"Списки про шляхетство" 1762 p.: маловідоме джерело до історії української козацької старшини
(вступна стаття й публікація С.Потапенко)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.05.177Ключові слова:
«Списки про шляхетство», Гетьманщина, слобідські полки, українська козацька старшина, історичні джерелаАнотація
Мета публікації полягає у введенні до широкого наукового обігу маловідомого джерела 1762 р. з історії української козацької старшини Війська Запорозького і слобідських полків.
Методологія охоплює метод джерелознавчого аналізу й синтезу та інструментарій генеалогічних, просопографічних, історико-соціальних досліджень, а також студій з історії ментальностей.
Наукова новизна. З’ясовано історичні обставини, за яких було розпочато підготовку «Списків про шляхетство». У фондах Центрального державного історичного архіву України в м. Києві виявлено невідомий раніше «Список…» Острогозького полку у двох копіях із супровідною документацією. Опрацьовані джерела підготовлено до друку з урахуванням сучасних досягнень української археографії та історіографії.
Висновки. Підготовку «Списків про шляхетство» започаткувала грамота Петра ІІІ гетьманові К.Розумовському та відповідний сенатський указ від 18 січня 1762 р. Як виглядає, у Гетьманщині це розпорядження Петербурґа проіґнорували. Натомість у слобідських полках урядову вимогу взяли до уваги, з приводу чого зав’язалося листування між Харківською й Ізюмською полковими канцеляріями. В Острогозькому полку такий список уклали та надіслали до бриґадної канцелярії слобідських полків і канцелярії начальника Української дивізії. Із документації, яка виникла навколо підготовки списків на Слобожанщині, випливає, що слобідська козацька верхівка усвідомлювала свій зв’язок з елітою Гетьманщини і співвідносила соціальний устрій слобідських полків із тим, як було влаштоване суспільство Війська Запорозького. Водночас слобідська старшина вважала царські жалувані грамоти місцевим полкам кінця XVII – початку XVIII ст. джерелом локальних і своїх особистих прав та привілей, які давали їй підстави дорівнюватися до російського дворянства. На основі просопографічної інформації, яку вміщує «Список про шляхетство» Острогозького полку та дотичні джерела й література, підсумовується, що острогозька старшинська корпорація на час ліквідації слобідського козацтва була досить строкатою, що, однак, не завадило їй зберегти згуртованість в умовах подальшого входження Острогожчини до Воронезького намісництва.
