СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ПОВОЄННИХ КРАЇН БАЛКАНСЬКОГО РЕГІОНУ
DOI:
https://doi.org/10.15407/econlaw.2023.04.057Ключові слова:
економічна політика, стратегічні пріоритети, макрорегіон, поствоєнні країни, структура економіки, якість управління, інтеграція, ковергенціяАнотація
Стаття висвітлює особливості повоєнної відбудови країн Балканського регіону, на території яких відбувались військові дії. Проведено аналіз втрат та руйнівних наслідків для економіки Боснії і Герцеговини, Хорватії та Сербії, а також трендів структурних трансформацій в розрізі секторального поділу. На основі оцінювання відмінностей в структурі економіки розвинених країн Європейського Союзу та країн Західних Балкан зроблено висновки щодо можливостей наближення структури економіки до європейських стандартів у повоєнний та сучасний періоди. Охарактеризовано систему заходів реалізованих поствоєнними країнами в сфері залучення фінансових ресурсів міжнародної допомоги та проведено аналіз особливостей використання джерел міжнародної фінансової підтримки, розподілу донорських коштів та коштів грантової підтримки у відбудові економіки балканських країн. На основі аналізу тенденцій економічного розвитку країн Західних Балкан у 2016-2021 рр. визначено пріоритетні сфери реформ, які потребують досліджувані країни. Сконцентровано увагу на необхідності вирішення проблеми зменшення відмінностей у темпах економічного зростання балканських країн, розширення економічної інтеграції в межах макрорегіону та забезпеченні конвергенції з країнами-членами Європейського Союзу.
Посилання
Post-war reconstruction of economy: case studies. KPMG, 2022. 70 p. URL: https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmg/ua/pdf/2023/01/post-war-reconstruction-of-economy-en.pdf (дата звернення: 07.09.2023).
Bohdan T. Pisliavoienna vidbudova: uroky z dosvidu Balkan. BiznesTsenzor. 01.04.2022 [Богдан Т. Післявоєнна відбудова: уроки з досвіду Балкан. БізнесЦензор. 01.04.2022]. URL: https://biz.censor.net/m3330248 (дата звернення: 07.09.2023).
A fair exchange: AID to Yugoslavia for regional stability. ICG Balkans Report. 15 June 2001. No. 112. 31 p. URL: https://www.refworld.org/pdfid/3de639664.pdf (дата звернення: 07.09.2023).
Papadimitriou D. The EU’s strategy in the post-communist Balkans. Southeast European and Black Sea Studies. 2001. Vol. 1. Iss. 3. P. 69–94. https://doi.org/10.1080/14683850108454653
Mending Bosnia's post-war communities. Reliefwe. 02.04.2007. URL: https://reliefweb.int/report/bosnia-and-herzegovina/mending-bosnias-post-war-communities/ (дата звернення: 07.09.2023).
Economic and social revitalization and reintegration of Croatia’s war affected and disadvantaged areas. Reliefweb. 15.04.2011. URL: https://reliefweb.int/report/croatia/post-conflict-reconstruction (дата звернення: 07.09.2023).
Stošić1 I., Stefanović S., Vukotić-Cotič G. Privatization and restructuring of Serbian economy real and banking sector. In: Challenges of economic sciences in the 21st Century. Institute of Economic Sciences, Belgrade, 2008. P. 125-131. URL: http://ebooks.ien.bg.ac.rs/204/1/is_2008_01.pdf (дата звернення: 07.09.2023).
Data and statistics. URL: https://www.iea.org/data-and-statistics (дата звернення: 07.09.2023).
Western Balkans Regular Economic Report. Greening the Recovery. World Bank, 2021. No. 20. https://doi.org/10.1596/36402
World investment report 2020. International Production Beyond the Pandemic. Geneva: United Nations Publications, 2020. 268 p. URL: https://unctad.org/system/files/official-document/wir2020_en.pdf (дата звернення: 07.09.2023).
Uvalić M., Cvijanović V. Towards a Sustainable Economic Growth and Development in the Western Balkans. Friedrich Ebert Stiftung, Zagreb, 2018. URL: https://library.fes.de/pdf-files/bueros/kroatien/14688.pdf (дата звернення: 07.09.2023).
Eurostat. URL: https://ec.europa.eu/eurostat (дата звернення: 07.09.2023).
Petrakos G., Totev S. Economic structure and change in the Balkan region: implications for integration, transition and economic cooperation. International Journal of Urban and Regional Research. 2000. Vol. 24. Iss. 1. 2000. Р. 95-113. https://doi.org/10.1111/1468-2427.00237
World travel & tourism council (WTTC) represents the travel & tourism sector globally. URL: https://wttc.org/ (дата звернення: 07.09.2023).
Bouis R., Duval R. A Quantitative Assessment of the Potential Gains from Various Structural Reforms in the OECD Area and Beyond. OECD Economics Department Working Papers. 2011. No. 835. 35 p. https://doi.org/10.1787/5kgk9qj18s8n-en
Barnes S., Bouis R., Briad P., Dougherty S., Eris M. The GDP impact of reform. OECD Economics Department Working Papers. 2013. No. 834. 48 p. https://doi.org/10.1787/5kgk9qjnhkmt-en
Egert B., Gal P. The quantification of structural reforms in OECD countries: A new framework. OECD Economics Department Working Papers. 2016. No. 1354. 18 p. https://doi.org/10.1787/eco_studies-2016-5jg1lqspxtvk
Johansson A., Guillemette Y., Murtin F., Turner D., Nicoletti G., Maisonneuve C de la, Bagnoli P., Bousquet G., Spinelli F. Long-term growth scenarios. OECD Economics department working papers. 2013. No. 1000. 90 p. https://doi.org/10.1787/5k4ddxpr2fmr-en
Rovo N. Structural reforms to set the gowth ambition. Policy Research Working Paper. 2020. No. 9175. 42 p. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/229781583758481770/pdf/Structural-Reforms-to-Set-the-Growth-Ambition.pdf (дата звернення: 07.09.2023).
