Інституалізація історії науки і техніки в Національній академії наук України

Анотація

У статті показано еволюцію та організаційне оформлення наукових досліджень з історії науки і техніки в Національній академії наук України, пов’язаних зі створенням відповідних структурних підрозділів і діяльністю визначних науковців. Докладно висвітлено основні етапи цього процесу: виникнення ідей щодо структуризації досліджень з історії науки і техніки та розуміння її необхідності; організацію Комісії з історії природознавства в 1934 р., яка існувала до 1942 р; створення при Президії АН УРСР Комісії з вивчення історії вітчизняної науки і техніки в 1948 р., яка мала координувати свою роботу з науково-дослідницькими закладами СРСР і вузами та сприяти розгортанню в них досліджень з історії науки і техніки; створення двох інших структур — Комісії з історії техніки та відділу історії техніки в Інституті теплоенергетики АН УРСР (1949 р.); пропозиції щодо створення Інституту історії техніки (1948 р.) та Сектору історії вітчизняної техніки в складі Відділу технічних наук АН УРСР (1950 р.); організацію Сектору історії природознавства і техніки в складі Інституту історії АН УРСР (1963 р.); формування в першій половині 60-х рр. окремого наукового напряму — наукознавства та заснування у 1984 р. Центру досліджень науково-технічного потенціалу Ради з вивчення виробничих сил Української РСР, яку в 1986 р. було об’єднано із Сектором історії природознавства і техніки, що склало основу Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки АН УРСР. Надано значний обсяг джерел та інформації щодо публікаційної діяльності з історії науки і техніки.