"Списки про шляхетство" 1762 p.: маловідоме джерело до історії української козацької старшини
(вступна стаття й публікація С.Потапенко)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.05.177Ключові слова:
«Списки про шляхетство», Гетьманщина, слобідські полки, українська козацька старшина, історичні джерелаАнотація
Мета публікації полягає у введенні до широкого наукового обігу маловідомого джерела 1762 р. з історії української козацької старшини Війська Запорозького і слобідських полків.
Методологія охоплює метод джерелознавчого аналізу й синтезу та інструментарій генеалогічних, просопографічних, історико-соціальних досліджень, а також студій з історії ментальностей.
Наукова новизна. З’ясовано історичні обставини, за яких було розпочато підготовку «Списків про шляхетство». У фондах Центрального державного історичного архіву України в м. Києві виявлено невідомий раніше «Список…» Острогозького полку у двох копіях із супровідною документацією. Опрацьовані джерела підготовлено до друку з урахуванням сучасних досягнень української археографії та історіографії.
Висновки. Підготовку «Списків про шляхетство» започаткувала грамота Петра ІІІ гетьманові К.Розумовському та відповідний сенатський указ від 18 січня 1762 р. Як виглядає, у Гетьманщині це розпорядження Петербурґа проіґнорували. Натомість у слобідських полках урядову вимогу взяли до уваги, з приводу чого зав’язалося листування між Харківською й Ізюмською полковими канцеляріями. В Острогозькому полку такий список уклали та надіслали до бриґадної канцелярії слобідських полків і канцелярії начальника Української дивізії. Із документації, яка виникла навколо підготовки списків на Слобожанщині, випливає, що слобідська козацька верхівка усвідомлювала свій зв’язок з елітою Гетьманщини і співвідносила соціальний устрій слобідських полків із тим, як було влаштоване суспільство Війська Запорозького. Водночас слобідська старшина вважала царські жалувані грамоти місцевим полкам кінця XVII – початку XVIII ст. джерелом локальних і своїх особистих прав та привілей, які давали їй підстави дорівнюватися до російського дворянства. На основі просопографічної інформації, яку вміщує «Список про шляхетство» Острогозького полку та дотичні джерела й література, підсумовується, що острогозька старшинська корпорація на час ліквідації слобідського козацтва була досить строкатою, що, однак, не завадило їй зберегти згуртованість в умовах подальшого входження Острогожчини до Воронезького намісництва.
Посилання
Brekhunenko, V. (2014). Skhidna brama Yevropy: Kozastka Ukraina v XVII–XVIII st. Kyiv. [in Ukrainian].
Faizova, V. (1999). "Manifest o volnosti" i sluzhba dvorianstva v XVIII st. Moskva. [in Russian].
Gnezdilo, O., Momot, l., Panasenko, L., Paramonov, A. and Safonova, Ye. (2010). Rodoslovnaia kniga potomstvennykh dvorian Kharkovskoi gubernii. Kharkov. [in Russian].
Hal, B. (2000). Intehratsiia ukrainskoi elity do polityko-administratyvnykh struktur Rosiiskoi imperii u XVIII – pershii tretyni XIX st. Dys. ... kand. ist. nauk. Dnipropetrovsk. [in Ukrainian].
Kohut, Z. E. (1988). Russian Centralism and Ukrainian Autonomy: Imperial Absorption of the Hetmanate, 1760s–1830s. Cambridge.
Kohut, Z. E. (2004). Korinnia identychnosty: Studii z rannomodernoi ta modernoi istorii Ukrainy. Kyiv. [in Ukrainian].
Kornienko, O. (2008). Narysy viiskovoi istorii Ukraiiny: Sumskyi slobidskyi kozatskyi polk: 1659–1765. Kyiv. [in Ukrainian].
Kryvosheia, V. (2004). Kozatska elita Hetmanshchyny. Kyiv. [in Ukrainian].
Kryvosheia, V. (2010). Kozatska elita Hetmanshchyny: Entsklopediia. Kyiv. [in Ukrainian].
Litvinova, T. (2005). Organizatsiia i deiatelnost dvorianskikh soslovnykh uchrezhdenii Voronezhskoi gubernii poslednei chetverti XVIII – pervoi poloviny XIX vv. Diss. … kand. ist. nauk. Voronezh. [in Russian].
Masliichuk, V. (2003). Kozatska starshyna slobidskykh polkiv druhoi polovyny XVII – pershoii tretyny XVIII st. Kharkiv. [in Ukrainian].
Masliichuk, V. (2007). Provintsiia na perekhresti kultur: Doslidzennia z istorii Slobidskoii Ukraiiny XVII–XIX st. Kharkiv. [in Ukrainian].
Odnorozhenko, O. (2011). Ukrainska ruska elita Serednovichcha i Rannoho modernu: struktura ta vlada. Kyiv. [in Ukrainian].
Plokhy, S. (2012). The Cossack Myth: History and Nationhood in the Age of Empires. New York. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9781139135399
Potapenko, S. (2007). Elita Slobidskoi Ukrainy: spysky kozatskoi starshyny 60-kh rr. XVIII st. Kharkiv. [in Ukrainian].
Potapenko, S. (2012). Slobidska sviashchenytsko-starshynska rodyna Ostrozko-Lokhvytskykh ta yikhnia rodynna khronika (pro heroiiv odniiei publikatsii u “Kyivskii starovyni”). Kyivska starovyna, 5-6, 156–166. [in Ukrainian].
Potapenko, S. (2013). Slobidskyi starshynskyi rid Rozalion-Soshalskych: do rekonstruktsii rodovodu (kinets XVII – seredyna XIX). Henealohichnu zapysky, 11, 95–103. [in Ukrainian].
Potapenko, S. (2015). Do vyvchennia istorychnoii heohrafii Ostrohozhchyny. Zapysky Naukovoho tovarystva im. T. Shevchenka, CCLXVIII, 88–106. [in Ukrainian].
Stepankov, V. (2019). Politychna elita Ukrainy: protsesy stanovlennia, sfera diialnosti, mizhhrupovi vzaiemyny, politychni pohliady (1648–1676 rr.). Dys. … kand. ist. nauk. Kamianets-Podilskyi. [in Ukrainian].
Strukevych, O. (2002). Polityko-kulturni oriientatsii elity Ukrainy-Hetmanshchyny: intehralnyi pohliad na pytannia. Kyiv. [in Ukrainian].
Sytyi, I. (2012). Odnostrii dvorianstva Chernihivskoho namistnytstva. Skarbnytsia ukrainskoi kultury, 14, 78–80. [in Ukrainian].
Tairova-Yakovleva, T. (2017). Povsiakdennia, dozvillia i tradytsii kozatskoi elity Hetmanshchyny. Kyiv. [in Ukrainian].
