ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ ДЕЯКИХ ОНКОГЕМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У РОВЕСНИКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС

Анотація

Мета: аналіз частки хронічних захворювань мієлоїдної природи і гострого лейкозу в осіб — ровесників аварії на ЧАЕС і порівняння отриманих даних із частотою відповідних форм онкогематопатології у групі пацієнтів умовного контролю, сформованій з урахуванням віку на момент дослідження. Об’єкт і методи: аналіз хронічних захворювань мієлоїдної природи і гострого лейкозу (ГЛ) проводили у двох групах хворих різної статі. До критичної групи віднесено хворих, яким на момент аварії було 0–4 роки, спостереження цієї групи проводили з 1996 р. по 2015 р. включно. До контрольної групи (умовного контролю) були включені як хворі, народжені до аварії і яким на момент інциденту було трохи більше 4 років, так і народжені через кілька років після аварії. Досліджували мазки периферичної крові та кісткового мозку; використано цитоморфологічні, цитохімічні та імунофенотипові методи дослідження. Результати: серед усіх форм захворювань мієлоїдної природи у осіб — ровесників аварії відзначали зростання частки мієлодис­пластичного синдрому (МДС), що може бути першою ознакою віддалених ефектів дії іонізуючої радіації. Визначено, що протягом першої п’ятирічки наших досліджень (1996–2000) у критичній групі у пацієнтів з ГЛ (як чоловічої, так і жіночої статі) значно переважав гострий лімфобластний лейкоз порівняно з гострим мієлоїдним лейкозом, що пояснюється розподілом форм ГЛ у цей часово-віковий період (особам — ровесникам аварії було 10–18 років). Протягом наступних п’ятирічок (2001–2005, 2006–2010, 2011–2015) у жінок виявлене значне переважання гострого мієлоїдного лейкозу. У чоловіків розподіл форм ГЛ є дещо іншим — частка гострого лімфобластного лейкозу була більшою протягом усього періоду дослідження і не набагато поступалася частці гострого мієлоїдного лейкозу у 2011–2015 рр. Подібні тенденції виявлено і у відповідних контрольних групах хворих різної статі. Висновки: аналіз структури хронічних захворювань мієлоїдної природи і ГЛ у ровесників аварії, враховуючи дані внутрішньолабораторних досліджень цих нозологічних форм в цілому у хворих України, що виявили перевагу в загальній структурі онкогематопатології у чоловіків лімфопроліферативних захворювань, а в структурі онкогематопатології у жінок — збільшену частку мієлопроліферативних новоутворень, опосередковано може свідчити про можливість залучення різних гістогенетичних і молекулярно-генетичних механізмів до розвитку онкогематологічних захворювань у осіб різної статі в післячорнобильський період.