ОСОБЛИВОСТІ ФАКТОРА РОЗУМІННЯ В НАУКОВИХ КОМУНІКАЦІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2023.01.081Ключові слова:
ноосфера, наукові комунікації, комунікаційні розриви, розриви в розумінні, розуміння інформаційного повідомлення, фасцинація, репрезентативний розрив, розрив у сприйняттіАнотація
Стаття містить результати аналізу наукових комунікацій (НК), які відбуваються
між такими суб’єктами, як наука, бізнес, влада та суспільство. Зокрема, досліджується комунікаційний розрив між цими суб’єктами. Про актуальність теми свідчать
численні публікації вітчизняних і зарубіжних учених. Відомо, що успіх комунікації
значною мірою залежить від розуміння та сприйняття інформаційного повідомлення (ІП), яке надсилається адресату. Відсутність ІП призводить до комунікаційних розривів, що знижує ефективність наукових комунікацій аж до повного непорозуміння. Метою дослідження є ідентифікація та структурування такого роду
розривів, а також пошук шляхів їх подолання задля підвищення ефективності та
успішного проєктування наукових комунікацій. Емпіричною основою дослідження
є наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених. Методи дослідження —
принцип сходження від абстрактного до конкретного (принцип Гегеля), а також загальнонаукові методи пізнання: аналіз, синтез, узагальнення, наукова дедукція та
індукція. Проведене дослідження демонструє, що відмінність у ментальних моделях і тезаурусах комунікантів призводить до комунікативних розривів у розумінні — репрезентативних розривів, які в іноземній літературі позначаються терміном
rGaps. Такого роду розриви виникають, коли відправники надають інформаційним
повідомленням смисл, який не бачать одержувачі, створюючи в такий спосіб конфлікт у смислах і цінності інформації, що передається. Зроблено висновок, що для
проєктування успішної НК слід враховувати фактор розуміння разом із супутньою
йому фасцинацією. Запропоновано механізми і техніки, які сприяють усуненню репрезентативних розривів, що в окремих випадках дає змогу знайти вирішення проблеми розуміння в НК.
Посилання
Bultitude, K. (2011). The Why and How of Science Communication. Science Communication. Rosulek, P. (Ed.). 1—18. Pilsen: European Commission.
DeWitt, J., & Bultitude, K. (2018). Space Science: the View from European School Students. Research in Science Education, 50(5), 1943-1959. https://doi.org/10.1007/s11165-018-9759-y
Illingworth, S. (2017). Delivering effective science communication: advice from a professional science communicator. Seminars in cell & developmental biology, 70, 10—16. https://doi.org/10.1016/j.semcdb.2017.04.002
Jucan, M.S., & Jucan, C.N. (2014). The Power of Science Communication. Procedia — Social and Behavioral Sciences, 149, 461—466. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.08.288
Cronin, M.A., & Weingart, L.R. (2019). Conflict across representational gaps: Threats to and opportunities for improved communication. Proceedings of the National Academy of Sciences, 116(16), 7642—7649. https://doi.org/10.1073/pnas.1805866116
Singh, S.D., & Marusak, H.A. (2021). Bridging the gap: preparing the next generation of brain scientists to communicate with the general public and lawmakers. Neuropsychopharmacology, 46(13), 2233—2234. https://doi.org/10.1038/s41386-021-01084-5
Luna, M., & Velasco, J.L. (2003). Bridging the Gap between Firms and Academic Institutions. Industry and Higher Education, 17(5), 313—323. https://doi.org/10.5367/000000003773007247
Dmitrevskaya, I.V. (2010). Communicative space of the noosphere. Philosophy, 2, 9—25 [in Russian].
Yanenko, L.P. (2020). Possibilities of cognitive linguistics against cognitive dissonance. Proceedings from: Ukrainian online-conference “Actual problems of foreign language communication: linguistic, methodical and socio-psychological aspects”, 269—271. Lutsk: NTU [in Ukrainian].
Terenteva, N.O. (2021). Noosphere education in the context of sustainable development: the university sector. Science and Education a New Dimension, 2, 38—41 [in Ukrainian].
Czikіn, V.O. (2007). Globalization: a noospheric approach. Sumy: SumDPU [in Russian].
Kіslov, D.V. (2014). The importance of communications as an element in the development of the noosphere. State and regions, 3(19), 4—7 [in Russian].
Lіshhitovich, L.I. (2019). Noosphere. Kiev: Lіra [in Ukrainian].
Hunter, P. (2016). The communications gap between scientists and public. EMBO reports, 17(11), 1513—1515. https://doi.org/10.15252/embr.201643379
Binoy, V.V. (2017). Introduction: When Science Meets the Public—Bridging the Gap. Bridging the Communication Gap in Science and Technology, 1—9. https://doi.org/10.1007/978-981-10-1025-5_1
Zhang, L., Malviya, S., Tandoc, E.C., & Ho, S.S. (2022). Exploring channels and gaps in information dissemination and acquisition among energy scientists and the public: The Southeast Asian context. PLOS ONE, 17(8), 1—17. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0273626
Pobol, A.I. (2012). Partnership of business, government and science for innovative development of regions. Interaction of business, state, science: a view from three sides on economic development, 1, 67—78. Minsk: Belorussian State University [in Russian].
Medvedeva, S.M. (2014). From scientific innovation to popularization of science: a theoretical model toc of science communication. MGIMO Review of International Relations, 4(37), 278—286. https://doi.org/10.24833/2071-8160-2014-4-37-278-286 [in Russian].
Barysheva, A.V. Economy of knowledge: a new paradigm of scientific knowledge. URL: https://spkurdyumov.ru/philosophy/ekonomika-znanij/ (last accessed: 04.10.2022) [in Russian].
Kahlor, L.A., & Stout, P. (2010). Communicating science: new agendas in communication. New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203867631
Gregory, J., & Miller, S. (2000). Science in Public. Cambridge: Basic Books.
Irwin, A. (1996). Misunderstanding Science? Cambridge: Cambridge University Press.
Wynne, B. (1992). Misunderstood misunderstanding: social identities and public uptake of science. Public Understanding of Science, 1(3), 281—304. https://doi.org/10.1088/0963-6625/1/3/004
Bucchi, M., & Trench, B. (2008). Handbook of public communication of science and technology. London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203928240
European Commission, Directorate-General for Research and Innovation, (2009). Challenging futures of science in society: emerging trends and cutting-edge issues: report of the MASIS expert group setup by the European Commission, Publications Office. URL: https://data.europa.eu/doi/10.2777/467
Gross, A.G. (1990). The rhetoric of science. Cambridge, Mass.: Harvard University Press.
Shevchenko, G.Y., & Bilozubenko, V.S. (2019). Structural Model of Scientific Communications. Science and Science of Science, 4, 37—51. https://doi.org/10.15407/sofs2019.04.037 [in Russian].
Musxelishvili, N.L., & Shrejder, Y.A. (1997). Information and fascination in direct and indirect communication. Scientifi c and technical information, 2(8), 1—7 [in Russian].
Nazarov, M.M. (1999). Mass communication in the modern world. Moscow: USSR [in Russian].
Shannon, C.E. & Weaver, W. (1949). The Mathematical Theory of Communication. Urbana, IL: University of Illinois Press.
Yakobson, R.O. (1985). Speech communication; Language in relation to other communication systems. Moscow: Progress [in Russian].
Kibrik, A.E. (1987). Modeling of language activity in intelligent systems. Moscow: Nauka [in Russian].
Pocheptsov, G.G. (1986). Fundamentals of pragmatic sentence description. Kyiv: Vsshaya shkola [in Russian].
Makarov, M.L. (2003). Fundamentals of discourse theory. Moscow: Gnozis [in Russian].
Grajs, G.P. (1985). Logic and verbal communication. Moscow: Progress [in Russian].
Searle, J.R. (1969). Speech acts: an essay in the philosophy of language. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781139173438
Newcomb, T.M. (1953). An approach to the study of communicative acts. Psychological Review, 60(6), 393—404. https://doi.org/10.1037/h0063098
McLuhan, H.M. (1951). The Mechanical Bride: Folklore of Industrial Man. New York: Vanguard Press.
Bakhtin, M.M. (1995). Man in the word world. Moscow: Russian Open University [in Russian].
Pocheptsov, G.G. (2001). Communication theory. Kyiv: Vakler [in Russian].
Pospelov, D.A. (1989). Intelligent interfaces for computers of new generations. Electronic computing, 3, 4—20 [in Russian].
Shevchenko, G.A., Bilozubenko, V.S., & Marchenko, O.А. (2020). Identification and mechanisms for bridging the divide in different types of scientific communications. Science and Science of Science, 4, 44—62. https://doi.org/10.15407/sofs2020.04.044
Shrejder, Y.A. (1974). The logic of sign systems. Moscow: Nauka [in Russian].
Pereverzev, V.N. (2002). Metalogical aspects of communication theory. Communication Theory & Applied Communication, 1, 118—128 [in Russian].
Moіseeva, N.І. (2014). Globalization trends in the field of social communications. Bulletin of the Kharkiv State Academy of Culture, 43, 110—119 [in Russian].
Ilganaeva, V.A. (2009). Social communications (theory, methodology, activity): dictionary-reference. Kharkiv: City Typography [in Russian].
Sokolov, A.V. (2002). Communication in modern science. St. Petersburg: Publishing house Mixajlova V.A. [in Russian].
Oseledchik, M. B. (2002) Control logic. Мoscow: Moscow State University of Food Production [in Russian].
Petrov, Y.A., & Zaharov, A.A. (2006). General methodology of thinking. Moscow: Company Sputnik+ [in Russian].
Strugaczkij, A., & Strugaczkij, B. (2016). Waves dampen the wind. Moscow: AST [in Russian].
Licklider, J.C.R., & Taylor, R.W. (1968). The Computer as a Communication Device. Science and Technology, 76, 21—38.
Collins, R. (2002). The sociology of philosophies. Novosibirsk: Siberian Chronograph [in Russian].
Lefevr, V.A. (1968). Algebra of conflict. Moscow: Znaniye [in Russian].
Adler, Y.P., & Granovskij, Y.V. (2017). Planning an experiment working with data. Dnipro: Lira [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
