykladannia literatury – novi pidkhody. Ukrainska mova i literatura v shkoli, 9. [in Ukrainian].
Boiko, O.D. (2016). Uroky “perebudovy” v SRSR dlia suchasnoi Ukrainy. Literatura ta kultura Polissia, 83, 231–241. [in Ukrainian].
Danylenko, V.M. (2018). Ukraina v 1985–1991 rr.: ostannia hlava radianskoi istorii. Kyiv. [in Ukrainian].
Demin, I. (1990). Intelligentsiya: mezhdu molotom i nakovalnej. Narod i intelligentsiya. [in Russian].
Dobrokhotov, L.N., Sbytov, V.F. (1986). Sovetskaya intelligentsiya: voprosy ideologicheskoj borby i kritiki burzhuaznykh teorij. Moskva. [in Russian].
Fomenko, M.V. (1990). Pro perebudovu vyvchennia ukrainskoi movy i literatury v shkolakh ta proftekhuchylyshchakh respubliky. Ukrainska mova i literatura v shkoli, 2(396). [in Ukrainian].
Honchar, O.T. (2008). Shchodennyky (Vol.3). Kyiv. [in Ukrainian].
Kahanov, Yu.O. (2019). Konstruiuvannia "radianskoi liudyny" (1953–1991): ukrainska versiia. Zaporizhzhia. [in Ukrainian].
Kosmii, B.M. (1991). Dvoiakoi pravdy ne buvaie. Ukrainska mova i literatura v shkoli, 6(412). [in Ukrainian].
Kovalchuk, O.H. (1991). Ranni opovidannia Volodymyra Vynnychenka. Ukrainska mova i literatura v shkoli, 1(407). [in Ukrainian].
Kulchytskyi, S. (2013). Chervonyi vyklyk: Istoriia komunizmu v Ukraini vid yoho narodzhennia do zahybeli (Vol.3). Kyiv. [in Ukrainian].
Lytvyn, V. (1995). Politychna arena Ukrainy: diiovi osoby ta vykonavtsi (Suspilno-politychnyi rozvytok Ukrainy u druhii polovyni 80-kh – pershii polovyni 90-kh rr.) (Extended abstract of Candidate’s thesis). Kyiv. [in Ukrainian].
Maiorov, V.M. (1990). Konferentsiia slovesnykiv respubliky. Ukrainska mova i literatura v shkoli, 2(396). [in Ukrainian].
Malash, M. (1991). Pozytsiia. Valentyn Moroz, istoryk: “Ne liubyt istoriia darunky rozdavaty”. Ukraina, 8. [in Ukrainian].
Nesterenko, V.A., Romaniuk, V.H. (2004). Ukrainska naukovo-osvitnia intelihentsiia Podillia ta vlada u 1920-ti rr. Intelihentsiia i vlada: Seriia “Istoriia”, 3. [in Ukrainian].
Nikolaev, V. (1990). Zatyanuvshayasya bolezn. Ogonek, 29. [in Russian].
Ocheretnyi, A.D., Chukhlib, V.F. (1990). Kultura slova. Ukrainska mova i literatura v shkoli, 2(396). [in Ukrainian].
Pavlychko, S. (2002). Feminizm. Kyiv. [in Ukrainian].
Popyk, V., Tabachnyk, D. (1990). Chortoryi Beriivskoi zmovy. Ukraina, 49-50. [in Ukrainian].
Shanovska, O.A. (2009). Intelihentsiia i vlada v Ukraini doby perebudovy: problema vzaiemovidnosyn. Naukovi zapysky [Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. M.Kotsiubynskoho]: Seriia "Istoriia", 15. [in Ukrainian].
Shanovska, O.A. (2016). Ukrainska intelihentsiia proty radianskoi systemy v kintsi 1980-kh rr.: vid intelektualnoho oporu do masovoho politychnoho opozytsiinoho rukhu. Istorychnyi arkhiv, 16. [in Ukrainian].
Yaremenko, V.I. (1990). Istorychna osnova poemy T.H.Shevchenka "Chernets". Ukrainska mova i literatura v shkoli, 3(397). [in Ukrainian].
