мікроРНК-126, -205, -214 ПРИ ДОБРОЯКІСНИХ І ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕННЯХ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ: ОБҐРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОГО ДІАГНОСТИЧНОГО ТА ПРОГНОСТИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32471/oncology.2663-7928.t-21-3-2019-g.7695Ключові слова:
доброякісна гіперплазія передміхурової залози, мікроРНК, пухлинна тканина, рак передміхурової залози, сироватка кровіАнотація
Необхідність ранньої діагностики раку передміхурової залози (РПЗ) та вибір оптимальної тактики лікування спонукають до пошуку і впровадження в клінічну практику нових, більш чутливих, специфічних і ефективних діагностичних та предиктивних маркерів. Найбільш перспективним в цьому напрямку вважається використання мікроРНК. Доведено, що вони мають суттєву перевагу перед іншими біомаркерами завдяки своїй стабільності, оскільки вже на ранніх стадіях канцерогенезу пухлини характеризуються унікальним профілем експресії мікроРНК. Мета: дослідити рівень мікроРНК-126, -205 та -214 у сироватці крові (СК) і пухлинній тканині (ПТ) хворих з доброякісними та злоякісними новоутвореннями передміхурової залози та оцінити можливість їх використання як діагностичних і прогностичних маркерів. Об’єкт і методи: дослідження проводили на клінічному матеріалі 70 хворих на РПЗ ІІ–ІІІ стадії та 20 хворих з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Контролем слугували показники досліджуваних мікроРНК у СК 20 умовно здорових осіб (донорів). Рівні мікроРНК-126, -205 та -214 у СК та ПТ визначали за допомогою зворотно-транскрипційної полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі. Результати: продемонстровано, що розвиток новоутворень у передміхуровій залозі супроводжується зміною показників експресії мікроРНК-126, -205 та -214 як на рівні пухлини, так і на рівні організму. Зокрема, в СК хворих на РПЗ та із ДГПЗ рівень мікроРНК-126 був достовірно нижчим, ніж у донорів; рівні мікроРНК-205 та -214 були достовірно підвищеними. Експресія всіх досліджених мікроРНК в тканині РПЗ була достовірно вищою порівняно з такою в тканині ДГПЗ. Встановлено існування зв’язку між рівнем досліджених мікроРНК у СК та ПТ з такими клініко-патологічними характеристиками РПЗ, як вік хворих, стадія пухлинного процесу, наявність метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах, градація за Глісоном та рівень ПСА в СК. Висновок: отримані результати свідчать про зв’язок основних клініко-патологічних характеристик хворих на РПЗ з рівнями експресії у СК та ПТ досліджених мікроРНК, що свідчить про участь останніх у формуванні ступеня злоякісності РПЗ та обґрунтовує необхідність продовження вивчення запропонованої панелі мікроРНК для їх використання як додаткових прогностичних та діагностичних маркерів.
Посилання
Bray F, Ferlay J, Soerjomataram I, et al. Global cancer statistics 2018: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. CA Cancer J Clin 2018; 68: 394–424.
Cancer in Ukraine, 2016–2017. Incidence, mortality, activities of oncological service. Bull Natl Cancer Registry of Ukr. Kyiv 2018; 19: 136 p. (in Ukrainian).
Scherbina OV, Sakalo VS, Kovalyov MP, et al. Diagnostics and monitoring of prostatic cancer. Oncology 2006; 8 (4): 322–6 (in Ukrainian).
Alyaev YuG, Bezrukov YeA, Shestiperov PA. Molecular pathology of prostate cancer: diagnostic and prognostic value of major markers. Cancer Urology 2006; 2: 45–51 (in Russian).
Strigina EA, Medvedev VL, Kurzanov AN. Diagnostic and prognostic markers in prostate cancer. Modern Problems of Science and Education 2016; 2: 14–23 (in Russian).
Heneghan HM, Miller N, Kerin MJ. MiRNAs as biomarkers and therapeutic targets in cancer. Curr Opin Pharmacol 2010; 10 (5): 543–50.
Lopez-Serra P, Esteller M. DNA methylation-associated silencing of tumorsuppressor microRNAs in cancer. Oncogene 2012; 31: 1609–22.
Litvinova NYu, Dubenko DE, Eliseeva AM, et al. MicroRNA-126: a new perspective direction in the diagnosis and treatment of ischemic limb diseases. UMJ Heart & Vessels 2016; 3: 91–4 (in Ukrainian).
Luu HN, Lin HY, Sørensen KD, et al. miRNAs associated with prostate cancer risk and progression. BMC Urology 2017; 17 (1): 18.
Penna E, Orso F, Taverna D. miR-214 as a key hub that controls cancer networks: small player, multiple functions. J Invest Dermatol 2015; 135 (4): 960–9.
Zadvornyi TV, Lukianova NY, Borikun TV, et al. Effects of exogenous lactoferrin on phenotypic profile and invasiveness of human prostate cancer cells (DU145 and LNCaP) in vitro. Exp Oncol 2018; 40 (3): 184–9.
Stroy А. Micro ribonucleic acids in oncourology: perspectives of usage. ECPB 2015; 1: 56–62 (in Ukrainian).
Watahiki A, Wang Y, Morris J, et al. MicroRNAs associated with metastatic prostate cancer. PloS One 2011; 6 (9): e24950.
Al‑Kafaji G, Said HM, Alam MA, et al. Blood-based microRNAs as diagnostic biomarkers to discriminate localized prostate cancer from benign prostatic hyperplasia and allow cancer‑risk stratification. Oncol Lett 2018; 16 (1): 1357–65.
Yang Q, Sun P, Feng H, et al. Reduced expression level of miR-205 predicts poor prognosis in osteosarcoma. Biomed Res 2018; 28 (21): 9248–52.
Fitzgerald KA, Guo J, Tierney EG, et al. The use of collagen-based scaffolds to simulate prostate cancer bone metastases with potential for evaluating delivery of nanoparticulate gene therapeutics. Biomaterials 2015; 66: 53–66.
Kalogirou C, Spahn M, Krebs M, et al. MiR-205 is progressively down-regulated in lymph node metastasis but fails as a prognostic biomarker in high-risk prostate cancer. Int J Mol Sci 2013; 14 (11): 21414–34.
Boll K, Reiche K, Kasack K, et al. MiR-130a, miR-203 and miR-205 jointly repress key oncogenic pathways and are downregulated in prostate carcinoma. Oncogene 2013; 32 (3): 277.
Sun T, McKay R, Kantoff Р, et al. The role of miRNAs in prostate cancer. Eur Urol 2015; 68 (4): 589–90.
Walter BA, Valera VA, Pinto PA, et al. Comprehensive microRNA profiling of prostate cancer. J Cancer 2013; 4 (5): 350–7.
Kim WT, Kim WJ. MicroRNAs in prostate cancer. Prostate Int 2013; 1 (1): 3–9.
