Статус давньогрецької мови в "латинських школах" Гетьманщини та Слобідської України (XVIII – початок ХІХ ст.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.03.016Ключові слова:
історія освіти, давньогрецька мова, Києво-Могилянська академія, Чернігівський колеґіум, Харківський колеґіум, Переяславський колеґіумАнотація
Мета дослідження полягає у встановленні ролі та місця давньогрецької мови в навчальному курсі Києво-Могилянської академії, Чернігівського, Харківського, Переяславського колеґіумів у XVIII – на початку ХІХ ст. З’ясовуються методи викладання, кількісні, станові й інші характеристики учителів та учнів, мотиви вивчення мови духівництвом, представниками інших станів.
Використано методологічні принципи інтелектуальної й культурної історії, історії повсякденності, просопографії (при створенні колективного портрета викладача). Акцент зроблено на виявленні та аналізі діловодної документації, на підставі якої реконструюються навчальні практики.
Висновки. У православному церковному дискурсі підкреслювалася зацікавленість давньогрецькою мовою, утім вона мала неоднакові прояви в різні часи. У Києво-Братському колеґіумі викладання розпочалося ще у ХVII ст., і саме на цей досвід орієнтувались у Чернігівському, Харківському, Переяславському колеґіумах. У 1730–1760-х рр. викладання згаданої мови у цих школах набуло системності та дисциплінарного статусу. Такі досягнення були пов’язані з використанням напрацювань нових європейських центрів орієнталістики, практик університетів, єзуїтських колеґіумів. В останній третині XVIII ст. давньогрецька мова в «латинських школах» стала повноцінною академічною дисципліною, відповідаючи вимогам, які висувалися до світських і духовних закладів модерної доби. Розв’язання ключових питань (як, що, кому, на якій стадії та навіщо викладати) було поєднано з ширшими дискусіями, релігійними, ідеологічними й культурними пошуками епохи. Києво-Могилянська академія та колеґіуми сформулювали свою відповідь на ці виклики, вдало поєднавши інерцію традицій із прагненнями до новацій.
Посилання
Arsh, G. L. (2013). Rossiya i borba Gretsii za osvobozhdenie: ot Ekateriny II do Nikolaya I: Ocherki. Moskva: Indrik. [in Russian].
Briukhovetskyi, V. S. (Ed.). (2001). Kyievo-Mohylianska akademiia v imenakh, XVII–XVIII st. Kyiv: KM Akademiia. [in Ukrainian].
Isaievych, Ya. (1996). Osvitnii rukh v Ukraini XVII st.: skhidna tradytsiia i zakhidni vplyvy. Abstracts of Papers: Ukraina XVII st. mizh Zakhodom ta Skhodom: materialy I-ho ukrainsko-italiiskoho sympoziumu, 13–16 veresnia 1994 r., 114–135. Kyiv. [in Ukrainian].
Kislova, E. I. (2015). “Latin” and “Slavonic” Education in the Primary Classes of Russian Seminaries in the 18th Century. Slověne: International Journal of Slavic Studies, 4 (2), 72–91. doi: https://doi.org/10.31168/2305-6754.2015.4.2.3
Knabe, G. S. (2000). Russkaya antichnost: Soderzhanie, rol i sudba antichnogo naslediya v kulture Rossii. Moskva: RGGU. [in Russian].
Nichyk, V. M. (2001). Kyievo-Mohylianska akademiia i nimetska kultura. Kyiv: Ukr. tsentr dukhovnoi kultury. [in Ukrainian].
Okenfuss, M. J. (1995). The Rise and Fall of Latin Humanism in Early-modern Russia: Pagan Authors, Ukrainians, and the Resiliency of Muscovy. Leiden; New York; Köln. doi: https://doi.org/10.1163/9789004247185
Piechnik, L. (1994). Przemiany w szkolnictwie jezuickim w Polsce XVIII w. J. Paszenda (Ed.). Z dziejów szkolnictwa jezuickiego w Polsce. Kraków. [in Polish].
Posokhova, L. Yu. (2011). Na perekhresti kultur, tradytsii, epokh: pravoslavni kolehiumy Ukrainy naprykintsi XVII – na pochatku XIX st. Kharkiv: KhNU im. V. N. Karazina. [in Ukrainian].
Shevchenko, I. (2001). Ukraina mizh Skhodom i Zakhodom: Narysy z istorii kultury do pochatku XVIII st. Lviv: Instytut istorii tserkvy Lvivskoi bohoslovskoi akademii. [in Ukrainian].
Stegnij, P. V. (2002). Eshche raz o Grecheskom proekte Ekateriny II: Novye dokumenty iz AVPRI MID Rossii. Novaya i novejshaya istoriya, 4, 52–78. [in Russian].
Titov, F. I. (2003). Imperatorskaya Kievskaya dukhovnaya akademiya v ee trekhvekovoj zhizni i deyatelnosti (1615–1915 gg.): Istoricheskaya zapiska. Kiev. [in Russian].
Ushkalov, L. (2011). Hryhorii Skovoroda. H.Skovoroda. Povna akademichna zbirka tvoriv. Kharkiv; Edmonton; Toronto: Maidan. [in Ukrainian].
Winter, E. (1979). Der aufgeklärte Biblizist Simon Todorskyj (1700–1754). Ketzerschicksale: Christliche Denker aus nein Yahrhynderten. Berlin. [in German].
Yakovenko, N. (2012). Dzerkala identychnosti: Doslidzhennia z istorii uiavlen ta idei v Ukraini XVI – pochatku XVIII st. Kyiv: Laurus. [in Ukrainian].
Yakovenko, N. (2002). Paralelnyi svit: Doslidzhennia z istorii uiavlen ta idei v Ukraini XVI–XVII st. Kyiv: Krytyka. [in Ukrainian].
Yaremenko, M. (2014). "Akademiky" ta Akademiia: Sotsialna istoriia osvity i osvichenosti v Ukraini XVIII st. Kharkiv: Akta. [in Ukrainian].
