Структурна модель наукових комунікацій
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2019.04.037Ключові слова:
наукові комунікації, наукова інформація, діалог, структура, комунікаційний простір.Анотація
В статті акцентовано увагу на важливості наукових комунікацій як обов’язкового атрибута науки, фактора її результативності та розвитку. Мета статті — представити структурну модель наукових комунікацій, яка може служити основою для опису їх ландшафту: каналів, характеристик, перешкод, детермінант і простору. Основу діяльності вченого складають два взаємодоповнюючі процеси: 1) генерація, осмислення власних гіпотез та ідей; 2) діалог, взаємодія з іншими вченими для їх обговорення та взаємозбагачення в пізнанні. Наука розглядається як творчість вільних особистостей, а наукова комунікація представлена як діалог з урахуванням умов ландшафту, в якому вона відбувається. Ключовим елементом комунікації є повідомлення. У творчості вченого усамітнення і обговорення доповнюють один одного. Розглянуто два види наукових комунікацій: 1 — комунікації вчених у межах наукового співтовариства; 2 — комунікації вчених із громадськістю. Виокремлено різні цілі цих видів комунікацій. Зазначено, що у кожного виду комунікації є свої цілі, характеристики, канали і перешкоди. В сукупності вони утворюють ландшафт наукових комунікацій, охоплюючи різні цільові аудиторії. Запропоновано структурну модель наукових комунікацій, яка описує взаємодію між комунікаторами на основі їх тезаурусів і охоплює: можливі канали, характеристики, перешкоди, прояви синергії. На основі моделі показано діалог комунікаторів зі зміною тезауруса. Представлено формальний вид структурної моделі наукової комунікації, яка охоплює учасників, їх тезауруси і комунікаційний простір. В якості параметрів останнього виокремлені: середовище, характеристики комунікаційного процесу, перешкоди комунікаційному процесу, синергія учасників діалогу. Показано особливості використання інформаційних технологій, зокрема мережі Інтернет, для забезпечення наукової комунікації.
Посилання
Khanin, I.G. (2018). Noospheric knowledge and management path. Dnipro: New ideology, 319 [in Russian].
Jucan, M. & Jucan, C. (2014). The Power of Science Communication. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 149, 461–466. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.08.288
Hunter, P. (2016). The communications gap between scientists and public. EMBO reports, 17, 1513–1515. https://doi.org/10.15252/embr.201643379
Fischhoff, B. (2019). Evaluating science communication. PNAS, 116, 7670–7675. https://doi.org/10.1073/pnas.1805863115
Fischhoff, B. & Scheufele, D. (2013). The sciences of science communication. Proc Natl Acad Sci USA, 110, 1433–1439. https://doi.org/10.1073/pnas.1213273110
Das, S. (2013). Scientific communication: understanding scientific journals and articles. Global Media Journal – Indian Edition, 4, 1–10. Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/cc35/19ea41afe2a40f91f1f7678fdd60fc6396a7.pdf.
Illingworth, S. (2017). Delivering effective science communication: advice from a professional science communicator. Seminars in Cell & Developmental Biology, 70, 10–16. https://doi.org/10.1016/j.semcdb.2017.04.002
Cooke, S., Gallagher, A., Sopinka, N., Nguyen, V.M., Skubel, R.A., Hammerschlag, N. & et al. (2017). Considerations for effective science communication. FACETS, 2, 233–248. Retrieved from https://www.facetsjournal.com/doi/pdf/10.1139/facets-2016-0055. https://doi.org/10.1139/facets-2016-0055
Brownell, S., Price, J. & Steinman, L. (2013). Science Communication to the General Public: Why We Need to Teach Undergraduate and Graduate Students this Skill as Part of Their Formal Scientific Training. J Undergrad Neurosci Educ., 12, E6–E10.
Information and library activities, bibliography: terms and definitions. Minsk: Interstate Council for Standardization, Metrology and Certification. Retrieved from https://www.ifap.ru/library/gost/7099.pdf [in Russian].
Vydrin, O.V. (2009). Scientific communication: to the research methodology. Bulletin of the Chelyabinsk State University. Philosophy. Sociology. Culturology, vol. 15, issue 42, 112–117 [in Russian].
Moiseev, N. (1982). Person, environment, society. Formalized description problems. Moscow: “Nauka” [in Russian].
Chesnokov, S.V. (2009). Matrix data and concepts of mathematics. Sociological Journal, 1, 141–144. [in Russian].
Gadamer, G. (2000). The dialectical ethics of Plato. Phenomenological interpretation. Saint-Petersburg: Fileba [in Russian].
Vernadskiy, V.I. (2012). Selected Scientific Papers of Academician V.I. Vernadsky. Vol. 8. Kiev: Phoenix. [in Russian].
LaRouche, L. (2008). Free Trade vs. National Interest: The Economics Debate About Russia. EIR , 35, 4–41. Retrieved from https://larouchepub.com/eiw/public/2008/eirv35n26-20080704/eirv35n26-20080704_004-free_trade_vs_national_interest-lar.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
