Соціотехнічні перформативи і оцінка наукових знань
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2022.04.066Ключові слова:
соціотехнічні перформативи, конструювання майбутнього, оцінка наукових знань, істина, постправда, технонаука.Анотація
Обґрунтовано, що поряд зі зростанням ролі науки у всіх сферах життя і поширенням глобалізаційних процесів, тенденцій плюралізму, мультикультуралізму оцінка наукових знань має включати не лише логіко-гносеологічні, семантичні критерії, а й екзистенційні смисли та цінності, загальні історичні, культурні, політичні інтереси та традиції, а також соціотехнічні уявлення про бажане майбутнє людства, які виконують перформативну роль. При цьому оцінка наукових знань трактується як істина, правда, а також як постправда, постфактичність. Останнє обумовлено тим, що соціотехнічні образи майбутнього орієнтуються на зміни, постійною стає мінливість, невизначеність, майбутнє постає як бажане, модельоване, конструйоване «працюючим артефактом». Соціотехнічні уявлення дедалі частіше формуються технологічними компаніями, їхніми інтересами, бізнес-моделями та публічною риторикою. Останнє нерідко супроводжується зростанням недовіри до експертної думки, залученням «альтернативних експертів», знеціненням освіти та професіоналізму, ослабленням критичного мислення, неприйняттям альтернативних думок або ж, навпаки, релятивізацією істини. Згадані вище тенденції сприяють створенню ситуації, для характеристики якої почали застосовувати концепт «постправда». Показано, що в такому разі концепт «постправда» набуває багатогранного змісту: від тверджень про відсутність чи втрату істини, нівелювання фактів і до намагання обґрунтувати її вагомість як прикмети найновішої форми науки — технонауки. В останньому випадку істотною є перформативна функція постправди як засобу ініціювання творчих наукових пошуків, нестандартного мислення, шляхів розвитку креативності пізнання та технічного конструювання майбутнього, реалізації соціотехнічних уявлень про образ майбутнього. Хоча у разі такого її сприйняття слід звертати увагу на те, що майбутнє ніколи заздалегідь не визначене, навіть у випадку його технонаукового конструювання, і несе небезпеку певних ризиків. Виявлення та викорінення негативних проявів постправди є необхідним завданням науки та освіти.
Посилання
Jaspers, K. (1991). The meaning and purpose of history. Moscow: Polityzdat [in Russian].
Mikeshina, L.A. (2002). Philosophy of knowledge. Polemic chapters. Moscow: Progress-traditsyia [in Russian].
Bystrytsky, Y. (2018). Existential truth and post-truth. Filosofska Dumka, 5, 54–71 [in Ukrainian].
Heidegger, M. (1989). Basic concepts of metaphysics. Voprosy filosofii, 9, 116–122 [in Russian].
Krymsky, S.B. (2008). Under the signature of Sophia. Kyiv: Kyivo-Mohylianska akademiia [in Ukrainian].
Rommetveit, K. (Ed.) (2022). Post-Truth Imaginations. New Starting Points for Critique of Politics and Technoscience. New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429053061
Popova, O.V. (Ed.) (2018). “The Politics of Post-Truth” and Populism. Saint-Petersburg: Skifiya-print [in Russian].
McIntyre, L. (2021). Post-truth. Kyiv: ArtHuss [in Ukrainian].
Khamitov N.V., Krylova S.A. (2022). Human and culture: dictionary. Philosophical anthropology, philosophy of culture, cultural studies. Kyiv: KNT [in Ukrainian].
Bystrytskyi, E., Bily, O., Ermolenko, A., Kasyanov, G., Knyazhytskyi, M., Kostenko N., et al. (2018). Communication and politics in the post-truth era. Filosofska Dumka, 5, 6–35 [in Ukrainian].
Festinger, L. (2018). Cognitive Dissonance Theory. Moscow: Eksmo [in Russian].
Nichols, T. (2019). “Sofa” experts. How unlimited access to information makes us dumber. Kyiv: Nash format [in Ukrainian].
Castoriadis, C. (1975). The Imaginary Institution of Society. Cambridge: Polity Press.
Bauman, Z. (2000). Liquid Modernity. Cambridge: Polity Press.
Jasanoff, S., & Kim, S.-H. (2009) Containing the atom: Sociotechnical imaginaries and nuclear power in the United States and South Korea. Minerva, 47, 119–146. https://doi.org/10.1007/s11024-009-9124-4
Jasanoff, S. (2015). Future imperfect: Science, technology, and the imaginations of modernity. URL: https://law.unimelb.edu.au/__data/assets/pdf_file/0009/3305673/1.-Jasanoff-and-Kim-2015-Dreamscapes-of-Modernity-Sociotechnical-Imaginari.pdf (last accessed:19.08.2022).
Mager, A. & Katzenbach, C. (2020). Future imaginaries in the making and governing of digital technology: Multiple, Contested, Commodified. New Media & Society. 23(2), 223–236. https://doi.org/10.1177/1461444820929321
Nordmann, A. (2010). A forensics of wishing: technology assessment in the age of technoscience. Poiesis & Praxis, 7, 5–15. https://doi.org/10.1007/s10202-010-0081-7
Popovych, O.S., & Klimenkova, V.І. (2022). Scientific ethics and problems of the purposeful formation of a healthy research environment. Science and Science of Science, 2, 3–11. https://doi.org/10.15407/sofs2022.02.003 [in Ukrainian].
Khamitov, N.V. (2022). Academic philosophy as science and art. Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine. 4, 59–73. https://doi.org/10.15407/visn2022.04.059 [in Ukrainian].
Khamitov, N.V. (2022). Philosophical anthropology: current problems. From theoretical to practical turn. Kyiv: KNT [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Наука та наукознавство

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.



