КВАНТИТАТИВНА ЦИТОМОРФОЛОГІЯ КЛІТИН АДЕНОКАРЦИНОМИ, МЕЗОТЕЛІОМИ і РЕАКТИВНОГО МЕЗОТЕЛІЮ В ЕКСУДАТАХ ЧЕРЕВНОЇ ТА ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ
Анотація
Цитологічна діагностика випітних рідин є першим і часто єдиним методом морфологічної верифікації, яка визначає подальшу тактику обстеження і лікування хворого. Клітини мезотелію можуть набувати різко
виражених ознак проліферації й атипії, що викликає найбільші труднощі
при встановленні діагнозу. Мета: визначити квантитативні цитоморфологічні особливості первинних та вторинних новоутворень серозних оболонок і реактивно-проліферативної гіперплазії клітин мезотелію за матеріалом ексудатів черевної та грудної порожнини. Об’єкт і методи: аналізували цитограми ексудатів 65 пацієнтів з аденокарциномою, мезотеліомою
та реактивними серозитами. Цитоморфологічні ознаки вивчали в препаратах, забарвлених за методом Паппенгейма, та аналізували за схемою цитологічних ознак для формалізованої оцінки якісного та кількісного складу пухлинних клітин та клітин мезотелію, розробленою у науково-дослідній лабораторії клінічної цитології Національного інституту раку МОЗ
України, де враховано 67 основних показників та їх градацій. Результати: клітини аденокарциноми у серозній рідині поліморфні за розмірами та
формою; мають великі, гіперхромні, ексцентрично розміщені ядра з маргінально розташованим хроматином і 1–2 великими ядерцями; містяться переважно в папілярних і залозистоподібних об’ємних групах із гладенькими чіткими зовнішніми контурами. Для мезотеліоми характерна наявність груп щільно розташованих клітин середніх розмірів з розвиненою,
базофільною цитоплазмою, яка має змішану вакуолізацію та вирости;
ядра середнього розміру з нерівномірною дрібнобрильчастою структурою
хроматину і багатьма поліморфними ядерцями. Реактивний мезотелій характеризується переважним розташуванням окремих клітин з дрібними,
ексцентрично розміщеними, нормохромними ядрами з рівномірною структурою хроматину та помірно базофільною розвиненою цитоплазмою. Висновок: за результатами дослідження визначено та описано найбільш характерні квантитативні цитологічні ознаки аденокарциноми, мезотеліоми і реактивного мезотелію в ексудатах черевної та грудної порожнини.
Посилання
Волченко НН, Борисова ОВ. Определение первичной локализации опухолевого процесса при иммуноцитохимическом исследовании экссудата из серозных полостей. Рос онкол журн 2010; 2: 28–32.
Лискина ИВ. Опухолевые плевриты: клинико-морфологическая характеристика и дифференциальная диагностика. Укр пульмонол журн 2006; 3: 45–49.
Липова ВА, Котов ВА. Дифференциальная диагностика
опухолей по клеточному составу серозных жидкостей: Учебное пособие для врачей. Санкт-Петербург, 2005. 39 с.
Григорук ОГ, Лазарев АФ, Богатырёв ВН. Дифференциальная цитологическая диагностика плевритов, Барнаул:
ОАО «ИПП «Алтай», 2012. 254 с.
Клюкина ЛБ, Ерохина ОА, Гапанович ЕА и др. Цитологический метод исследования выпотных жидкостей. Онкол журн 2012; 6 (1): 79–84.
Долгов ВВ, Шабалова ИП, Миронова ИИ и др. Выпотные жидкости. Лабораторное исследование. Тверь, 2006. 161 с.
Atkinson BF. Atlas of diagnostic cytopathology. Philadelphia: WB Saunders, 2004. 149 р.
Bedrossian СWM. Malignant effusions: a multimodal approach to cytologic diagnosis. Tokyo, 1991. 263 р.
Cakir Е. Cytopathologic differential diagnosis of malignant mesothelioma, adenocarcinoma and reactive mesothelial cells: a logistic regression analysis. Diagn Cytopathol 2009; 37: 4–10.
Gibas ЕS, Ducatman SВ. Cytology: diagnostic principles and clinical correlates. New York, Springer, 2003. 532 р.
Gill SE, Ruple SM, Wolff CM, et al. Simultaneous occurrence of well differentiated papillary mesothelioma and endometrioid ovarian cancer: a case report. Gynecol Oncol 2013; 23 (4): 53–5.
Travis WD, Brambilla E, Burke AP, et al. WHO сlassification of tumours of the lung, pleura, thymus and heart. Fourth edition. Lyon: IARС, 2015. 412 p.
Махортова МГ. Структурные изменения клеток рака молочной железы под влиянием неоадъювантной терапии. Лаб диагностика 2005; (2): 56–60.
