Ґлобальна історія як квест для українських істориків
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.05.143Ключові слова:
ґлобальна історія, транснаціональна історія, перехресна історія, заплутана історія, соціальна теологія, українська історія, культурний трансфер, «загальна криза ХVІІ століття», «імперський меридіан», відсталість, «довге ХХ століття», епоха ґлобалізаціїАнотація
Мета дослідження – аналіз ґлобальної історії як нової моделі наукового пізнання та окреслення в її межах перспектив створення сучасного українського метанаративу.
Методологія – принципи та методі історії понять, за допомогою якої визначаються терміни й поняття, пов’язані з ґлобальною історією. Текст поданий у вигляді низки завдань теоретичного та емпіричного характеру, котрі постають перед українським істориком при написанні національного метанаративу нового покоління.
Наукова новизна. Ґлобальна історія розглядається як концепт та історична ідеологія сучасного ґлобалізованого світу. Проаналізовано також типи ґлобальної історії: транснаціональна, перехресна історія, соціальна теологія. Інтелектуальним фреймом для написання національного наративу слугує перехресна історія, що орієнтована на мережі, міґрації, процеси взаємодії, зв’язки між соціальними групами, народами, країнами, культурами. Запропоновано погляд на українське минуле в контексті християнської ґлобалізації; другої хвилі ранньомодерної ґлобалізації (ХVI–XVII ст.), «українського ХІХ століття», що характеризується за допомогою поняття «імперський меридіан», як альтернативи «нової імперської історії»; «довгого ХХ століття» (з 1870 по 2010 рр.); епохи ґлобалізації, котру визначають як «високу сучасність» або добу «швидкої ґлобалізації».
Висновки. Покрокове вирішення цих завдань – це виклик, справжній квест для українських істориків, який водночас є засобом поширення та популяризації ґлобальної історії у сучасних дослідницьких та освітніх практиках.
