ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПРЕСІЇ CXCL13 У ТКАНИНІ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ ТА ЇХ ПРОГНОСТИЧНЕ І ПРЕДИКТИВНЕ ЗНАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.15407/oncology.2025.04.232Ключові слова:
рак молочної залози, CXCL-13, неоад’ювантна поліхіміотерапія, прогнозАнотація
Рак молочної залози (РМЗ) характеризується вираженою біологічною гетерогенністю, що зумовлює відмінності перебігу захворювання, прогнозу та відповіді на лікування. Останніми роками значна увага приділяється ролі імунорегуляторних факторів пухлинного мікрооточення, зокрема хемокінів, у прогресії РМЗ. CXCL13 розглядається як потенційний маркер імунної організації пухлини, однак вікові особливості його експресії та клінічне значення залишаються недостатньо вивченими. Мета: вивчити топологію та рівні експресії CXCL13 у тканині РМЗ пацієнток різних вікових груп, а також проаналізувати їхній зв’язок із клініко-патологічними характеристиками пухлинного процесу та ефективністю неоад’ювантної поліхіміотерапії. Об‘єкт і методи: досліджено біопсійний матеріал пухлинної тканини 120 хворих на РМЗ ІІ–ІІІ стадій, які отримували неоад’ювантну поліхіміотерапію за схемою 4АС. Експресію CXCL13 оцінювали методом імуногістохімії з кількісним підрахунком позитивних клітин. Результати: показано, що тканина РМЗ пацієнток молодого віку характеризується суттєвим зниженням рівня експресії CXCL13 порівняно з хворими старшими за 45 років. Виявлено, що для вікової групи молодше 45 років кількість CXCL13-позитивних клітин була достовірно меншою у пухлинній тканині хворих на РМЗ ІІ стадії порівняно з показниками хворих ІІІ стадії, у хворих із низькодиференційованими новоутвореннями порівняно з пацієнтками з високодиференційованими пухлинами, а також за наявності тричі-негативного і люмінального B молекулярного підтипів. Найвищі показники експресії CXCL13 зареєстровано у групі хворих молодого віку з чутливими до неоад’ювантної поліхіміотерапії пухлинами (ступінь патоморфозу IV та V за критеріями Miller-Payne) (p < 0,05). Висновки: CXCL13 є важливим компонентом біологічної гетерогенності РМЗ, експресія якого залежить від віку пацієнток, молекулярного підтипу пухлини та відповіді на лікування. Отримані дані свідчать про потенційну прогностичну та предиктивну значущість CXCL13, особливо у хворих молодого віку, що обґрунтовує доцільність подальших досліджень цього хемокіну як маркера перебігу та чутливості РМЗ до медикаментозної терапії.
Посилання
Sung H, Ferlay J, Siegel RL, et al. Global cancer statistics 2020: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. CA Cancer J Clin 2021; 71 (3): 209–49. https://doi.org/10.3322/caac.21660.
Goldhirsch A, Winer EP, Coates AS, et al. Personalizing the treatment of women with early breast cancer: highlights of the St Gallen International Expert Consensus on the Primary Therapy of Early Breast Cancer 2013. Ann Oncol 2013; 24 (9): 2206–23. https://doi.org/10.1093/annonc/mdt303.
Wolff AC, Hammond MEH, Allison KH, et al. Human Epidermal Growth Factor Receptor 2 testing in breast cancer: ASCO/CAP clinical practice guideline focused update. J Clin Oncol 2018; 36 (20): 2105–22. https://doi.org/10.1200/JCO.2018.77.8738.
Bianchini G, Balko JM, Mayer IA, et al. Triple-negative breast cancer: challenges and opportunities of a heterogeneous disease. Nat Rev Clin Oncol 2016; 13 (11): 674–90. https://doi.org/10.1038/nrclinonc.2016.66.
Perou CM, Sørlie T, Eisen MB, et al. Molecular portraits of human breast tumours. Nature 2000; 406: 747–52. https://doi.org/10.1038/35021093.
Hanahan D, Weinberg RA. Hallmarks of cancer: the next generation. Cell 2011; 144 (5): 646–74. https://doi.org/10.1016/j.cell.2011.02.013.
Nagarsheth N, Wicha MS, Zou W. Chemokines in the cancer microenvironment and their relevance in cancer immunotherapy. Nat Rev Immunol 2017; 17 (9): 559–72. https://doi.org/10.1038/nri.2017.49.
Argyris DG, Johnson L, Hägglöf T, et al. Emerging involvement of CXCL13 in cancer development and progression. Cytokine Growth Factor Rev 2025; 87: 73–88. https://doi.org/10.1016/j.cytogfr.2025.12.005.
Dieci MV, Radosevic-Robin N, Fineberg S, et al. Update on tumor-infiltrating lymphocytes (TILs) in breast cancer, including recommendations to assess TILs in residual disease after neoadjuvant therapy. Ann Oncol 2018; 29 (5): 1315–24. https://doi.org/10.1016/j.semcancer.2017.10.003.
Gu-Trantien C, Migliori E, Buisseret L, et al. CXCL13-producing T follicular helper cells link immune suppression and adaptive immunity in breast cancer. J Clin Invest 2017; 127 (10): 3785–99. https://doi.org/10.1172/jci.insight.91487.
Rody A, Karn T, Liedtke C, et al. A clinically relevant gene signature in triple-negative and basal-like breast cancer. Breast Cancer Res 2011; 13 (5): R97. https://doi.org/10.1186/bcr3035.
Fredholm H, Eaker S, Frisell J, et al. Breast cancer in young women: poor survival despite intensive treatment. PLoS One 2009; 4 (11): e7695. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0007695.
Eisenhauer EA, Therasse P, Bogaerts J, et al. New response evaluation criteria in solid tumours: revised RECIST guideline (version 1.1). Eur J Cancer 2009; 45 (2): 228–47. https://doi.org/10.1016/j.ejca.2008.10.026.
Wang W, Liu Y, Zhang H, et al. Prognostic value of residual cancer burden and Miller–Payne system after neoadjuvant chemotherapy for breast cancer. Gland Surg 2021; 10 (12): 3211–21. https://doi.org/10.21037/gs-21-608.
Azim HA Jr, Partridge AH. Biology of breast cancer in young women. Breast Cancer Res 2014; 16 (4): 427. https://doi.org/10.1186/s13058-014-0427-5.
Prat A, Fan C, Fernández A, et al. Response and survival of breast cancer intrinsic subtypes following multi-agent neoadjuvant chemotherapy. Breast Cancer Res Treat 2015;154 (2): 359–69. https://doi.org/10.1007/s10549-015-3610-8.
Dieci MV, Radosevic-Robin N, Fineberg S, et al. Update on tumor-infiltrating lymphocytes (TILs) in breast cancer, including recommendations to assess TILs in residual disease after neoadjuvant therapy. Ann Oncol 2018; 29 (5): 1315–24. https://doi.org/10.1016/j.semcancer.2017.10.003.
