Повітові та головні суди Правобережної України (1797–1831 рр.): улаштування, кадровий склад, діяльність
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.04.050Ключові слова:
Правобережна Україна, імперська політика співробітництва з елітами, річпосполитська судова процедура, повітовий суд, головний суд, кадровий склад, кримінальні й цивільні провадженняАнотація
Мета статті полягає в дослідженні організації діяльності повітових і головних судів Правобережної України в 1797–1831 рр., аналізується їх кадровий склад та юридичні практики. Імперська влада, прагнучи здобути лояльність локальної шляхти й утвердитися в реґіоні, відновила окремі елементи річпосполитської судової системи.
Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-системного, історико-типологічного, просопографічного) методів із принципами історизму, системності, науковості, що дозволило зосередитися на функціонуванні судових органів в умовах імперської політики пошуку компромісу з місцевою знаттю. Просопографічний метод використано для аналізу кадрового складу судів.
Наукова новизна полягає в дослідженні імперської практики надання поступок місцевій шляхті у судовій сфері за умови лояльності до політики центру. Відновлені елементи річпосполитської судової системи переконували еліту у збереженні її впливу в реґіоні, проте одночасно влада здійснювала корекцію діяльності судів.
Результати дослідження. Катерина ІІ запровадила на Правобережжі імперські судові установи. Політика Павла І була більш раціональною: для збереження стабільності він розпочав співробітничати з місцевими елітами. Головним елементом домовленостей стало повернення окремих елементів річпосполитської судової традиції. У діяльності повітових судів шляхта отримала свій виборний кадровий склад, польську мову, Литовський статут і конституції. Ці фактори, поряд із розширенням юрисдикції на інші категорії населення, переконали еліту у своєму домінуванні. Для контролю й корекції було створено ґубернські суди, які загалом вдало здійснювали ревізування кримінальних справ й апеляцію цивільних проваджень, забезпечуючи спокій у реґіоні.
Посилання
Alekseeva, E. (2007). Diffuziya evropejskikh innovatsij v Rossii (XVIII – nachalo XX v). Moskva. [in Russian].
Bardakh, Yu., Lesnodorskij, B., Pietrchak, M. (1980). Istorija gosudarstva i prava Polshi. Moskva. [in Russian].
Berbenk, Dzh. (2004). Mestnye sudy, imperskoe pravo i grazhdanstvo v Rossii. Rossijskaya imperiya v sravnitelnoj perspective, 320–358. Moskva. [in Russian].
Dashkevych, Ya. (1996). Daniiel Bovua ta vyvchennia istorii polsko-ukrainskykh vidnosyn. Bovua D. Shliakhtych, kripak i revizor, 3–48. Kyiv. [in Ukrainian].
Hurbyk, A. (2009). Liublinskyi trybunal. Entsyklopediia istorii Ukrainy, 6: La–Mi, 382. Kyiv. [in Ukrainian].
Kamenskij, A. (2001). Ot Petra I do Pavla I: reformy v Rossii XVIII v. (opyt tselostnogo analiza). Moskva. [in Russian].
Kamenskij, A. (2004). Elity Rossijskoj imperii i mekhanizmy administrativnogo upravleniya. Rossijskaya imperiya v sravnitelnoj perspective, 115–139. [in Russian].
Karlina, O. (2011). Sklad i povnovazhennia mahistrativ povitovykh mist Volynskoi hubernii v pershii polovyni XIX st. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu, 87, 50–54. Chernihiv. [in Ukrainian].
Korotkikh, M. (1989). Samoderzhavie i sudebnaya reforma 1864 g. v Rossii. Voronezh. [in Russian].
Kovalova, S., Krumalenko, M., Muzychenko, P. (2004). Komentar. Statuty Velykoho kniazivstva Lytovskoho. Vol. III: Statut Velykoho kniazivstva Lytovskoho 1588 r., Kn. 2, 35–522. Kyiv. [in Ukrainian].
Madariaga, I. de. (2002). Rossiya v epokhu Ekateriny Velikoj. Moskva. [in Russian].
Migunova, T. (2002). Pravo, administratsiya i sud v reformakh Ekateriny Velikoj. Sankt-Peterburg. [in Russian].
Migunova, T. (2008). “Dlya umnozheniya poryadka i besprepyatstvennogo techeniya pravosudiya...”. Administrativno-sudebnaya reforma Ekateriny II. Moskva. [in Russian].
Pisarkova, L. (1995). Rossijskij chinovnik na sluzhbe v kontse XVIII – pervoj polovine XIX v. Chelovek, 4, 147–158. [in Russian].
Pisarkova, L. (2007). Gosudarstvennoe upravlenie v Rossii s kontsa XVII do kontsa XVIII v.: Evolyutsiya byurokraticheskoj sistemy. Moskva. [in Russian].
Shandra, V. (2007). Formuvannia biurokratii v Pravoberezhnii Ukraini. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 2, 143–158. Kyiv. [in Ukrainian].
Shandra, V. (2011). Sovisni sudy v Ukraini (ostannia chvert XVIII – seredyna XIX st.). Kyiv. [in Ukrainian].
Shandra, V. (2013). Administratyvna ta sudova vidpovidalnist chynovnyka v zakonodavchykh aktakh Rosiiskoi imperii (do postanovky naukovoi problemy). Problemy istorii Ukrainy XIX – pochatku XX st., 22, 5–13. Kyiv. [in Ukrainian].
Uortman, R. (2004). Vlastiteli i sudii: Razvitie pravovogo soznaniya v imperatorskoj Rossii. Moskva. [in Russian].
Usenko, I. (Ed.). (2014). Sudova vlada v Ukraini: istorychni vytoky, zakonomirnosti, osoblyvosti rozvytku. Kyiv. [in Ukrainian].
