ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ТРИВАЛІСТЬ ІСНУВАННЯ ПІДШКІРНИХ СЕРОМ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
Ключові слова:
рак молочної залози, хірургічне лікування, підшкірна серома, фактори ризикуАнотація
Найбільш частим ускладненням хірургічного лікування хворих на рак молочної
залози (РМЗ) є утворення підшкірної сероми (ПС). Патогенез останньої достовірно не визначений, загальноприйняті алгоритми профілактики та лікування не розроблені. Мета: провести ретроспективний аналіз клінічних факторів ризику, що впливають на тривалість ПС, для розробки і впровадження протоколів її профілактики і лікування. Об’єкт і методи: у дослідження
включено 80 хворих на РМЗ стадії I–III (Т1–4N0–3M0); у 50 із них проведено радикальну мастектомію, у 30 — органозберігаючу операцію. Серомою
вважали накопичення (об’єм > 10 мл) ексудату та/або лімфи в ділянці післяопераційної рани, що вимагало повторних пункцій. Оцінювали зв’язок між
тривалістю ПС і низкою клінічних характеристик: вік намомент встановлення діагнозу, розмір пухлини, наявність метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах, проведення неоад’ювантної хіміотерапії, обсяг хірургічного
втручання, тривалість дренування післяопераційної рани, наявність супутніх захворювань (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет 2-го типу, ожиріння
(за індексом маси тіла)). Результати: ПС тривалістю < 7 діб відмічали у 40
(50,0%) пацієнток, 7–14 діб — у 24 (30,0%), > 14 діб — у 16 (20,0%). Тривалість ПС достовірно корелює з обсягом хірургічного втручання (r = 0,893; p<
0,05), індексом маси тіла (наявність ожиріння; r = 0,607; p<0,05), віком хворих (r = 0,526; p < 0,05), рівнем глікемії натще (цукровий діабет 2-го типу;
r = 0,513; p < 0,05), меншою мірою — з розміром пухлини (r = 0,377) і тривалістю дренування післяопераційної рани (r = 0,342). Висновок: хворі на РМЗ
віком ≥ 50 років; з ожирінням і/або гіпертонічною хворобою, і/або цукровим
діабетом 2-го типу, яким планується радикальна мастектомія, потребують активної профілактики формування ПС.
Посилання
Ferlay J, Soerjomataram I, Ervik M, et al. GLOBOCAN
v1.0, Cancer Incidence and Mortality Worldwide: IARC
CancerBase No. 11 [Internet]. Lyon, France: International Agency
for Research on Cancer; 2013. Available from: http://globocan.iarc.
fr, accessed on 02/12/2016.
Рак в Україні 2014–2015. Захворюваність, смертність,
показники діяльності онкологічної служби. Бюл Нац канцерреєстру України 2016; (17): 46–7.
Classe J, Dupre PF, François T, et al. Axillary padding
as an alternative to closed suction drain for ambulatory axillary
lymphadenectomy. A prospective cohort of 207 patients with early
breast cancer. Arch Surg 2002; 137: 169–73.
Aitken DR, Minton JP. Complications associated with
mastectomy. Surg Clin North Am 1983; 63: 1331–52.
Oertli D. Axillary lymphadenectomy. Chirurg 2000; 78:
–202.
Kuroi K, Shimozuma K, Taguchi T, et al. Pathophysiology of
seroma in breast cancer. Breast Cancer 2005; 12: 288–93.
Yiping Gong MB, Juan Xu MB, Jun Shao MS, et al.
Prevention of seroma formation after mastectomy and axillary
dissection by lymph vessel and dead space closure: a randomized
trial. Am J Surg 2010; 200: 352–6.
Akinci M, Cetin B, Aslan S, Kulacoglu H. Factors affecting
seroma formation after mastectomy with full axillary dissection.
Acta Chir Belg 2009; 109: 481–3.
Tadych K, Donegan WL. Postmastectomy seromas and
wound drainage. Surg Gynecol Obstet 1987; 165: 483–7.
Gonzalez EA, Saltzstein EC, Riedner CS, Nelson BK. Seroma
formation following breast cancer surgery. Breast J 2003; 9: 385–8.
Pogson CJ, Adwani A, Ebbs SR. Seroma following breast
cancer surgery. Eur J Surg Oncol 2003; 29: 711–7.
Лапач СН, Чубенко АВ, Бабич ПН. Статистика в науке и бизнесе. К.: МОРИОН, 2002. 640 с.
Boostrom SY. Incidence of clinically significant seroma after
breast and axillary surgery. J Am Coll Surg 2009; 208 (1): 148–50.
Stehbens WE. Postmastectomy serous drainage and seroma:
probable pathogenesis and prevention. ANZ J Surg 2003; 73: 877–80.
