ТЕСТУВАННЯ НА ПОЛІМОРФНІ ВАРІАНТИ ГЕНА CYP 2D6*4 У ПАЦІЄНТОК ІЗ ДОБРОЯКІСНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ТА РАКОМ ОРГАНІВ ЖІНОЧОЇ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ З РОДИН ІЗ СІМЕЙНИМ РАКОВИМ СИНДРОМОМ
Ключові слова:
пухлини органів жіночої репродуктивної системи, родоводи, сімейний раковий синдром, поліморфізм гена CYP2D6*4.Анотація
Мета: визначити генетичний ризик внеску поліморфізму гена CYP 2D6
у розвиток доброякісних та злоякісних пухлин органів жіночої репродуктивної системи (ОЖРС) у пацієнток із обтяжених на рак родин. Об’єкт
і методи: представлено результати комплексного клінічного, морфологічного, клініко-генеалогічного і молекулярно-генетичного обстеження 210 жінок: 90 хворих на рак ОЖРС, у тому числі пацієнток із первинно-множинними пухлинами, з агрегацією пухлинної патології у родинах; 65 пацієнток
з доброякісною патологією ОЖРС; 55 жінок — група контролю без ускладненого сімейного онкологічного анамнезу. Результати: встановлено, що
у родинах хворих із доброякісною та злоякісною патологією ОЖРС наявні
злоякісні пухлини переважно молочної залози та/або яєчника і шлунковокишкового тракту, що відповідає синдрому Лінча ІІ типу (сімейний раковий синдром). Молекулярно-генетичне дослідження геномної ДНК периферичної крові та гістологічних зрізів пухлин на SNP гена CYP 2D6*4 у пацієнток із доброякісною патологією та у хворих на рак ОЖРС виявило
вірогідне підвищення частоти генотипів 1846GA + 1846АА. Статистична
обробка одержаних результатів показала, що за наявності несприятливого поліморфного варіанта в гомо- або гетерозиготному стані ризик розвитку доброякісної патології (odds ratio за 95% довірчого інтервалу) зростає
в 2,34 раза, а ризик виникнення раку ОЖРС — в 2,25 раза. Висновок: одержані результати свідчать про доцільність визначення поліморфізму гена
CYP 2D6*4 для оцінки ризику виникнення доброякісної і злоякісної патології ОЖРС при проведенні медико-генетичного обстеження жінок з обтяженим на рак сімейним анамнезом.
Посилання
Lee YH, Kim JH, Song GG. Genome-wide pathway analysis of breast cancer. Tumour Biol 2014; 35 (8): 7699–705.
Mancini-DiNardo D, Judkins T, Woolstenhulme N, et al. Design and validation of an oligonucleotide microarray for the detection of genomic rearrangements associated with common hereditary cancer syndromes. J Exp Clin Cancer Res 2014; 33: 74. doi: 10.1186/s13046-014-0074-9.
Paliychuk OV, Polishchuk LZ, Rossokha ZI, Chekhun VF. Clinical significance of estrogen receptor gene ERS1 SNP in cancer patients from families with oncological pathology in pedigrees..
Hoskins JM, Carey LA, McLeod HL. CYP2D6 and tamoxifen: DNA matters in breast cancer. Nat Rev Cancer 2009; 9 (8): 576–86.
Hennig EE, Piatkowska M, Karczmarski J, et al. Limited predictive value of achieving beneficial plasma (Z)-endoxifen
threshold level by CYP2D6 genotyping in tamoxifen-treated Polish women with breast cancer. BMC Cancer 2015; 15: 570. doi: 10.1186/s12885-015-1575-4.
Mürdter TE, Schroth W, Bacchus-Gerybadze L, et al. Activity levels of tamoxifen metabolites at the estrogen receptor and the impact of genetic polymorphisms of phase I and II enzymes on their concentration levels in plasma. Clin Pharmacol Ther 2011; 89 (5): 708–17.
van Schaik RH, Ferrari M, Neumaier M, et al. Clinical application of pharmacogenetics: Where are we now? EJIFCC 2013; 24 (3): 105–12. eCollection 2013.
Hennig EE, Piatkowska M, Karczmarski J, et al. Limited predictive value of achieving beneficial plasma (Z)-endoxifen
threshold level by CYP2D6 genotyping in tamoxifen-treated Polish women with breast cancer. BMC Cancer. 2015; 15: 570. doi: 10.1186/s12885-015-1575-4.
Xu Y, Sun Y, Yao L, et al. Association between CYP2D6 *10 genotype and survival of breast cancer patients receiving tamoxifen treatment. Ann Oncol 2008; 19: 1423–9.
Hershman DL, Kushi LH, Shao T, et al. Early discontinuation and nonadherence to adjuvant hormonal therapy in a cohort of 8,769 early-stage breast cancer patients. J Clin Oncol2010; 28:4120–8.
Dezentjé VO, van Blijderveen NJ, Gelderblom H, et al. Effect of concomitant CYP2D6 inhibitor use and tamoxifen adherence on breast cancer recurrence in early-stage breast cancer. J Clin Oncol 2010; 28: 2423–9.
Палійчук ОВ, Россоха ЗІ, Галкін ФМ, Поліщук ЛЗ. Оцінка асоціації клініко-патологічних особливостей пухлинного процесу з результатами клініко-генеалогічного обстеження хворих на рак яєчника та грудної залози — носіїв мутацій 5382insC у гені BRCA1. Клин онкол 2015; (4 (20)): 23–8.
Hartman M, Loy EY, Ku CS, et al. Molecular epidemiology and its current clinical use in cancer management. Lancet Oncol. Ukranian Edition issue 2010; (3): 41–51.
Вайсерман М, Мехова ЛВ, Войтенко ВП. Епігенетичне «програмування» залежних від віку захворювань. Пробл старения долголет 2014; 23 (3): 215–39.
Dong LM, Potter JD, White E, et al. Genetic susceptibility to cancer: the role of polymorphisms in candidate genes. JAMA 2008; 299 (20): 2423–36.
Zhang HY, Liang F, ZL J, et al. PTEN mutation, methylation and expression in breast cancer patients. Oncol Lett 2013;
(1): 161–8.
Depowski PL, Rosenthal SI, Ross JS. Loss of expression of the PTEN gene protein product is associated with poor outcome in breast cancer. Mod Pathol 2001; 14 (7): 672–6.
Pohlreich P, Kleibl Z, Kleiblová P, et al. The clinical importance of a genetic analysis of moderate risk cancer susceptibility genes in breast and other cancer patients from the Czech Repub. Klin Onkol 2012; 25 (Suppl): S59–66 (in Czech).
Kumar P, Yadav U, Rai V. Methylenetetrahydrofolatereductase gene C677T polymorphism and breast cancer risk: Evidence
for genetic susceptibility. Meta Gene 2015; 6: 72–84.
