ІМУНОЦИТОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВОРСИНЧАСТИХ ЛІМФОЦИТІВ ПРИ В-КЛІТИННИХ ЛІМФОПРОЛІФЕРАТИВНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ
DOI:
https://doi.org/10.32471/oncology.2663-7928.t-21-3-2019-g.8014Ключові слова:
антиген, волосковоклітинний лейкоз, імунофенотип, лімфома маргінальної зони селезінки, лімфома червоної пульпи селезінки, цитохіміяАнотація
Мета: дослідження цитологічних та імуноцитохімічних ознак лімфоцитів із ворсинчастими відростками при певних формах В-клітинних лімфопроліферативних захворювань. Об’єкт і методи: використано цитоморфологічні, цитохімічні, імуноцитохімічні методи дослідження. Діагноз «волосковоклітинний лейкоз» (ВКЛ) у хворих зі спленомегалією, дисемінацією ворсинчастих клітин у кістковому мозку та наявністю їх у периферичній крові встановлювали відповідно до нової переглянутої класифікації ВООЗ (2016) лімфоїдних новоутворень. Результати: неопластичні клітини при ВКЛ відзначалися наявністю високої активності тартратрезистентної кислої фосфатази (ТРКФ) і мали імунофенотип відносно зрілих В-клітин. На поверхневих мембранах виявляли експресію асоційованих із В-лімфоцитами антигенів CD19, CD20, CD22. Позитивною була реакція при виявленні CD25, CD103, CD200. В окремих випадках визначали циклін D1. Реакція з моноклональними антитілами (МкАт) до CD5, CD10, CD23 була негативною. При лімфомі маргінальної зони селезінки клітини з ворсинчастими відростками за імунофенотипом також відповідали зрілим В-лімфоцитам. Експресія антигенів CD19, CD20, CD22 відзначена в усіх випадках; CD11с — у 50% хворих; CD25 або CD5 — у 10% пацієнтів. У патологічних клітинах 80% хворих не виявляли активності ТРКФ; у 20% пацієнтів вона була слабкою і зберігалась у 10–15% клітин. У клітинах кісткового мозку та периферичної крові при дифузній лімфомі червоної пульпи селезінки активності ТРКФ не виявляли. Відзначена експресія антигенів CD19, CD20, CD22, CD11с та CD103. Пухлинні клітини мали негативну реакцію при виявленні антигена CD25 та цикліну D1. Імунофенотипові особливості клітин при варіантному ВКЛ були дещо іншими, ніж при класичному (CD19+, CD20+, CD22+, CD103+, CD11с+, CD5–, CD10–, CD23–). Реакція з МкАт до цикліну D1 та CD25 — негативна. Висновки: охарактеризовані цитохімічні та імунофенотипові маркери ворсинчастих лімфоцитів, які мають диференційно-діагностичне значення при різних формах лімфоїдних пухлин В-клітинного походження, важливі для вибору методів терапії та прогнозу.
Посилання
Swerdlow SH, Campo E, Pilery, et al. The 2016 revision of the World Health Organization classification of lymphoid neoplasms. Blood 2016; 127 (20): 2376–90.
Bain BJ. Leukemia diagnosis, 5th ed. London: John Wiley & Sons, Inc, 2017. 498 p.
Vyhovska YI, Loginsky VY, Mazurok AA, et al. Splenic lymphoma from villous lymphocytes. Oncology 1999; 1 (3): 177–82. (in Ukrainian).
Behdad A, Bailey NG. Diagnosis of splenic B-cell lymphomas in the bone marrow: a review of histopathologic, immunophenotypic, and genetic findings. Arch Pathol Lab Med 2014; 138 (10): 1295–301.
Ponzoni M, Kenellis G, Poulion E, et al. Bone marrow histopathology in the diagnostic evaluation of splenic marginal-zone and splenic diffuse red pulp small B-cell lymphoma: a reliable substitute for spleen histopathology. Am J Surg Pathol 2012; 36 (11):1609–18.
Dong HY, Weisberger J, Liu Z, Tugulea S. Immunophenotypic analysis of CD103+ B-lymphoproliferative disorders: hairy cell leukemia and its mimics. Am J Clin Pathol 2009; 131 (4): 586–95.
Gluzman DF. Diagnostic cytochemistry of hematoblastoses. Kyiv: Nauk Dymka, 1978. 210 p. (in Russian).
Tiacci E, Trifonov V, Schiavoni G, et al. BRAF mutation in hairy-cell leukemia. N Engl J Med 2011; 364 (24): 2305–15.
