АДИПОНЕКТИН ЯК ФАКТОР МІКРООТОЧЕННЯ РАКУ ШЛУНКА: ЗВ’ЯЗОК З ПЕРЕБІГОМ ЗАХВОРЮВАННЯ У ПАЦІЄНТІВ З НАДМІРНОЮ МАСОЮ ТІЛА
Ключові слова:
адипонектин, рак шлунка, ожиріння, мікрооточення, перебіг захворювання, супероксидні радикали, желатиназаАнотація
Мета: виявити взаємозв’язки між вмістом адипонектину (АПН) в пухлині та деякими показниками її мікрооточення, показниками редокс-стану прилеглої до пухлини жирової тканини
(ППЖТ), індексом маси тіла (ІМТ), клініко-патологічними характеристиками, кількістю дисемінованих пухлинних клітин (ДПК) у кістковому мозку (КМ) і тривалістю життя хворих на рак шлунка (РШ). Об’єкт
і методи: дослідження виконано за участю 236 хворих на РШ (162 чоловіка, 74 жінки), які розподілилися за стадіями таким чином: 68 — I, 54 — II,
63 — III та 51 — IV стадії захворювання. Використано методи імуноцито-, імуногістохімічні, електронно-парамагнітного резонансу, зимографії
в поліакриламідному гелі, статистичні. Результати: виявлено достовірний
зворотний кореляційний зв’язок між кількістю АПН+ клітин у пухлині та
ІМТ хворих на РШ (rho = −0,35; p < 0,05). Мала кількість АПН+ клітин достовірно асоційована з наявністю віддалених метастазів і є в 2,5 раза меншою за таку в пухлинах хворих на РШ без метастазів. Виявлено зворотний
кореляційний зв’язок між кількістю АПН+ клітин у пухлині та кількістю
ДПК уКМ хворих на РШ. Для хворих категорії М1 характерні на 83 та 64%
відповідно вищі показники швидкості супероксидних радикалів (СР) та сумарної активності желатиназ в ППЖТ і майже на 70% менша кількість
АПН+ клітин у пухлині, ніж для хворих категорії М0. Низький вміст АПН
в пухлині РШ пов’язаний з високим вмістом ГІФ-1α (rho = −0,55; p < 0,05)
та пухлиноасоційованих адипоцитів (rho = −0,62; p < 0,05), які є факторами, що сприяють пухлинній прогресії. Виявлено, що пацієнти з більшою ніж
18% кількістю АПН+ клітин у пухлині живуть достовірно довше та мають
нижчий ризик несприятливого перебігу захворювання порівняно з пацієнтами, в пухлинах яких кількість АПН+ клітин була меншою за 18%. Висновки:
високі рівні генерування СР та активності желатиназ у ППЖТ призводять до формування пропухлинного мікрооточення (зокрема низького вмісту АПН) і агресивного фенотипу РШ. Низький вміст АПН в пухлині асоційований з ожирінням, пропухлинними факторами мікрооточення, дисемінацією пухлинних клітин, віддаленим метастазуванням, високим ризиком
смертності та скороченням тривалості життя хворих. Показник кількості АПН+ клітин у пухлині може бути використаний в контролі за перебігом
РШ у пацієнтів з надмірною масою тіла.
Посилання
Kushner RF, Kahan S. Introduction: the state of obesity in
Med Clin N Am 2018; 102 (1): 1–11.
Zheng J, Zhao M, Li J, et al. Obesity-associated digestive
cancers: а review of mechanisms and interventions. Tumor Biol
; 39: 1–11.
Kontis V, Mathers CD, Rehm J, et al. Contribution of
six risk factors to achieving the 25 x 25 non-communicable disease mortality reduction target: a modeling study. Lancet 2014;
: 427.
Renehan AG, Tyson M, Egger M, et al. Body-mass index
and incidence of cancer: a systematic review and meta-analysis
of prospective observational studies. Lancet 2008; 371: 569–78.
Wolin KY, Carson K, Colditz GA. Obesity and cancer. Oncologist 2010; 15: 556–65.
Lyman GH, Sparreboom A. Chemotherapy dosing in overweight and obese patients with cancer. Nat Rev Clin Oncol 2013;
: 451–9.
Griggs JJ, Mangu PB, Anderson H, et al. Appropriate chemotherapy dosing for obese adult patients with cancer: American
Society of Clinical Oncology clinical practice guideline. J Clin Oncol 2012; 30: 1553–61.
Broaddus E, Topham A, Singh AD. Survival with retinoblastoma in the USA: 1975–2004. Br J Ophthalmol 2009; 93: 24–7.
Yang P, Zhou Y, Chen B, et al. Overweight, obesity and gastric cancer risk: results from a meta-analysis of cohort studies. Eur
J Cancer 2009; 45: 2867–73.
Kamangar F, Dores GM, Anderson WF. Patterns of cancer
incidence, mortality, and prevalence across five continents: defining priorities to reduce cancer disparities in different geographic
regions of the world. J Clin Oncol 2006; 24: 2137–50.
Ericksen RE, Rose S, Westphalen CB, et al. Obesity accelerates Helicobacter felis-induced gastric carcinogenesis by enhancing immature myeloid cell trafficking and TH17 response.
Gut 2014; 63: 385–94.
Savini I, Catani MV, Evangelista D, et al. Obesity-associated oxidative stress: strategies finalized to improve redox state. Int
J Mol Sci 2013; 14: 10497–538.
Verweij CL, Gringhuis SI. Oxidants and tyrosine phosphorylation: role of acute and chronic oxidative stress in Tand B-lymphocyte signaling. Antioxid Redox Signal 2002; 4: 543–51.
Berg A, Combs TP, Du X, et al. The adipocyte-secreted
protein Acrp30 enhances hepatic insulin action. Nat Med 2001;
: 947–53.
Kadowaki T, Yamauchi T, Kubota N, et al. Adiponectin and
adiponectin receptors in insulin resistance, diabetes, and the metabolic syndrome. J Clin Invest 2006; 116: 1784–92.
Grote VA, Kaaks R, Nieters A, et al. Inflammation marker
and risk of pancreatic cancer: a nested case-control study within
the EPIC cohort. Br J Cancer 2012; 106: 1866–74.
Shahar S, Salleh R, Ghazali A, et al. Roles of adiposity,
lifetime physical activity and serum adiponectin in occurrence of
breast cancer among Malaysian women in Klang Valley. Asian Pac
J Cancer Prev 2010; 11: 61–6.
An W, Bai Y, Deng SX, et al. Adiponectin levels in patients
with colorectal cancer and adenoma: a meta-analysis. Eur J Cancer Prev 2012; 21: 126–33.
Brakenhielm E, Veitonmäki N, Cao R, et al. Adiponectininduced antiangiogenesis and antitumor activity involve caspasemediated endothelial cell apoptosis. Proc Natl Acad Sci USA.
; 101: 2476–81.
Dalamaga M, Diakopoulos KN, Mantzoros CS. The role
of adiponectin in cancer: a review of current evidence. Endocr Rev
; 33: 547–94.
Kim AY, Lee YS, Kim KH, et al.Adiponectin represses colon
cancer cell proliferation via AdipoR1- and -R2-mediated AMPK
activation. Mol Endocrinol 2010; 24: 1441–52.
Khandekar MJ, Cohen P, Spiegelman BM. Molecular
mechanisms of cancer development in obesity. Nat Rev Cancer
; 11: 886–95.
