АНАЛІЗ БЕЗПОСЕРЕДНІХ РЕЗУЛЬТАТІВ ЗАСТОСУВАННЯ РЕЖИМУ XELOX ПРИ ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНОМУ ХІМІОПРОМЕНЕВОМУ ЛІКУВАННІ ПАЦІЄНТІВ З МІСЦЕВОПОШИРЕНИМ РАКОМ ПРЯМОЇ КИШКИ
Ключові слова:
місцево-поширений рак прямої кишки, оксаліплатин, фторпіримідини, передопераційна хіміопроменева терапія, ефективність, токсичність.Анотація
Мета: порівняльна оцінка ефективності та клінічної безпеки неоад’ювантної
хіміопроменевої терапії (НАХПТ) за використання режиму XELOX або монохіміотерапії препаратами фторпіримідинів у хворих на місцево-поширений рак прямої кишки (МПРПК). Об’єкт і методи: розпочато проспективне рандомізоване одноцентрове дослідження в умовах клініки Національного
інституту раку. Пацієнтів із клініко-радіологічним діагнозом рандомізували у співвідношенні 1:1. У хворих основної (О) групи (n = 35) застосовували променеву терапію (ПТ) сумарною вогнищевою дозою (СВД) 50,4 Гр
(1,8 Гр × 28) та поліхіміотерапію в режимі XELOX. У хворих групи порівняння (П) (n = 34) проводили ПТ СВД 50,4 Гр (1,8 Гр × 28) та монохіміотерапію на основі препаратів групи фторпіримідинів. Ефективність НАХПТ
визначали за даними МРТ та рівнем лікувального патоморфозу. Прояви
токсичності хіміотерапії реєстрували згідно з критеріями СТСАЕ 4.03.
Усім хворим були проведені оперативні втручання різних видів. Результати: в обох групах досягнуто статистично однакового (р > 0,05) високого
радикалізму операції, хоча частота R0 резекції була дещо вищою у хворих
групи О — 33 (97,1%) проти 25 (93,5%) у групі П. R2 резекцій не було. В обох
групах найчастіше (58,1–79,4%) відмічали гастроінтестинальні прояви
токсичності хіміотерапії (I–II ступеня). У групі О частіше, ніж у групі
П, реєстрували токсичність III та IV ступенів (35,3 проти 19,4%): зокрема, анемію — 2 (5,9%) і 1 (2,9%) проти 1 (3,2%) і 1 (3,2%), анорексію —
4 (11,7%) і 0 (0%) проти 3 (9,7%) і 0 (0%), нейротоксичність — 3 (8,8%)
і 2 (5,9%) проти 1 (3,2%) і 0 (0%) відповідно, але відмінності не достовірні (р = 0,151). Висновок: оксаліплатинвмісна НАХПТ (режим XELOX)
при МПРПК є безпечною тактикою за умови проведення селекції хворих
в спеціалізованих онкологічних центрах.
Посилання
Peng J, Lin J, Zeng Z, et al. Addition of oxaliplatin to
capecitabine-based preoperative chemoradiotherapy for locally advanced rectal cancer: long-term outcome of a phase II study. Oncol
Lett 2017; 14 (4): 4543–50. doi:10.3892/ol.2017.6764.
Singh K, Gupta MK, Seam RK, et al.A prospective randomized trial comparing capecitabine-based chemoradiotherapy with
-FU-based chemoradiotherapy in neoadjuvant setting in locally
advanced carcinoma rectum. Indian J Cancer 2017; 54 (1): 347–
doi: 10.4103/ijc.IJC_174_17.
Fernández-Martos C, Nogué M, Cejas P, et al. The role of
capecitabine in locally advanced rectal cancer treatment: an update.
Drugs 2012; 72(8): 1057–73. doi: 10.2165/11633870–000000000–00000.
Cividalli A, Ceciarelli F, Livdi E, et al. Radiosensitization by
oxaliplatin in a mouse adenocarcinoma: influence of treatment
schedule. Int J Radiat Oncol Biol Phys 2002; 52: 1092–8.
Rahbari N, Weitz J, Hohenberger W, et al. Definition and
grading of anastomotic leakage following anterior resection of the
rectum: a proposal by the International Study Group of Rectal
Cancer. Surgery 2010; 147 (3): 339–51.
Ryan R, Gibbons D, Hyland JMP, et al. Pathological response following long-course neoadjuvant chemoradiotherapy
for locally advanced rectal cancer. Histopatholge 2005; 47: 141–6.
Du D, Su Z, Wang D, et al. Optimal interval to surgery after neoadjuvant chemoradiotherapy in rectal cancer: a systematic review and meta-analysis. Clin Colorectal Cancer 2017; (15):
S1533–0028(17)30183–4.
Vendrely V, Terlizzi M, Huguet F, et al. How to manage a rectal
cancer with synchronous liver metastases? A question of strategy. Cancer Radiother 2017; 21 (6–7): 539–43. doi: 10.1016/j.canrad.2017.07.021.
Zheng J, Feng X, Hu W, et al. Systematic review and meta-analysis of preoperative chemoradiotherapy with or without oxaliplatin in locally advanced rectal cancer. Medicine (Baltimore) 2017; 96 (13): e6487.
