Ідентифікація і механізми подолання розривів у різних типах наукових комунікацій
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2020.04.044Ключові слова:
ноосфера, наукові комунікації, комунікаційні розриви, канали передавання інформації, види і форми комунікації, веб-сервіси, віртуальні комунікації, інформаційні технологіїАнотація
Актуальність дослідження обумовлена тим, що вільна циркуляція знань і доступ до них є найважливішою передумовою розвитку науки, що робить комунікацію визначальним елементом і «живою» соціальною тканиною науки. Наукові комунікації (НК) розглядаються не тільки як взаємодія всередині наукового співтовариства, а і як взаємодія науки з бізнесом, державою та суспільством. Кожному типу НК можуть бути притаманні певні протиріччя, так звані комунікаційні розриви, які знижують їх ефективність.
Мета статті – систематизувати та структурувати різноманітні типи та форми НК, які існують у соціальних відносинах, здійснити їх структурний аналіз, виявити та оцінити комунікативні розриви, пов’язані з такою типологію, та вказати механізми їх ефективного подолання.
Джерелом інформації для дослідження є наукові праці провідних українських і зарубіжних вчених, результати емпіричних досліджень, включаючи звіти Стенфордського університету. Основним методологічним постулатом дослідження став гегелівський принцип сходження від абстрактного до конкретного, а також загальнонаукові методи пізнання (аналізу, синтезу, узагальнення, наукової дедукції та індукції). Робота має міждисциплінарний характер.
Отримані результати. У статті розглянуто чотири типи НК (за адресатами): Science-to-science (комунікації у науковому колі), Science-to-government (комунікації науки з державою), Science-to-business (комунікація науки з бізнесом) та Science-to-society (комунікації науки з суспільством). Авторами запропоновано власну класифікацію НК, яка охоплює стандартні (усні та письмові), а також віртуальні (індивідуальні та масові) види НК. Характеристика основних видів НК дозволила оцінити їх ступінь розвитку, встановити комунікаційні розриви і причини їх виникнення. На підставі цього авторами запропоновано механізми подолання цих комунікаційних розривів за видами НК (з визначенням розриву і способу його подолання). В процесі дослідження і обґрунтування авторських рекомендацій особливу увагу приділено можливостям для розвитку НК, створюваним інформаційними технологіями.
Зроблено висновки щодо необхідності формування єдиного комунікаційного простору для НК з використанням нових форм взаємодії, які породжуються віртуальними комунікаціями. Для наочності запропоновано модель спеціалізованого веб-сервісу, покликаного полегшити процес НК, показано її елементи (зокрема бази даних і базу знань) та організацію інформації для різних користувачів. На думку авторів, такі сервіси стануть сходинкою до ноосфери.
Посилання
Khanin, I.G. (2018). The issues of paradigm development of economy and cognition. Dnepr: New ideology, 319 [in Russian].
Zamoshchansky, I.I., Konashkova, А.M., Krasavin, I.V., Pyryanova, А.А. (2016). Scientific communications: scientist in modern society. News of the Ural Federal University. Series 3: Social Science, 149(1), 30–41 [in Russian].
Lazar, М.G. (2011). Communications in modern science: sociological aspects. Proceedings of the Russian State Hydrometeorological University, 18, 239–244 [in Russian].
Vydrin, О.V. (2009). Communication in science: on methodology of research. Bulletin of the Chelyabinsk State University, 42, 112–117 [in Russian].
Gladkova, Z.V. (2009). Types of communications in modern science. Scientific Bulletin of the Moscow State Technical University of Civil Aviation, 142, 161–163 [in Russian].
Lomovitskaya, V.М. (2017). From the history of the study of scientific communications. Sociology of science and technology, 4, 37–44 [in Russian].
Lopasteisky, S.А. (2019). Value-based foundations of the scientific community in the conditions of formation of the society of knowledge. Izvestiya of Saratov University. New series. Series: Philosophy. Psychology. Pedagogy, 19(1), 25–29 [in Russian]. https://doi.org/10.18500/1819-7671-2019-19-1-25-29
Rozhdestvensky, I.V., Rozhdestvensky, О.I. (2015). Development of the innovative ecosystems of higher educational institutions and scientific centers. Saint Petersburg: OJSC Saint Petersburg Technopark, 30 [in Russian].
Rudi, А.Sh. (2016). Forms and peculiarities of scientific communications. Manuscript, 4(2), 136–138 [in Russian].
Ryazanova, А.А. (2016). Virtual scientific communications as a promising tool for scientific activities. Technical sciences: scientific priorities of scientists, 1, 96–99 [in Russian].
Savchenko, А.P. (2017). Open informational environment of scientific communication as the driver of knowledge economy development in Russia. State and municipal management Scholar notes, 1, 129–135 [in Russian].
Skiba, А.N. (2009). State, science and business – the obstacles and features of the formation of synergistic effect of the interaction. National interests: priorities and security, 21, 74–81 [in Russian].
Chernikova, V.Ye. (2017). Scientific communication in the social and humanitarian sphere: defining the problem. Society: philosophy, history, culture, 6, 13–15 [in Russian].
Shirokanova, А.А. (2013). A new role and forms of scientific communication in the digital age. Sociology, 1, 103–116 [in Russian].
Bultitude, K. (2011). The Why and How of Science Communication, https://www.scifode-foundation.org/attachments/article/38/Karen_Bultitude__Science_Communication_Why_and_How.pd.
Dewitt, J., Bultitude, K. (2018). Space Science: the View from European School Students. Research in Science Education, 1–17. https://doi.org/10.1007/s11165-018-9759-y
Illingworth, S. (2017). Delivering effective science communication: advice from a professional science communicator. Seminars in cell & developmental biology, 70, 10–16. https://doi.org/10.1016/j.semcdb.2017.04.002
Jucan, M., Jucan, C. (2014). The power of science communication. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 149, 461–466. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.08.288
Könneker, C., Lugger, B. (2013). Public Science 2.0 – Back to the Future. Science, 342, 49–50. https://doi.org/10.1126/science.1245848
Taking a risk making a difference (2007). 2006–2007 annual report of the Stanford University. Retrieved from https://otl.stanford.edu/sites/g/files/sbiybj10286/f/otlar07.pdf. (last accessed: 10.02. 2020).
Braha, J. (2017). Science communication at scientific societies. Seminars in cell & developmental biology, 70, 85–89. https://doi.org/10.1016/j.semcdb.2017.05.010
Bathelt, H., Henn, S. (2014). The Geographies of Knowledge Transfers over Distance: Toward a Typology. Environment and Planning A: Economy and Space, 46(6), 1403–1424. https://doi.org/10.1068/a46115
Tishchenko, О.S. (2015). Modern forms of scientific communications in higher education. Socioprostir, 4(15), 67–70 [in Russian].
Romm, C., Pliskin, N., Clarke, R. (1997). Virtual communities and society: toward an integrative three phase model. International Journal of information management, 17(4), 261–270. https://doi.org/10.1016/S0268-4012(97)00004-2
Pauleen, D., Yoong, P. (2001). Facilitating virtual team relationship via Internet and conventional communication channels. Internet Research: Electronic Networking, Applications and Policies, 11(3), 199–202. https://doi.org/10.1108/10662240110396450
Barker, M., Olabarriaga, S. D., Wilkins-Diehr, N., Gesing, S., Katz, D. S., Shahand, S., … Costa, A. (2019). The Global Impact of Science Gateways, Virtual Research Environments and Virtual Laboratories. Future Generation Computer Systems, 95, 240–248. https://doi.org/10.1016/j.future.2018.12.026
Liu, D., Valdiviezo-Díaz, P., Riofrio, G., Sun, Y.-M., Barba, R. (2015). Integration of Virtual Labs into Science E-leaming. Procedia Computer Science, 75, 95–102. https://doi.org/10.1016/j.procs.2015.12.224
Gui, Q., Liu, C., Du, D. (2009) Globalization of science and international scientific collaboration: A network perspective. Geoforum, 105, 1–12. https://doi.org/10.1016/j.geoforum.2019.06.017
Dynamics of development of sectoral scientific communications in Russia. (2015). Report of the Russianzventures company [in Russian]. Retrieved from https://www.rvc.ru/upload/iblock/0b3/201605_dynamics_of_scientific_communication.pdf (last accessed: 10.02.2020).
Commercialization of technologies at an early stage. Study of global practices: universities, corporations, government. (2015). Report of the Russian venture company [in Russian]. Retrieved from https://www.rvc.ru/upload/iblock/9eb/ESR_RVC_2015_RU.pdf (last accessed: 10.02.2020).
Marra, A., Mazzocchitti, M., Sarra, A. (2018). Knowledge sharing and scientific cooperation in the design of research-based policies: The case of the circular economy. Journal of Cleaner Production, 194, 800–812. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.05.164
Shtoff, V.A. (1978). Problems in the methodology of scientific cognition. Moscow: Higher School, 269 [in Russian].
Marlow, S. L., Lacerenza, C. N., Salas, E. (2017). Communication in virtual teams: a conceptual framework and research agenda. Human Resource Management Review, 27(4), 575–589. https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2016.12.005
Webster, J., Wong, W. (2008). Comparing traditional and virtual group forms: identity, communication and trust in naturally occurring project teams. The International Journal of Human Resource Management, 19(1), 41–62. https://doi.org/10.1080/09585190701763883
Antonovsky, А.Yu. (2015). Understanding and mutual understanding in scientific communication. Voprosy Filosofii, 2, 45–58 [in Russian].
Shevchenko, G.Ya., Bilozubenko, V.S. (2019). Structural model of scientific communications. Science and Science of Science, 4 (106), 37–51 [in Russian]. https://doi.org/10.15407/sofs2019.04.037
Mirskaya, Ye.Z. (2010). Communication in science. Sociology of science and technology, 1, 126–139 [in Russian].
Price, D.J. (1976). Trends in the development of scientific communication – past, present and future. Communication in modern science, 93–109 [in Russian].
Zinoviev, А.А., Stepin, V.S., Goldberg, F.I. (2020). The method of ascending from the abstract to the concrete [in Russian]. Retrieved from https://gtmarket.ru/concepts/6994 (last accessed: 10.02.2020).
Pobol, А.I. (2012). The partnership of business, government and science for innovative development of the regions. Interaction between business, government and science: three-sided view of the economic development, 1, 67–78 [in Russian].
Rudi, A.Sh. (2012). Scientific communication and the place of the concept of sustainability in it.Scientific Bulletin of Omsk, 2(106), 115–118 [in Russian].
Riabokon, М.V. (2019). The concept of Engineering schools in the national innovative system. Scientific Bulletin of International Humanitarian University. Series: Economy and Management, 40, 44–53 [in Russian]. https://doi.org/10.32841/2413-2675/2019-40-6
Ivanov, I.I. (2006) The innovative policy during the transition to knowledge economy. Economic science in modern Russia, 1(32), 46–58 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
