Історіографічні здобутки та сучасні наукові підходи до вивчення духовних основ української культури
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2023.02.161Ключові слова:
історія, етнографія, календарна обрядовість, свята, релігія, архівні джерела, друковані джерела, українська культура, духовна культураАнотація
Мета — за архівними, писемними джерелами та науковими працями проаналізувати стан фіксації й вивчення духовних основ української культури з проєкцією на календарну обрядовість як одну з базових констант цивілізаційного поступу українства. Для реалізації важливим є розгляд хронологічних принципів структурування народної культури, а також взаємовплив релігійного та світського компонентів як невід’ємних складників у контексті вивчення сакральної сфери.
Методологічну основу дослідження становлять принципи наукового пізнання — історизму, узагальнення, системний підхід до комплексного й достовірного аналізу теми, а також поєднання загальнонаукових методів зі спеціально-історичними.
Наукова новизна полягає у залученні до наукового обігу нового джерельного матеріалу з традиційної та сучасної календарної обрядовості українців, зібраного авторкою під час польових етнографічних експедицій упродовж 1997—2021 рр.
Висновки. Детальне опрацювання джерельної бази цієї проблематики дає змогу констатувати, що взаємовплив релігійного і світського компонентів потребує наукового ґрунтовного доповнення. В умовах війни Росії проти України (та по її завершенню) актуальною є потреба дієвої програми заходів державного рівня, спрямованих на відродження й популяризацію традиційної духовної культури задля формування єдиної політичної та громадянської української нації.
