ФОРМУВАННЯ НАУКОВОГО СЕРЕДОВИЩА У КОРПОРАЦІЇ

Анотація

Наука — рушійна сила людства, важлива, але водночас складна галузь людської діяльності, головним завданням якої є генерація нового знання. Історично склалося так, що наука поділяється на три види: академічна, галузева та вузівська. У сьогоднішній ситуації актуальним для обговорення питанням є новий підрозділ — корпоративна наука, оскільки корпорації добре розуміють, що їхня конкурентоспроможність, а відтак і подальша доля залежать від генерації нового знання. Отже, корпорації здійснюють процеси, пов’язані з культивуванням науки і створенням відповідної наукової атмосфери — наукового середовища корпорації. Конкретні підходи чи готові рішення стосовно створення такого середовища відсутні, що обумовлює актуальність дослідження.

В статті викладено результати дослідження, спрямованого на виявлення та систематизацію компонентів, що входять до ландшафту наукового середовища, знаходження детермінантів наукового середовища на основі загальнонаукових методів пізнання, а також гегелівського принципу сходження. Емпіричною базою дослідження є наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених.

Дослідження дозволило виявити та сформувати основні детермінанти генерації нового наукового знання: наявність середовища буття, наукове оточення, матеріальна оболонка наукового середовища, спільна мова, наукові комунікації, мотивація та дух організації. Обґрунтовано, що організація практично будь-якого наукового середовища має відбуватися через формування наведених вище компонент.

Доведено, що формування наукового середовища здатне зробити компанію інноваційною і відтак підвищити її конкурентоспроможність. Для забезпечення подібної трансформації потрібно мати повну картину процесів, що відбуваються у сфері корпоративних інновацій. Основою для формування наукового середовища є мислення, яке має бути ноосферним, і відповідний спосіб існування — буття, а не володіння. Тільки таке мислення і такий дух здатні створювати синергетичний ефект у розвитку людини та біосфери.