ФОРМУВАННЯ НАУКОВОГО СЕРЕДОВИЩА У КОРПОРАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2022.02.012Ключові слова:
наука, наукове середовище, наукова комунікація, корпоративна наука, ноосфераАнотація
Наука — рушійна сила людства, важлива, але водночас складна галузь людської діяльності, головним завданням якої є генерація нового знання. Історично склалося так, що наука поділяється на три види: академічна, галузева та вузівська. У сьогоднішній ситуації актуальним для обговорення питанням є новий підрозділ — корпоративна наука, оскільки корпорації добре розуміють, що їхня конкурентоспроможність, а відтак і подальша доля залежать від генерації нового знання. Отже, корпорації здійснюють процеси, пов’язані з культивуванням науки і створенням відповідної наукової атмосфери — наукового середовища корпорації. Конкретні підходи чи готові рішення стосовно створення такого середовища відсутні, що обумовлює актуальність дослідження.
В статті викладено результати дослідження, спрямованого на виявлення та систематизацію компонентів, що входять до ландшафту наукового середовища, знаходження детермінантів наукового середовища на основі загальнонаукових методів пізнання, а також гегелівського принципу сходження. Емпіричною базою дослідження є наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених.
Дослідження дозволило виявити та сформувати основні детермінанти генерації нового наукового знання: наявність середовища буття, наукове оточення, матеріальна оболонка наукового середовища, спільна мова, наукові комунікації, мотивація та дух організації. Обґрунтовано, що організація практично будь-якого наукового середовища має відбуватися через формування наведених вище компонент.
Доведено, що формування наукового середовища здатне зробити компанію інноваційною і відтак підвищити її конкурентоспроможність. Для забезпечення подібної трансформації потрібно мати повну картину процесів, що відбуваються у сфері корпоративних інновацій. Основою для формування наукового середовища є мислення, яке має бути ноосферним, і відповідний спосіб існування — буття, а не володіння. Тільки таке мислення і такий дух здатні створювати синергетичний ефект у розвитку людини та біосфери.
Посилання
Buhayeva, О.О., and Sirazitdinova, Y.S. (2016). Assessment and analysis of research environment of university. University Management: Practice and Analysis, (5), 90–99 [in Russian]. https://doi.org/10.15826/umj.2016.103.047
Pliskevich, N.M. (1997). Non-governmental fundamental science. “Round table” of scientists. Social sciences and the present, 4, 25–36 [in Russian].
Crew, B. (2019). Top 5 corporate institutions for scientific research in 2018. URL: https://www.natureindex.com/news-blog/top-five-corporate-institutions-scientific-researchtwenty-eighteen (last accessed: 12.11.2021).
Rybnikov, K.A. (1982). Essays on the methodology of mathematics. Moscow: Znaniye [in Russian].
Rozhdestvensky, I.V., and Rozhdestvensky, O.I. (2015). Development of the innovative ecosystems of higher educational institutions and scientific centers. Saint Petersburg: OJSC [in Russian].
Nelson, D. (1987). Corporate Science. Reviews in American History, 15(1), 105–108. https://doi.org/10.2307/2702227
Ryzhkova, M.V. (2017). Possibilities of organizing virtual scientific laboratories in the network space. Creative Economy, 11(3), 315–324 [in Russian]. https://doi.org/10.18334/ce.11.3.37698
Losev, A.F. (2015). On the edge of epochs: Works of 1910’s — beginning of 1920’s. Moscow: Progress-Traditsia [in Russian].
Moiseev, E.I., Muromskiy, A.A., and Tuchkova, N.P. (2014). Ontology of scientific space or how to find the genius. Ontology of designing, 4(14), 18–33 [in Russian].
Vernadsky, V.I. (1988). Collected works on the history of science in Russia. Moscow: Nauka [in Russian].
Khanin, I.G. (2018) The issues of the paradigm development of economy and cognition. Dnipro: New ideology [in Russian].
Alferov, Z.I. (2016). Albert Einstein, socialism and the present. Soviet Russia, 55 (1462), 1–2 [in Russian].
Shevchenko, G.Y., Bilozubenko, V.S., and Marchenko, О.А. (2020). Identification and Mechanisms for Bridging the Divide in Different types of Scientific Communications. Science and Science of Science, 110(4), 44–62. https://doi.org/10.15407/sofs2020.04.044
Shapiro, D.I. (1977). Towards human-machine methods for solving one class of problems. Problems in cybernetics. Theory and practice of situational management, 18, 82–88 [in Russian].
Chorayan, O.G. (1987). Concept of probability and fuzziness in brain activities. Rostov-on-Don: Rostov State University Press [in Russian].
Ustyuzhanina, E.V., Yevsyukov, S.G., Petrov, A.G., Kazankin, R.V., & Dmitriyeva, M.B. (2011). Scientific school as a structural unit of scientific activities. Moscow: CEMI RAS [in Russian].
Grezneva, O.Y. (2003). Scientific schools (pedagogical aspect). Moscow: Institute of Educational Theory and Pedagogy of the Russian Academy of Education [in Russian].
Belkin, P.G., Emeliyanov, B.H., and Ivanov, M.A. (1987). Social psychology of scientific team. Moscow: Nauka [in Russian].
Krivoruchenko, V.K. (2011). Scientific schools. Knowledge. Understanding. Skills, 2, URL: http://www.zpu-journal.ru/e-zpu/2011/2/Krivoruchenko_Scholar_Schools/ (last accessed: 22.01.2022).
Mirskij, E.M., & Sadovskij, V.N. (Ed.) (1976). Communication in modern science. Price D.J. Trends in the development of scientific communication — past, present, future, 93–109. Moscow: Progress [in Russian].
Fromm, E. (2012). To have or to be? Zaporizhzhia: Big-Press [in Russian].
Krylova, S.A. (2020). Human beauty in the life practices of culture. Kyiv: KNT [in Ukrainian].
Ryazanova, A.A. (2016). Virtual Scientific Communications as a promising tool for scientific activities. Technical sciences: Scientific priorities of scientists, 1, 96–99 [in Russian].
Automatic Processing and Analysis of Digital Images of Different Types of Human Cells: Web-site of the journal. URL: https://www.sciencehunter.net/Blog/story/automaticprocessing-and-analysis-of-digital-images-of-different-types-of-human-cells (last accessed: 20.02.2022) [in Russian].
Shyrokanova, А.А. (2013). New role and forms of scientific communications in the information epoch. Sociology, 1, 103–116 [in Russian].
Pugach, B.Y. (2013). Scientific inquiries and discoveries of Nobel scale. The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University, 2(1029), 275–298 [in Russian].
Fromm, E. (2013). A man for himself. Perm: Big-Press [in Russian]. https://doi.org/10.4324/9781315009827
Khamitov, N.V. (2020). Philosophy: being, man, world: from metaphysics to metaanthropology. Kyiv: KNT [in Ukrainian].
Khamіtov, N.V. (2019). Philosophical anthropology: current issues. From theoretical to practical turn. Kyiv: KNT [in Ukrainian].
Bohr, N. (1963). Rutherford – the founder of science of nucleus. Advances in Physical Sciences, 80, 215–250. https://doi.org/10.3367/UFNr.0080.196306e.0215
Kedrov, F.B. (1985). Chain reaction of ideas. 2nd edition. Moscow: Znaniye [in Russian].
Ishikawa diagram: why to use and how to build: Web-site of the journal. URL: https://pmclub.pro/articles/diagramma-isikavy-zachem-primenyat-i-kak-postroit (last accessed: 16.01.2022).
Pyrozhkov, S., and Khamitov, N. (2020). Civilizational subjectivity of Ukraine: from potentials to a new worldview and human existence. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Sсhumpeter, J. (1982). The Theory of Economic Development: An Inquiry into Profits, Capital, Credit, Interest and the Business Cycle. Trans. from English. Moscow: Progress [in Russian].
Gore, A. (2008). Attack on the mind. Trans. from English. Moscow: Amfora [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.