Хто і як має оцінювати наукові результати вченого

Анотація

У статті розкрито сутність підходу до оцінювання результатів діяльності вченого на основі показників цитованості, включаючи індекс Хірша, який широко застосовується у світі та пропагується в Україні. Наведено факти, що вказують на недопустимість використання підходу на основі цих показників, оскільки вони не завжди об’єктивно відображають якість дослідження та публікаційну активність у престижних наукових журналах, а також можуть бути сфальсифіковані у чиїхось корисних інтересах. Підкреслено, що цей метод є привабливим для органів управління наукою своєю «простотою», адже для бюрократії від науки не важливо, що він не враховує інші наукові критерії соціального, економічного, технологічного, організаційного і психологічного плану. Згубні наслідки для науки від його використання показано на прикладі Росії. Висловлено занепокоєння з приводу спроб деяких «псевдонаукознавців» нав’язати такий підхід українській науці, наведено аргументи з теорії та практики організації наукових досліджень і оцінювання праці вчених, які доводять його неспроможність. Зроблено висновок, що подібні методи вигідні насамперед державній владі, яка не звертає увагу на чисельні проблеми вітчизняної науки, вирішення яких автоматично призвело б і до зростання показників міжнародної публікаційної активності українських учених.