ОСОБЛИВОСТІ МІКРООТОЧЕННЯ РАКУ ШЛУНКА У ПАЦІЄНТІВ З НАДМІРНОЮ МАСОЮ ТІЛА
DOI:
https://doi.org/10.32471/oncology.2663-7928.t-22-3-2020-g.9037Ключові слова:
індекс маси тіла, мікрооточення пухлини, ожиріння, рак шлункаАнотація
Ожиріння (Ож) підвищує ризик розвитку злоякісних пухлин та погіршує перебіг захворювання. Вивчення Ож в онкологічній клініці потребує як дослідження стану жирової тканини, так і її впливу на пухлину; виявлення факторів пухлинного мікрооточення, що асоційовані з Ож, дасть перспективу їх використання як маркерів перебігу пухлинного процесу за наявності у пацієнтів надмірної маси тіла. Мета: виявити взаємозв’язки між низкою показників мікрооточення раку шлунка (РШ) (швидкості генерування супероксидних радикалів (СР), рівня гіпоксії, щільності мікросудин (ЩМС), активності матриксних металопротеїназ (ММП)-2 та -9, кількості пухлиноасоційованих макрофагів (ПАМ) і пухлиноінфільтруючих лімфоцитів (ПІЛ)) та індексом маси тіла (ІМТ) пацієнтів. Методи: загальноклінічні, ЕПР-спектрометрії, ЯМР-спектроскопії, зимографії в поліакриламідному гелі, імуногістохімічні, статистичні. Результати: у пухлинній тканині хворих на РШ з Ож І–ІІІ ступеня визначали у 2 рази вищі рівні швидкості генерування СР та в 1,4 раза вищі рівні сумарної активності желатиназ (ММП-2 та -9), ніж у пацієнтів із нормальною масою тіла. Серед хворих на РШ із надмірною масою тіла (ІМТ > 25 кг/м2) частіше, ніж серед пацієнтів з нормальною масою (ІМТ < 25 кг/м2) спостерігали середню та глибоку гіпоксію пухлинної тканини. У хворих з ІМТ > 25 кг/м2 виявлено в 1,4 раза достовірно більшу кількість ПАМ та в 1,8 раза достовірно меншу кількість ПІЛ (Т-лімфоцитів) у тканині РШ, ніж у пацієнтів без Ож (ІМТ < 25 кг/м2). Виявлено кореляційні зв’язки між ІМТ та показниками ЩМС, кількості ПАМ і ПІЛ (Т-лімфоцитів) у пухлинах пацієнтів середнього віку. Висновки: високі значення ІМТ асоційовані із посиленням пропухлинних характеристик мікрооточення РШ, що свідчить про вплив дисфункціональної жирової тканини на пухлинну прогресію за умов Ож та відкриває можливості дослідження наведених факторів пухлинного мікрооточення як маркерів перебігу РШ у пацієнтів із надмірною масою тіла.
Посилання
Hooper L, Abdelhamid A, Bunn D, et al. Effects of total fat intake on body weight. Cochrane Database Syst Rev 2015; 8: CD011834.
Mapping the health system response to childhood obesity in the WHO European Region. An overview and country perspectives (2019).
Nigro E, Scudiero O, Monaco ML, et al. New insight into adiponectin role in obesity and obesity-related diseases. Biomed research international 2014; article ID 658913: 14.
Goossens GH, Blaak EE. Adipose tissue dysfunction and impaired metabolic health in human obesity: a matter of oxygen. Front endocrinol (lausanne) 2015; 6 (55): 1–5.
Colditz G, Peterson L. Obesity and cancer: evidence, impact, and future directions. Clinical Chemistry 2018; 64 (1):154–62.
Alexandre L, Long E, Beales L. Pathophysiological mechanisms linking obesity and esophageal adenocarcinoma. World J Gastrointest Pathophysiol 2014; 5 (4): 534–49.
Reaves DK, Ginsburg E, Bang JJ, et al. Persistent organic pollutants & obesity: potential mechanisms for breast cancer promotion? Endocr relat cancer 2015; 22 (2): 69–86.
Wu H, Ballantyne CM. Metabolic Inflammation and insulin resistance in obesity. Circulation Research 2020; 126: 1549–64.
Nurul M, Hussain AS, Sarwar S, et al. How the association between obesity and inflammation may lead to insulin resistance and cancer. Diabetes & Metabolic Syndrome: Clinical Research & Reviews, 2019; 13 (2): 1213–24.
Bubnovskaya L, Osinsky D. Tumor microenvironment and metabolic factors: contribution to gastric cancer. Exp Oncol 2020; 42 (1): 2–10.
Chen Y, Zhang S, Wang Q, Zhang X. Tumor-recruited M2 macrophages promote gastric and breast cancer metastasis via M2 macrophage-secreted CHI3L1 protein. J Hematol Oncol 2017; 10: 36.
Carlomagno N, Incollingo P, Tammaro V, et al. Diagnostic, predictive, prognostic, and therapeutic molecular biomarkers in third millennium: a breakthrough in gastric cancer. Biomed Res Int 2017: ID7869802.
Chang WJ, Du Y, Zhao X. Inflammation-related factors predicting prognosis of gastric cancer. World J Gastroenterol 2014; 20: 4586–96.
Bibak F, Ahmadi S, Khateri Z, Ahmadi A, et al. The role of matrix metalloproteinase-2 expression in gastric cancer susceptibility: a systematic review. Int J Cancer Manag 2019; 12 (9): e94185.
WHO Mean Body Mass Index (BMI). World Health Organization 2019, Retrieved 5.
Blackburn H, Jacobs D. Commentary: origins and evolution of body mass index (BMI): continuing saga. Int J Epidemiol 2014; 43 (3): 665–9.
Nuttall FQ. Body Mass Index Obesity, BMI, and Health. Nutrition Research 2015; 50 (3): 117–28.
De Clerk YA, Perez N, Shimada H. et al. Inhibition of invasion and metastasis in cells transfected with an inhibitor of metalloproteinases. Cancer research 1992; 52: 701–8.
Vaupel P, Okunieff P, Kallinowski F, et al. Correlation between 31P-NMR spectroscopy and tissue O2 tention measurements in a murine fibrocarcoma. Radiation Res 1989; 120: 477–93.
Burlaka AP, Sidorik EP, Ganusevich II, et al. High formation of superoxide anion and nitric oxide, and matrix metalloproteinases activity in vascular wall of rectal carcinoma vessels. Exp Oncol 2006; 28: 323–5.
Burlaka AA, Burlaka AP, Ganusevich II, Virko SV. Molecular mechanisms of oxidative damage and dysfunction of liver cells in patients with metastatic colorectal cancer. Exp Оncol 2019; 41 (4): 328–38.
Choi TG, Kim SS. Physiological functions of mitochondrial reactive oxygen species. Free Radical Medicine and Biology 2019; DOI: 10.5772/intechopen.88386.
Bonavida B. Nitric oxide and cancer: pathogenesis and therapy. Springer, 2015. 314 p.
Burlaka A, Ganusevich I, Gafurov M, et al. Stomach cancer: interconnection between the redox state, activity of MMP-2, MMP-9 and stage of tumor growth. Cancer Microenvironment 2016; 9: 27–32.
