ЗАЛЕЖНІСТЬ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ТОКСИЧНОСТІ ХІМІОТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА ЛІМФОМУ ХОДЖКІНА ГРУПИ ПРОМІЖНОГО ПРОГНОЗУ ВІД ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНІВ GSTP1 І MTHFR
Ключові слова:
лімфома Ходжкіна, хіміотерапія, ефективність, токсичність, прогностичні чинники, глютатіонS-трансфераза, метилентетрагідрофолатредуктаза.Анотація
Мета: вивчити значення молекулярно-генетичних особливостей лімфоми
Ходжкіна (ЛХ) і додаткових клініко-лабораторних чинників у прогнозуванні ефективності та токсичності різних режимів хіміотерапії (ХТ) у хворих на ЛХ групи проміжного ризику для індивідуалізації лікування. Об’єкт
і методи: проаналізовано ефективність (безпосередня відповідь, 2-річна безрецидивна і загальна виживаність) і токсичність лікування 164 пацієнтів із ЛХ групи проміжного прогнозу (стадії IIА і IIB з наявністю одного і більше факторів несприятливого перебігу захворювання) з використанням різних режимів ХТ: 6 BEACOPP-esc (55 хворих), 2 ВЕАСОРР-esс +
4 ABVD (56 хворих), 6 ABVD (53 особи, група порівняння). Застосовано клініко-лабораторні, інструментально-діагностичні, морфологічні, імуногістохімічні, молекулярно-генетичні, статистичні методи. Результати:
безпосередня відповідь, 2-річна безрецидивна і загальна виживаність при
застосуванні схем 6 BEACOPP-esc, 2 ВЕАСОРР-esс + 4 ABVD достовірно
(р < 0,05) перевищували ці показники в групі порівняння; зазначені програми ХТ мали зіставну ефективність. Рівень токсичності оцінюваних програм ХТ достовірно переважав над аналогічним показником при застосуванні схеми 6 ABVD; водночас відмічено нижчу токсичність програми
2 BEACOPP-esc + 4 ABVD порівняно з програмою 6 ВЕАСОРР-esc. Показано залежність результату лікування від додаткових лабораторних чинників (рівень гемоглобіну, лейкоцитів, лейкоцитоз; p < 0,05), поліморфізму гена GSTP1 (ефективність ХТ достовірно (p < 0,05) вища у пацієнтів
з генотипом Val/Val, ніж у хворих із генотипами Ile/Val та Ile/Ile), поліморфізму гена MTHFR (у хворих ізгенотипом С/С токсичність ХТ нижча,
а ефективність вища порівняно з пацієнтами з генотипами C/T й особливо — T/T (p < 0,05)). Висновки: терапія хворих на ЛХ групи проміжного ризику за схемами 6 ВЕАСОРР-esc і 2 BEACOPP-esc + 4 ABVD є ефективним
підходом до лікування цієї категорії пацієнтів. Доведено роль поліморфізму
генів GSTP1 і MTHFR у прогнозуванні ефективності та токсичності ХТ
Посилання
Diehl V. 25 Years German Hodgkin Study Group. Eds: V. Diehl, A. Josting. Munih: Medizin und Wissen, 2004.
Рак в Україні, 2013–2014. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби. Бюл Нац канцерреєстру України 2015; (16): 8, 60.
Рак в Україні, 2009–2010. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби. Бюл Нац канцерреєстру України 2011; (12): 73–4.
Bonadonna G, Zucali R, Monfardini S, et al. Combination chemotherapy of Hodgkin’s disease with adriamycin, bleomycin, vinblastine, and imidazole carboxamide versus MOPP. Cancer 1975; 36 (1): 252–9.
Bonadonna G, Bonfante V, Viviani S, et al. ABVD plus subtotal nodal versus involved-field radiotherapy in early-stage Hodgkin’s disease: long-term results. J Clin Oncol 2004; 22 (14): 2835–41.
Jones SE, Haut A, Weick JK, et al. Comparison of adriamycin containing chemotherapy (MOP-BAP) with MOPP-bleomycin in the management of advanced Hodgkin’s disease: a Southwest Oncology Group study. Cancer 1983; 51: 1339–47.
Engert A, Franklin J, Eich HT, et al. Two cycles of ABVD plus extended field radiotherapy is superior to radiotherapy alone in early-favorable Hodgkin’s lymphoma: final results of the GHSG HD7 Trial. J Clin Oncol 2007; 10: 3495–502.
Horning SJ. Risk, cure and complications in advanced Hodgkin disease. Hematology Am Soc Hematol Educ Program 2007; 197–203.
Diehl V, Haverkamp H, Mueller RP, et al. Eight cycles of BEACOPP escalated compared with 4 cycles of BEACOPP escalated followed by 4 cycles of BEACOPP baseline with or without radiotherapy in patients in advanced stage Hodgkin’s lymphoma (HL): final analysis of the randomised HD12 trial of the German Hodgkin Study Group (GHSG). Blood 2008; 112 (11): Аbstr. 1558.
Sieber M, Bredenfeld H, Josting A, et al. 14-day variant of the bleomycin, etoposide, doxorubicin, cyclophosphamide, vincristine, procarbazine, and prednisone regimen in advanced stage Hodgkin’s lymphoma: results of a pilot study of the German Hodgkin’s Lymphoma Study Group. J Clin Oncol 2003;
(9): 1734–9.
Cheson BD, Pfistner B, Juweid ME, et al. Revised response criteria for malignant lymphoma. J Clin Oncol 2007; 25
(5): 579–86.
Engert A, Diehl V, Franklin J. Escalated-dose BEACOPP in the treatment of patients with advanced-stage Hodgkin’s lymphoma: 10 years of follow-up of the GHSG HD9 Study. J Clin Oncol 2009; 27 (27): 4548–54.
Lister TA, Crowther D. Staging for Hodgkin’s disease. Semin Oncol 1990; 17 (6): 696–703.
Henry-Amar M, Somers R. Survival outcome after Hodgkin’s disease: a report from the international database on Hodgkin’s disease. Semin Oncol 1990; 17 (6): 758–68.
Демина ЕА, Тумян ГС, Трофимова ОП и др. Лимфома Ходжкина: лечение больных неблагоприятной прогностической группы. Практ онкол 2007; 8 (2): 82–9.
Abdel-Reheim FA, Edwards E, Arber DA. Utility of a rapid polymerase chain reaction panel for the detection of molecular changes in B-cell lymphoma. Arch Pathol Lab Med 1996; 120: 357–63.
Hayes JD, Flanagan JU, Jowsey IR. Glutathione transferases. Annu Rev Pharmacol Toxicol 2005; 45: 51–88.
Holley SL, Frye AA, Haycock JW, et al. Differential effects of glutathione S-transferase pi(GSTP1) haplotypes on cell proliferation and apoptosis. Carcinogenesis 2007; 28: 2268–73.
Gustavo J, Iramaia A, Sforni CS, et al. Polymorphisms of glutathione-S-transferase Mu 1, glutathione S-transferase theta 1 and glutathione S-transferase Pi 1 genes in Hodgkin’s lymphoma susceptibility and progression. Leuk Lymphoma 2010; 50 (6): 1005–9.
Свергун НМ, Храновська НМ, Крячок ІА та ін. Значимість поліморфізму гена GSTP1 для прогнозування перебігу лімфоми Ходжкіна. ХІІ З’їзд онкологів України: матеріали з’їзду, 20–22 вересня 2011 р., Судак, АР Крим. Клин онкол 2011; (Спец. вып. 2): 166.
Oliveira C, Lourenço GJ, Sagarra RA, et al.Polymorphisms of glutathione S-transferase Mu 1 (GSTM1), Theta 1 (GSTT1), and Pi 1 (GSTP1) genes and epithelial ovarian cancer risk. Dis Markers 2012; 33 (3): 155–9.
Toffoli G, Russo A, Innocenti F. Effect of methylenetetrahydrofolate reductase 677C->T polymorphism on toxicity and homocysteine plasma level after chronic methotrexate treatment of ovarian cancer patients. Int J Cancer 2003; 103 (3): 194–9.
Fernandez-Peralta AM, Daimiel L, Nejda N, et al. Association of polymorphisms MTHFR C677T and A1298C with risk of
colorectal cancer, genetic and epigenetic characteristic of tumors, and response to chemotherapy. Int J Colorectal Dis 2010; 25 (2): 141–51.
Gershoni-Baruch R, Dagan E, Israeli D, et al. Association of the C677T polymorphism in the MTHFR gene with breast
and/or ovarian cancer risk in Jewish women. Eur J Cancer 2000; 36 (18): 2313–6.
National Cancer Institute Common Toxicity Criteria (NCICTC), version 4.03, 2010 (http://evs.nci.nih.gov/ftp1/CTCAE/
About.html).
