"Остфоршунг" і Голодомор: традиції і стратегії німецькомовної історіографії

Анотація

Мета статті — розглянути історіографічну традицію «остфоршунг», її концептуальну еволюцію та сучасні інтелектуальні стратегії, виявити особливості німецькомовної історіографії Голодомору.

Методологію дослідження становлять загальні і спеціальні наукові методи, а базовими є порівняльно-історичний, міждисциплінарний, проблемно-тематичний.

Наукова новизна полягає в ретроспективному поєднанні основних етапів функціонування науково-дослідного проєкту «остфоршунг», у з’ясуванні інтелектуальної стратегії вивчення Голодомору німецькими ученими.

Висновки. До середини 1980-х років тема Голодомору не була пріоритетною для німецької історіографії. Її наукова пасивність зумовлена кількома обставинами: відносною ідеалізацією СРСР засновниками «остфоршунг», уніфікацією радянської історії, ідеологізацією націонал-соціалістами наукового дискурсу «остфоршунг», виокремленням ними антисемітизму та інших форм шовінізму, усвідомленням деякими німецькими політиками й ученими історичної провини за Голокост, зіставлення його з масовим винищенням європейських народів у ХХ ст., наявністю історіографічної парадигми «російськоцентричності» у висвітленні східно-європейської історії. Зазначено, що у німецькій історіографії «український Голодомор» описують у контексті «загальносоюзного голоду», сталінських політичних репресій, критичного ставлення до історичної політики пам’яті в Україні, ревізії основних положень українського законодавства про визнання Голодомору-геноциду. В інтелектуальному доробку німецьких учених десятки статей, тематичний спецвипуск часопису Osteuropa (2004, № 12), але бракує монографій, хоч і помітні наукові зрушення. В історіографії Голодомору відсутні ідеологеми «остфоршунг» періоду «холодної війни», проте збереглися ознаки концепції «російськоцентричності» у вивченні східноєвропейської історії ХХ ст. За останні 20 років німецькі дослідники написали про організований голод в Україні значно більше праць, ніж за усі попередні роки проєкту «остфоршунг». Академічне освоєння причин і наслідків Голодомору відбувається значно конструктивніше за його оціночно-правове тлумачення.