Політика щодо конфлікту інтересів

Для забезпечення об’єктивності та прозорості публікаційного процесу усі автори, рецензенти, члени редколегії та редактори повинні повідомляти про потенційні конфлікти інтересів. Така політика спрямована на попередження впливу конфліктів інтересів на результати досліджень та процес прийняття рішень щодо публікації.

Конфлікт інтересів виникає, коли автори, рецензенти, члени редколегії, співробітники редакції або редактори мають інтереси, що не зовсім очевидні та можуть вплинути на судження щодо змісту публікації; коли автор, рецензент, член редколегії або співробітник редакції мають будь-який зв’язок, що може суб’єктивно впливати на рішення про публікацію.

 Автори під час подання рукопису статті повинні повідомити редакцію журналу про будь-який фінансовий або інший суттєвий конфлікт інтересів, який міг вплинути на представлені результати або їх інтерпретацію, зокрема:

• фінансові відносини (пряме працевлаштування, гонорари, консультації, гранти, членство в групах по інтересам, ліцензування тощо)
• нефінансові відносини (професійні та/або особисті стосунки, академічне суперництво, ідеологічні або релігійні переконання).

Усі конфлікти мають бути чітко ідентифіковані, щоб було зрозуміло чи могли автори бути схильні до певної упередженості і як це могло вплинути на роботу.

Авторам також слід  зазначити роль спонсорів (якщо такі є) у проведенні дослідження, написанні рукопису та згоді на його подання.

Головний редактор (або залучений для цього член редколегії) зобов'язаний призначати рецензентів на підставі відсутності будь-яких конфліктів інтересів. Для цього головний редактор повинен порівняти приналежність авторів і рецензентів, перевірити відсутність у них спільних публікацій у міжнародних базах даних, участі у спільних проєктах. Якщо існує будь-який конфлікт інтересів, головний редактор повинен призначити іншого неупередженого рецензента.  

Редакція журналу обов’язково отримує від усіх авторів і рецензентів декларації про будь-який наявний або потенційний конфлікт інтересів, що може впливати на рішення під час подання й підготовки рукопису до друку.

Рецензенти повинні декларувати будь-які конфлікти інтересів, які можуть вплинути на їхню здатність об’єктивно оцінити рукопис. Рецензенти повинні негайно повідомити редакцію, якщо:

• вони мають фінансові або особисті зв’язки з автором(ми) чи організаціями, залученими до дослідження;
• існує пряма конкуренція між їхніми власними дослідженнями та рукописом, який вони рецензують;
• є особиста зацікавленість або упередженість, які можуть вплинути на об’єктивність оцінки.

У разі виявлення конфлікту, рецензенти повинні відмовитися від рецензування рукопису.

Редактори не повинні редагувати рукописи, у яких вони мають конфлікт інтересів, що є результатом конкурентних, спільних чи інших відносин чи зв’язків з будь-ким з авторів, або компаніями чи установами, пов’язаними з дослідженням.

Члени редакційної колегії,  головний редактор, редактори журналу «Наука та наукознавство» мають право подавати свої рукописи до журналу, але вони не повинні приймати рішення щодо публікації власних наукових робіт в журналі. Щоб уникнути конфлікту інтересів, такі рукописи обробляються без їх участі.

Якщо автором/співавтором рукопису є член редакційної колегії, рукопис проходить ретельну перевірку на відповідність вимогам та політикам журналу щодо змісту та технічного оформлення статті. Якщо відповідно до процедури подвійного незалежного «анонімного рецензування» стаття отримала схвальні відгуки та рекомендації, остаточне рішення щодо публікації ухвалює головний редактор журналу та/або незалежний відповідальний редактор, який не має конфлікту інтересів.

Якщо рукопис до редакції журналу подає головний редактор, процесом розгляду, ухваленням остаточного рішення по статті та призначенням незалежних рецензентів керує заступник головного редактора журналу або незалежний відповідальний редактор. Стаття затверджується до друку на основі отриманих рецензій.