МОЛЕКУЛЯРНО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СЕРОЗНОГО РАКУ ЯЄЧНИКА ХВОРИХ З АГРЕГАЦІЄЮ ПУХЛИННОЇ ПАТОЛОГІЇ У РОДОВОДАХ
Ключові слова:
рак яєчника, сімейна історія раку, експресія біомолекулярних маркерів p53, BRCA1, Кі-67, щільність мікросудин, рецептори стероїдних гормонів.Анотація
Мета: дослідити експресію низки біомолекулярних маркерів у пухлинній тканині хворих на серозний рак яєчника (РЯ) з різним типом обтяженості родоводів онкологічною патологією. Об’єкт і методи: зразки операційного матеріалу 39 пацієнток із РЯ (середній вік 49,9 ± 8,0 року) з ІІІ–ІV стадією
пухлинного процесу; 24 хворі (І група) мали здорових родичів, 8 (ІІ група) —
агрегацію у родоводах раку молочної залози (РМЗ) і РЯ та 7 (ІІІ група) —
агрегацію у родоводах раку ендометрія (РЕ) та раку органів шлунково-кишкового тракту (РОШКТ). Проведено імуногістохімічне дослідження білків
р53, BRCA1, рецепторів естрогенів і прогестерону (ER і PR), маркера проліферуючих клітин — Кі-67 та щільності мікросудин. Результати: встановлено, що ядерна локалізація білка BRCA1 наявна у пухлинах 9 (23,7%) хворих зі спорадичними формами РЯ і 2 (5,3%) — з агрегацією у родоводах РЕ/
РОШКТ та не виявлена у пухлинах пацієнток з накопиченням у сім’ях РЯ/
РМЗ. Найбільшу кількість клітин з експресією р53 визначено у пухлинах хворих ІІ групи (48,8 ± 2,5%) порівняно з новоутвореннями у хворих І (34,6 ±
1,4%) і ІІІ (17,8 ± 1,8%) груп. Частота пухлин з негативним рецепторним
фенотипом (ER–PR–) у І, ІІ і ІІІ групах становила 33,3; 50,0 та 28,6%, середня кількість проліферуючих клітин — 25,9 ± 1,4; 32,2 ± 2,7 і 33,1 ± 2,8%
відповідно. Щільність мікросудин у відповідних пухлинах становила 71,3 ±
2,9; 64,4 ± 2,1 і 38,6 ± 1,8 судини на 1 мм2
пухлинної тканини. Висновок:
фенотипові особливості новоутворень хворих на серозний РЯ асоціюються
з певним типом обтяженості їх родинного анамнезу онкологічною патологією, можуть відображати патогенетичні особливості, які передують виникненню захворювання, і бути предиктивними показниками виживаності
хворих. Виявлені відмінності необхідно враховувати при призначенні пацієнткам із РЯ персоніфікованої протипухлинної терапії.
Посилання
Рак в Україні, 2013–2014. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби. Бюл. Нац. канцер-реєстру України, 2015; (16): 106 с.
Gajjar K, Ogden G, Mujahid MI, Razvi K. Symptoms and risk factors of ovarian cancer: a survey in primary care. Obstetrics Gynecol 2012, Article ID 754197, doi:10.5402/2012/754197.
Ашрафян ЛА, Киселев ВИ. Опухоли репродуктивных органов (этиология и патогенез). М.: Изд-во Димитрейд График Групп, 2007. 214 с.
Воробьева ЛИ, Свинцицкий ВС, Ткаля Г. Гормональный канцерогенез иобоснование применения гормональной терапии в лечении больных раком яичника. Клин Онкол 2013; 1: 58–64.
Прокофьева ДС. Изучение генетических факторов риска развития рака яичников [Автореф дис... канд биол наук]. Уфа, 2013. 23 с.
Соломатина АА, Шабрина ОВ, Ширинова СС, Саргсян НС. Значение факторов риска в диагностике яичниковых
образований Вестн РГМУ 2007; 4: 34–41.
Hecht JL, Kotsopoulos J, HankinsonSE, Tworoger SS. Relationship between epidemiological risk factors and hormone receptor expression in ovarian cancer: results from the Nurses’ Health Study. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev 2009; 18 (5): 1624–30.
Arias-Pulido H, Smith HO, Joste NE, et al. Еstrogen and progesterone receptor status and outcome in epithelial ovarian cancers and low malignant potential tumors. Gynecol Oncol 2009; 114 (3): 480–5.
Buchynska LG, Iurchenko NP, Grinkevych VM, et al. Expression of the estrogene and progesterone receptors as prognostic factor in serous ovarian cancer. Exp Oncol 2009; 31 (1): 48–52.
Kruchten M, Marel P, Munck L, et al. Hormone receptors as a marker of poor survival in epithelial ovarian cancer. Gynecol Oncol 2015; 138 (3): 634–9.
Бучинська ЛГ, Глущенко НМ, Несина ИП, Юрченко НП. Возникновение злокачественных новообразований
у больных раком яичников. Онкол журн 2016; 10 (4): 70–6.
Russo A, Calò V, Bruno L, et al. Hereditary ovarian cancer. Critical Reviews. Oncol/Hematol 2009; 69: 28–44.
Ford D, Easton DF, Strution M, et al.Genetic heterogeneity and penetrance analyses of the BRCA1 and BRCA2 genes in breast cancer families. Am J Hum Genet 1998; 62: 676–89.
Любченко ЛН, Батенева ЕИ. Медико-генетическое консультирование и ДНК-диагностика при наследственной предрасположенности к раку молочной железы и раку яичников. Москва: ИГ РОНЦ, 2014. 75 с.
Kurman RJ. Origin and molecular pathogenesis of ovarian high-grade serous carcinoma. Ann Oncol 2013; 24 (Suppl 10): 16–21.
Bаі X, Fu Y, Xue H, et al. BRCA1 promoter hypermethylation in sporadic epithelial ovarian carcinoma: Association with
low expression of BRCA1, improved survival and co‑expression of DNA methyltransferases. Oncol Letters 2014; 7: 1088–96.
Rechsteiner M, Zimmermann AK, Wild PJ, et al. TP53 mutations are common in all subtypes of epithelial ovarian cancer and occur concomitantly with KRAS mutations in the mucinous type. Exp Mol Pathol 2013; 95 (2): 235–41.
Shivakumar S, Shobha HR, Kaur J. Correlation of сlinicopathological parameters of epithelial ovarian carcinomas with expression of p53. Int J Sci Stud 2015; 3 (2): 85–90.
Pothuri B, Leitao MM, Levine DA, et al. Genetic analysis of the early natural history of epithelial ovarian carcinoma 2010; 5 (4): е10358.
MacLachlan TK, Takimoto R, El-Deiry WS. BRCA1 directs a selective p53-dependent transcriptional response towards growth arrest and DNA repair targets. Mol Cell Biol 2002; 22 (12): 4280–92.
Feng Z, Kachnic L, Zhang J, еt al. DNA damage induces p53-dependent BRCA1 nuclear export. J Biol Chem 2004; 279
(27): 28574–84.
Lancaster JM, Powell CB, Chen L, et al. Society of Gynecologic Oncology statement on risk assessment for inherited gynecologic cancer predispositions. Gynecologic Oncol 2015; 136: 3–7.
Федянин МЮ. Персонализированная терапия в онкологии: настоящее и будущее. J Malign Tumor (Русскоязычное издание) 2012; 2 (2): 106–10.
Kashima K, Oite T, Aoki Y, et al. Screening of BRCA1 mutation using immunohistochemical staining with C-terminal antibodies in familial ovarian cancers. Jpn J Cancer Res 2000; 91: 399–409.
Troudi W, Uhrhammer N, Ben Romdhane K, et al. Immunolocalization of BRCA1 protein in tumor breast tissue: prescreening of BRCA1 mutation in Tunisian patients with hereditary breast cancer? Eur J Histochem 2007; 51 (3): 219–26.
Бучинська ЛГ, Грінкевич ВМ, Свінціцький ВС, Романенко ОВ. Використання бімолекулярних маркерів для предикативної оцінки індивідуального прогнозу виживаності хворих на серозний рак яєчника. Онкология 2013; 15 (1): 37–9.
Lynch HT, Casey MJ, Snydera CL, et al. Hereditary ovarian carcinoma: heterogeneity, molecular genetics, pathology, and management. Mol Oncol 2009; 3 (2): 97–137.
Берштейн ЛМ. Гормональные и прогностические аспекты — BRCA1-ассоциированного канцерогенеза. Вопр онкол 2007; 53 (6): 642–53.
Wang Li, Di Li-Jun. BRCA1 аnd еstrogen/estrogen receptor in breast cancer: where they interact? Int J Biol Sci 2014; 10 (5): 566–75.
Несина ИП, Юрченко НП, Свинцицкий ВС, Бучинская ЛГ. Биологические особенности — серозного рака яичников с учетом экспрессии белка р53 и его модуляторов. Онкология 2015; 17 (4): 246–52.
Несіна ІП, Романенко ОВ, Грінкевич ВМ та ін. Прогностичне значення щільності мікросудин у серозних аденокарциномах яєчника. Онкологія 2008; 10 (2): 238–41.
Huang J, Hu W, Sood AK. Prognostic вiomarkers in оvarian сancer. Cancer Biomark 2010; 8: 231–51.
