Невідомі історії українських остарбайтерок: досвід праці жінок із Південної України в орденсбурґу Крессінзеє (1943–1945 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.03.080Ключові слова:
орденсбурґ Крессінзеє, школа Адольфа Гітлера, Південна Україна, примусова праця, остарбайтериАнотація
Мета дослідження – висвітлити нетиповий досвід роботи жінок із Миколаївщини та Херсонщини в 1943–1945 рр. на території орденсбурґу Крессінзеє.
Методологія базується на принципах історизму, науковості, антропоцентризму. Для висвітлення проблеми застосовано методи історіографічного та джерельного аналізу, історико-генетичний і проблемно-хронологічний.
Наукова новизна. Уперше досліджено факт залучення працівниць зі Сходу до роботи в одному із трьох «орденських замків» – партійних навчальних закладів для нацистської молоді, на території якого під час Другої світової війни розміщувалась школа Адольфа Гітлера. Висвітлюється атипове повсякдення українських остарбайтерок, з’ясовуються прізвища та місця проживання частини працівниць, більшість з яких добровільно зголосилися на роботу до Третього Райху. Уводяться в науковий обіг приватні листи досліджуваної групи репатріанток, деякі фото, трофейні документи.
Висновки. На основі архівних документів удалося з’ясувати, що обставини транспортування до місця призначення, умови роботи, життя й дозвілля, якість харчування та забезпечення одягом цієї категорії працівниць були значно кращими, ніж у переважної більшості наших співгромадян, які важко трудилися на об’єктах військово-промислового комплексу чи у сільському господарстві нацистської Німеччини і країн-сателітів. Таке нетипове повсякдення можна пояснити в деякій мірі добровільністю виїзду та, вочевидь, статусом елітного закладу, де навіть працівниці «зі Сходу» мали виглядати пристойно і працювати в належних умовах. Факт залучення до роботи в «орденському замку» саме східних працівниць, а не корінних німкень або представниць західноєвропейських народів, сам по собі унікальний.
Посилання
Chernyavskij, V. V., Zhivotovskaya, V. V. (Comps.). (2017). Za granyu chelovechnosti: Sudby ostarbajterov v dnevnikakh i vospominaniyakh. Nikolaev. [in Russian].
Davlietov, O. (2019). Pidhotovka “pokolinnia vovkiv”: vyshkil maibutnikh vykonavtsiv Holokostu (Narysy molodizhnoi polityky NSDAP u 1922–1939 rr.). 2-he vyd., dop. Dnipro: Ukrainskyi instytut vyvchennia Holokostu “Tkuma”. [in Ukrainian].
Hrinchenko, H. (Ed.). (2009). “Proshu vas mene ne zabuvaty”: usni istorii ukrainskykh ostarbaiteriv. Kharkiv. [in Ukrainian].
Hrinchenko, H. (Ed.). (2015). Zhinky Tsentralnoi ta Skhidnoi Yevropy u Druhii svitovii viini: henderna spetsyfika dosvidu v chasy ekstremalnoho nasylstva. Kyiv. [in Ukrainian].
Knopp, G. (2004). Deti Gitlera. Moskva. [in Russian].
Kulynych, I. M. (2003). Vislo-Oderska nastupalna operatsiia. Entsyklopediia istorii Ukrainy, 1, 576. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].
Kurylev, O. P. (2013). Tretij rejkh: 1933–1945: Polnyj atlas. Moskva. [in Russian].
Lakhno, V., Voloshyn, Yu. (Comps.). (2011). Malenki liudy na velykii viini: usni istorii ostarbaiteriv ta viazniv kontstaboriv z Poltavshchyny. Poltava. [in Ukrainian].
Nahaiko, T. Yu. (Comps.). (2010). Dzherela pamiati: Istoryko-kraieznavchyi almanakh, 2: Ostarbaitery: zhyva pravda – zhyvyi bil. Pereiaslav-Khmelnytskyi. [in Ukrainian].
Pastushenko, T. V. (2009). Ostarbaitery z Kyivshchyny: verbuvannia, prymusova pratsia, repatriatsiia (1942–1953). Kyiv: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
Pyliavets, R. I., Yaremenko, V. M. (Comps.). (2012). Viina. Okupatsiia. Pamiat: Prymusovi robitnyky z Ukrainy v okupovanii Yevropi: Abstracts of papers 2012: Materialy Vseukrainskoi naukovoi konferentsii, Kyiv, 27 veresnia 2012 r. Kyiv. [in Ukrainian].
Smolii, V. A. (Ed.). (2006). „…To bula nevolia”: Spohady ta lysty ostarbaiteriv. Kyiv: In-t istorii Ukrainy. [in Ukrainian].
Soldatenko, V. (Ed.). (2013). Natsionalna ta istorychna pamiat: Ukrainski ostarbaitery: dolia i pamiat, 9. Kyiv. [in Ukrainian].
